Цистит – це запальне захворювання, яке розвивається на слизовій оболонці сечового міхура. Основними симптомами є часті позиви до сечовипускання, біль в нижній частині живота, свербіж і печіння в паховій області.
Найчастіше причиною хвороби стає інфекція, яка потрапляє в уретру і підіймається вище. Провокуючим фактором також може стати перебування на холоді, застуда, сильна алергічна реакція тощо.
Циститом хворіють переважно жінки. У чоловіків він розвивається рідше, оскільки чоловіча уретра більш тонка та довга, що заважає інфекції швидко піднятися в сечовий міхур.
Види циститу
Цистит може протікати по-різному та мати різні причини розвитку. Лікування у кожному випадку відрізняється. Тому його класифікували за кількома параметрами.
Залежно від ступеня запалення цистит поділяють на:
- гострий – проявляється сильними симптомами;
- хронічний – протікає в млявій або прихованій формі, з чергуванням періодів ремісії та ускладнень.
В залежності від причин цистит буває:
- інфекційний (бактеріальний, вірусний, грибковий);
- алергічний;
- медикаментозний тощо.
Залежно від того, чи є цистит ускладненням його класифікують як:
- первинний;
- вторинний (ускладнення).
Симптоми гострого циститу
При розвитку гострого запалення стан пацієнта швидко змінюється. У нього з'являються яскраво виражені симптоми, за якими можна припустити діагноз.
Ознаками гострого циститу є:
- часті позиви до сечовипускання;
- почуття переповнення сечового міхура;
- біль, печіння при сечовипусканні;
- біль внизу живота;
- зміна кольору сечі, поява осаду та крапель крові;
- підвищення температури;
- погіршення загального самопочуття.
Симптоми можуть бути більше або менше вираженими в залежності від ступеня запалення. У деяких випадках пацієнта можуть турбувати тільки часті позиви до туалету та різь при сечовипусканні. Температура з'являється рідко, при тяжкому перебігу хвороби та розвитку ускладнень.
Симптоми хронічного циститу
Хронічний цистит може протікати у млявій або безсимптомній формі, періодично викликаючи загострення. В цей час симптоми можуть посилюватися як при гострій формі хвороби.
Ознаками хронічного циститу можуть бути:
- більш часті позиви до туалету;
- дискомфорт, печіння при сечовипусканні;
- біль в області уретри;
- біль внизу живота;
- зміна виду сечі.
Причини розвитку циститу
Найбільш поширена причина циститу – це інфекція. Вона може потрапити в сечовий міхур через уретру, а також разом з крово- та лімфотоку з будь-якої ділянки організму. Останнє найбільш ймовірно при захворюваннях сечостатевої системи та нирок.
Причинами неінфекційного запалення може стати подразнення слизової оболонки внаслідок прийому деяких ліків, хіміотерапії, променевої терапії, алергічної реакції на засоби інтимної гігієни тощо.
Ризик захворювання зростає на тлі таких факторів, як:
- хронічні інфекції;
- запальні захворювання нирок та репродуктивної системи;
- патології простати;
- переохолодження;
- слабкий імунітет;
- цукровий діабет;
- зайва вага;
- порушення метаболізму;
- часті затримки сечовипускання;
- невідповідна інтимна гігієна;
- алергія на мило, гелі та інші засоби;
- променева терапія;
- тривалий прийом деяких ліків;
- хронічний стрес;
- часте вживання дуже гострої їжі.
У жінок цистит у більшості випадків є первинним захворюванням, тобто розвивається при попаданні інфекції в уретру та сечовий міхур. У чоловіків через анатомічні особливості, навпаки, цистит частіше виникає як ускладнення простатиту чи іншого захворювання сечостатевої системи.
Механізм розвитку захворювання
Залежно від джерела зараження виділяють такі шляхи розвитку циститу:
висхідний – поширення інфекції та запального процесу починається через уретру;
низхідний - першоджерело захворювання знаходиться у нирках і через сечоводи опускається до сечового міхура;
гематогенний – інфекція потрапляє до сечового міхура через кровотік;
лімфогенний – збудник переноситься лімфатичною рідиною (найчастіше це відбувається при захворюваннях інших органів тазу);
контактний – хвороба розвивається внаслідок розтину в сечовий міхур абсцесу простати, попадання апендикулярного інфільтрату тощо.
Цистит може бути як ускладненням інших інфекційних та запальних захворювань, так і сам провокувати хвороби інших органів урогенітального тракту.
Діагностика циститу
Під час першої консультації уролог вислуховує скарги пацієнта, дізнається, як давно з'явилися симптоми та вивчає історію хвороби (наявність хронічних захворювань, перенесених інфекцій тощо). На основі цього лікар може поставити попередній діагноз, але для його уточнення потрібна діагностика. Вона включає, як правило:
Жінкам також рекомендують звернутися до гінеколога та пройти діагностику на наявність урогенітальних інфекцій. Чоловіків за необхідності направляють до уролога і проводять аналізи мазка та зішкрібка з уретри.
При тяжкому перебігу циститу іноді призначають:
Ці обстеження дозволяють уточнити діагноз та підтвердити або спростувати наявність інших патологій.
Методи лікування гострого циститу
Лікування гострого циститу підбирають відповідно до його виду. При бактеріальній інфекції призначають антибіотики, при грибковій – антимікотичні засоби тощо. Також застосовують препарати, що дозволяють усунути біль, свербіж та інші симптоми хвороби.
У більшості випадків гострий цистит успішно піддається медикаментозному лікуванню. Багато пацієнтів вже на наступну добу відчувають себе значно краще.
Методи лікування хронічного циститу
Щоб вилікувати хронічний цистит, потрібен комплексний підхід. Спочатку потрібно провести ретельну діагностику та поставити точний діагноз, при наявності інфекції – встановити її вид. Для цього лікар може призначити в тому числі цистоскопію. Після отримання результатів обстеження він розробляє програму лікування.
При хронічному циститі застосовують:
- медикаментозне лікування;
- фітотерапію;
- фізіотерапевтичні процедури;
- спеціальний питний режим;
- корекцію раціону харчування тощо.
Профілактика циститу
Щоб знизити ризик розвитку циститу та загострення хронічної хвороби, рекомендують:
- ретельно стежити за інтимною гігієною;
- уникати переповнення сечового міхура;
- уникати переохолодження;
- вчасно лікувати всі захворювання сечостатевої системи;
- пити по 1,5-2 л води на добу;
- вживати гострі та солоні страви в помірній кількості (не переїдати);
- жінкам щорічно проходити огляди у гінеколога, а чоловікам в уролога або андролога.
Ускладнення циститу
Цистит – це досить поширене захворювання, тому багато хто намагається вилікувати його самостійно. У більшості випадків це призводить до того, що симптоми слабшають і людині стає краще, але запалення залишається і цистит згодом переходить у хронічну форму.
Також цистит може викликати такі ускладнення:
- парацистит – поширення запалення на жирову клітковину, яка покриває сечовий міхур;
- уретрит – запалення уретри;
- пієлонефрит – запалення нирок;
- поширення інфекції та запалення на органи репродуктивної системи.
Лікування циститу у клініці «Оксфорд Медікал»
У клініці «Оксфорд Медікал» ви можете здати аналізи, пройти інструментальні дослідження та отримати консультацію досвідченого уролога. Лікар поставить діагноз та призначить лікування. При правильно підібраній терапії симптоми гострого циститу можна зменшити вже за добу, а повністю вилікувати запалення за тиждень або трохи більше. Лікування хронічного циститу більш складне, але воно дозволяє значно поліпшити самопочуття та знизити ризик рецидивів та ускладнень.
Для запису на консультацію до уролога телефонуйте до контакт-центру «Оксфорд Медікал» або пишіть у чат на сайті.
