Трофічні виразки класифікують за кількома критеріями: механізмом порушення живлення тканин, фоновим захворюванням, локалізацією, глибиною ураження та станом рани. Такий підхід допомагає визначити, чому рана не загоюється, оцінити ризики ускладнень і підібрати лікування відповідно до причини, а не лише до зовнішнього вигляду виразки.
| Критерій класифікації | Основні варіанти | Що це означає |
| За провідним механізмом порушення трофіки тканин | Венозні, артеріальні, нейропатичні, змішані. | Венозні виникають через порушення венозного відтоку, артеріальні — через недостатній притік крові, нейропатичні — через порушення іннервації, змішані поєднують кілька механізмів. |
| За фоновим захворюванням або станом | На тлі варикозної хвороби, посттромботичної хвороби, цукрового діабету, атеросклерозу артерій нижніх кінцівок, тяжкої артеріальної гіпертензії. | Цей критерій пояснює, яке захворювання створило умови для появи виразки та що потрібно контролювати, щоб рана загоїлася і не виникла повторно. |
| За локалізацією | Виразки гомілки, стопи, пальців, п’яткової ділянки. | Розташування рани допомагає лікарю припустити її походження. Наприклад, венозні ураження частіше виникають у нижній третині гомілки, а діабетичні — у ділянці стопи. |
| За глибиною ураження тканин | Поверхневі, глибокі, з ураженням підшкірної клітковини, сухожиль, м’язів або кісткових структур. | Чим глибша рана, тим вищий ризик інфекції, тривалого загоєння та потреби в більш складному лікуванні. |
| За станом рани | Без ознак інфекції, інфіковані, з некротичними тканинами, з помірним або значним виділенням ексудату. | Цей критерій важливий для вибору методів лікування. |
Найчастіше зустрічаються венозні виразки, пов’язані з хронічною венозною недостатністю, варикозною хворобою або наслідками перенесеного тромбозу. Вони зазвичай формуються в ділянці гомілки, супроводжуються набряком, потемнінням шкіри, ущільненням тканин і можуть довго не загоюватися без корекції венозного кровообігу.
Водночас трофічні виразки гомілки не завжди мають венозне походження. У частини пацієнтів причиною може бути порушення артеріального кровопостачання, цукровий діабет, ураження нервових закінчень або поєднання кількох факторів. Саме тому лікар оцінює не лише зовнішній вигляд рани, а й стан судин, наявність набряку, біль, чутливість шкіри, ознаки інфекції та супутні захворювання.
Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не визначати тип виразки самостійно за фото чи описом симптомів. Рани, схожі зовні, можуть мати різне походження, а неправильне лікування здатне уповільнити загоєння або погіршити стан тканин. Оптимальну тактику терапії підбирають після огляду, діагностики судин і оцінки загального стану пацієнта.