Фімоз – це звуження крайньої плоті, яке викликає труднощі з відкриттям головки статевого члена. У дитинстві такий стан вважається фізіологічним та зустрічається у більшості хлопчиків, але, якщо він зберігається після підліткового віку, потрібна медична корекція. Лікування проводять консервативними та хірургічними методами.
Класифікація фімозу
Існує кілька видів фімозу:
- фізіологічний – крайня плоть звужена, але шкіра залишається еластичною (зустрічається в основному у дітей та з віком проходить);
- атрофічний – шкіра стоншена, внаслідок чого часто виникають розриви;
- рубцевий – шкіра рубцюється та грубіє (як правило, це ускладнення запальних захворювань);
- гіпертрофічний – присутні надлишкові тканини крайньої плоті, що заважає розкриттю голівки.
У дітей всі форми фімозу, крім рубцевого, піддаються консервативній терапії та можуть бути усунені без хірургічного втручання.
Ступені фімозу у чоловіків
Фімоз крайньої плоті може виявлятися в різному ступені та викликати дискомфорт і біль при сечовипусканні та ерекції.
Виділяють 4 ступені фімозу:
- перший – в стані спокою голівка легко розкривається, але при ерекції виникає дискомфорт;
- другий – в стані спокою відкриття голівки викликає дискомфорт, а при ерекції – біль;
- третій – відкриття голівки неможливе зовсім;
- четвертий – крайня плоть набрякає, запалюється, утруднюється сечовипускання.
Симптоми фімозу
Основний симптом фімозу – неможливість розкрити голівку пеніса. На початкових стадіях утруднення виникає тільки при ерекції, а на 3 та 4 – також у стані спокою. При цьому можуть бути присутніми дискомфортні та больові відчуття.
При розвитку ускладнень крайня плоть нерідко набрякає та запалюється, що призводить до проблем при сечовипусканні.
Ускладнення фімозу
Фімоз 1 та 2 ступеня, зазвичай, не створює труднощів при сечовипусканні та не порушує репродуктивні функції. 3 і 4 ступінь вважаються важкими і вимагають корекції за медичними показаннями.
Основні ускладнення фімозу:
- проблеми з сечовипусканням (затримки, уривчастість струменя);
- біль під час статевого акту;
- запалення уретри, сечового міхура та нирок;
- баланіт та баланопостит;
- парафімоз – здавлювання голівки тканинами крайньої плоті з порушенням кровопостачання та ризиком некрозу (потрібна термінова медична допомога);
- зрощення тканин головки та крайньої плоті.
Діагностика фімозу
Діагностику та лікування всіх захворювань сечостатевої системи у чоловіків проводять лікарі урологи та андрологи. Під час консультації фахівець вислухає скарги та проведе зовнішній огляд. У більшості випадків цього достатньо для діагностики фімозу. При наявності інших симптомів, таких як свербіж, нетипові виділення тощо, можуть знадобитися лабораторні аналізи.
Лікування фімозу
Залежно від форми та ступеня звуження крайньої плоті пацієнтові можуть призначити:
- медикаментозну терапію;
- фізіотерапію;
- хірургічну корекцію.
Сьогодні лікарі віддають перевагу консервативним методам лікування фімозу, і призначають операцію тільки при значному звуженні крайньої плоті або розвитку ускладнень.
Медикаментозна терапія передбачає використання кремів та мазей, які пом'якшують шкіру та підвищують її еластичність. Після їх застосування обережно проводять розтягнення крайньої плоті. Виконувати процедуру слід тільки після консультації з лікарем, слідуючи показаній ним методиці. Така терапія проводиться поступово, щоб уникнути травм та розривів. В середньому потрібно кілька місяців.
Операція при фімозі
У дорослому віці фімоз лікується, як правило, хірургічним методом. Операція полягає в обрізанні крайньої плоті. При цьому обсяг висічення тканин визначається індивідуально в залежності від ступеня звуження.
Операція є малотравматичною та, як правило, проводиться в амбулаторних умовах, тобто пацієнт може через кілька годин покинути клініку. Для знеболення використовують місцеву анестезію, але дітям іноді рекомендують седацію (медикаментозний сон).
В якості підготовки до операції пацієнту можуть призначити аналізи та інші обстеження. Діагностика дозволяє виключити протипоказання та знизити ризик ускладнень.
Після операції пацієнтам рекомендують дотримуватися статевого спокою, відмовитися від відвідування лазні, басейну, великих фізичних навантажень та виконувати інші призначення лікаря.
Профілактика фімозу
У дитячому віці фімоз зустрічається у багатьох хлопчиків. Це фізіологічна особливість, яка зазвичай виправляється до періоду статевого дозрівання. При цьому дитину необхідно регулярно показувати урологу та виконувати всі його призначення.
Для профілактики патологічного фімозу, а також розвитку ускладнень рекомендують:
- ретельно стежити за інтимною гігієною;
- не рідше разу на рік проходити огляд уролога;
- виконувати всі лікарські рекомендації;
- своєчасно лікувати захворювання сечостатевої системи.
Лікування фімозу в «Оксфорд Медікал»
В «Оксфорд Медікал» ви можете отримати консультацію висококваліфікованого уролога-андролога з багаторічним досвідом роботи. Спеціаліст проведе діагностику та підбере необхідне лікування. Також у клініці можна здати аналізи, пройти інструментальні обстеження, фізіотерапевтичні процедури та при необхідності хірургічне лікування.
Переваги лікування в «Оксфорд Медікал»:
- досвідчені фахівці;
- нове обладнання провідних брендів;
- проведення аналізів, діагностики, маніпуляцій в одній клініці;
- високотехнологічний хірургічний стаціонар;
- лікування фімозу медикаментозними та хірургічними методами.
Для запису на прийом до лікаря телефонуйте в контакт-центр клініки або пишіть в чат на сайті.
Поширені запитання
Як уникнути операції при фімозі?
Фізіологічний фімоз можна усунути консервативними методами. Для цього варто звернутися до уролога та слідувати його призначень.
Чи можна вести статеве життя з фімозом?
Фімоз не є протипоказанням до статевого акту, але може бути причиною дискомфорту, больових відчуттів, розвитку запалення та розриву крайньої плоті.
Який лікар лікує фімоз у дітей?
Лікування фімозу проводять дитячі лікарі урологи та андрологи.
В якому віці можна робити операцію при фімозі?
Фізіологічний фімоз може пройти самостійно або за допомогою консервативної терапії. В інших випадках проводять операцію. Найчастіше це роблять в підлітковому віці, але при наявності показань і раніше.
