Ревмокардит: причини, симптоми та методи лікування

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Зміст:

1. Чому розвивається міокардит?

2. Симптоми ревмокардита

3. Які порушення в серці викликає ревмокардит?

4. Стадії та форми ревмокардита

5. Чим небезпечний ревмокардит?

6. Діагностика ревмокардита

7. Лікування ревмокардита

8. Профілактика ревмокардита

Ревмокардит – це запалення серця. Воно є одним із проявів ревматизму – системного захворювання, яке поширюється на всі сполучні тканини організму (суглоби, шкіру, легені, серце).

Найчастіше ревмокардит діагностують у дітей у віці від 6 до 16 років. При цьому в 20% випадків захворювання викликає незворотні зміни в тканинах серця, розвиток вад та серцевої недостатності. Ускладнень можна уникнути при ранній діагностиці та своєчасному початку лікування.

Чому розвивається міокардит?

Ревмокардит розвивається як ускладнення скарлатини, ангіни, тонзиліту або іншого захворювання, викликаного бета-гемолітичним стрептококом групи А. У організмі людини ці мікроорганізми виробляють токсини, які вражають та руйнують тканини серця. Крім того, їх хімічний склад близький до структури сполучної тканини. В результаті при розвитку ревматизму імунна система починає атакувати не тільки чужорідні частинки, але й клітини сполучних тканин, які їх оточують. Таким чином в серці та інших уражених органах розвивається інфекційно-запальний процес. Найчастіше це відбувається через півтора-два тижні після гострого захворювання.

Причинами ревмокардита є:

• бета-гемолітичні стрептококи групи А (скарлатина, ангіна, хронічний фарингіт та ін.);

• генетична схильність.

Ревматизм та ревмокардит розвиваються не у всіх, хто заразився стрептококом. Захворюванню сприяють низький імунітет, спадкова схильність, несвоєчасний початок лікування або неповне одужання.

Симптоми ревмокардита

Ревмокардит може проявлятися по-різному в залежності від тяжкості захворювання. У деяких пацієнтів хвороба протікає легко, супроводжуючись лише незначними болями в грудній клітці та задишкою під час великого фізичного навантаження. Інші, навпаки, страждають від сильних болів в серці, задишки в стані спокою, набряків та інших симптомів.

Ревмокардит може викликати:

• біль в області серця (ниючий або гострий, періодичний або постійний);

• задишку під час фізичного навантаження та в спокої;

• сильний кашель;

• порушення серцевого ритму;

• підвищення температури;

• біль в суглобах;

• почуття ломоти в тілі;

• набряки ніг;

• блідість шкіри;

• синюшність пальців, губ та носа;

• підвищене потовиділення;

• слабкість.

Часто пацієнта більше турбують болі в суглобах та набряки, ніж порушення в роботі серця. Тому багато хто не звертається своєчасно до кардіолога та довше залишаються без лікування, що призводить до збільшення патології та підвищує ризик ускладнень.

Які порушення в серці викликає ревмокардит?

Виділяють кілька видів ревмокардита в залежності від того, яку ділянку серця вражає хвороба. Ревмокардит може викликати:

• ендокардит – запалення внутрішньої оболонки серця, що може призвести до порушення роботи клапанів, розвитку вад та серцевої недостатності;

• міокардит – запалення м'язових тканин серця, що може призвести до аритмії та серцевої недостатності;

• перикардит – запалення зовнішньої оболонки серця та серцевої сумки, яке супроводжується скупченням зайвої перикардіальної рідини;

• панкардит – запалення всіх тканин серця з порушенням кровообігу та загрозою зупинки серця.

Перикардит та панкардит – найрідкісніші та найважчі форми ревмокардита. Вони супроводжуються вираженою симптоматикою, значним погіршенням загального самопочуття пацієнта та можуть призвести до серйозних ускладнень.

Найчастіше ревмокардит проявляється запаленням одночасно міокарда та ендокарда.

Стадії та форми ревмокардита

Ревмокардит класифікують не тільки по типу запалених тканин, але й вираженості симптоматики та патологічних процесів.

Виділяють 3 форми ревмокардита:

• легку – проявляється шумами в серці, інші симптоми маловиражені;

• середню – приєднується кардіомегалія, збільшується розмір серця, розширюються камери та порушується кровообіг;

• важку – розвивається недостатність кровообігу та накопичується рідина в перикардіальній сумці.

За ступенем ураження тканин серця виділяють 4 стадії ревмокардита:

• мукоїдне набухання – незначна зміна сполучної тканини;

• фібриноїдне набухання – глибока та необоротна зміна тканини, супроводжується розпадом білків, підвищенням проникності судинних стінок тощо;

• гранулематоз – виникнення ревматичних гранульом (вузликів на сполучній тканині);

• склероз – рубцювання сполучної тканини.

Це послідовний процес руйнування тканин серця, що призводить до розвитку аритмії, серцевих вад, серцевої недостатності та інших ускладнень.

Також в залежності від тривалості запалення та вираженості симптомів виділяють наступні 5 форм ревмокардита:

• гостру – захворювання розвивається швидко, самопочуття пацієнта погіршується, йому потрібне невідкладне лікування;

• підгостру – запалення посилюється, але симптоми ревмокардита менш виражені, ніж у гострій стадії;

• рецидивуюча – ступінь ураження серця збільшується, але періоди загострення змінюються поліпшенням стану;

• затяжну – хронічний запальний процес, який протікає понад 6 місяців та майже безсимптомно;

• латентну – прихована форма ревмокардита, яку діагностують лише після розвитку ускладнень.

Чим небезпечний ревмокардит?

При відсутності своєчасного лікування ревмокардит викликає незворотні зміни в серці. Він може призвести до некрозу та рубцювання тканин, що проявляється вадами серця або порушенням його функцій. В результаті може розвинутися серцева недостатність та статися зупинка серця. За статистикою, у 60% пацієнтів зі стенозом (вадою) мітрального клапана (знаходиться між лівими шлуночком та передсердям) раніше був ревмокардит.

Ускладненнями ревмокардита у дорослих та дітей можуть бути:

• аритмія – порушення ритму серцевих скорочень;

• руйнування клапанів серця та порушення їх функцій;

• склерозування міокарда;

• тромбоемболія;

• інфаркт міокарда;

• інсульт головного мозку;

• серцева недостатність;

• раптова зупинка серця.

Діагностика ревмокардита

Діагностувати ревмокардит може лікар-кардіолог. Спочатку він оглядає пацієнта, перевіряє наявність набряків, блідість та синюшність шкіри. Після цього лікар прослуховує серце за допомогою стетоскопа, що дозволяє виявити шуми. Також фахівець розпитує пацієнта про симптоми, які його турбують, перенесені раніше інфекції, наявність хронічних захворювань тощо.

Для підтвердження діагнозу проводять:

• електрокардіограму (ЕКГ);

• ехокардіографію (УЗД серця);

• фонографію серця;

• рентген або КТ грудної клітини;

• лабораторні аналізи.

Результати цих обстежень дозволяють лікарю поставити правильний діагноз та при підтвердженні ревмокардита визначити ступінь пошкодження серця.

Чим раніше вдається поставити діагноз та почати лікування, тим вище шанс повного одужання та нижче ризик ускладнень.

Лікування ревмокардита

Ревмокардит лікують медикаментозними засобами. При легких формах захворювання терапію проводять амбулаторно, а при тяжкій формі може знадобитися госпіталізація.

Пацієнту можуть призначити:

• антибактеріальні препарати – для усунення інфекції;

• протизапальні засоби – для зняття запалення;

• іммунорегулятори – препарати, які блокують аутоімунні процеси (знищення імунною системою здорових клітин);

• діуретики – для усунення набряків;

• препарати для нормалізації серцевого ритму, артеріального тиску та інші засоби для усунення патологічного процесу, симптомів хвороби та зниження ризику ускладнень.

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання та його форми.

Крім медикаментозної терапії пацієнту можуть призначити фізіотерапевтичні процедури, масаж, лікувальну гімнастику та дієту.

Профілактика ревмокардита

Головна профілактика ревмокардита – це своєчасне лікування всіх стрептококових інфекцій. Особливо важливо це для дітей, оскільки ревмокардит найчастіше діагностують у віці від 6 до 16 років. Лікування ангіни, бешихи та інших хвороб потрібно проводити під контролем лікаря. Важливо, щоб інфекція була вилікувана повністю та не перейшла в хронічну форму.

Ревмокардит, зазвичай, проявляється через 2 тижні після розвитку гострого захворювання, коли пацієнт відчуває себе вже одужавшим. Якщо хвороба була важкою, потрібно уважно стежити за самопочуттям протягом декількох тижнів після його поліпшення. При появі навіть незначних симптомів ревматизму або ревмокардита слід відразу звернутися до лікаря. Ефективність лікування безпосередньо залежить від своєчасності його початку.

Для профілактики рецидивів ревмокардита потрібно регулярно повторювати ЕКГ та УЗД серця, відвідувати кардіолога та виконувати всі його призначення. Пацієнтам радять вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, займатися фізичною активністю та звертатися за медичною допомогою при появі будь-яких симптомів захворювання.

Щоб записатися на прийом до кардіолога, телефонуйте в контакт-центр клініки «Oxford Medical» або пишіть в чат на сайті.

Супутні послуги:

Консультація кардіолога

Джерела:

The Lancet

BMC Health Services Research