Симптоми, діагностика та методи лікування глаукоми

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Глаукома – це захворювання, яке супроводжується підвищенням внутрішньоочного тиску, руйнуванням клітин сітківки, атрофією зорового нерва та зменшенням гостроти та поля зору, що в результаті призводить до сліпоти.

У нормі очний тиск становить близько 15 (від 10 до 20) мм рт. ст. Він зберігається на певному рівні завдяки рівномірному притоку й відтоку рідини. Якщо баланс порушується і рідина починає накопичуватися в оці, тиск підвищується. Через це збільшується навантаження на зоровий нерв та інші елементи очей, а також порушується кровообіг та живлення тканин. Це призводить до атрофії зорового нерва, через що перестають надходити сигнали від очей до головного мозку. Спочатку у людини погіршується загальна гострота зору та порушується периферичний – звужується зона видимості, потім розвивається сліпота.

Найчастіше глаукома розвивається у людей старше 40 років, але може з'явитися і в молодому, і в дитячому віці. У багатьох захворювання викликає сліпоту. За даними ВООЗ, глаукома є причиною 13% всіх випадків сліпоти. Основна проблема полягає в пізній діагностиці, коли зупинити прогрес захворювання вкрай складно. При своєчасному виявленні хвороби лікування більш ефективне та багатьом пацієнтам допомагає зберегти зір.

Причини розвитку глаукоми

В офтальмології виділяють кілька підвидів глаукоми, кожен з яких має свої причини розвитку та особливості перебігу захворювання (симптоми, швидкість прогресу).

Факторами ризику глаукоми є:

• вік після 60 років;

• вік після 40 років при наявності інших факторів ризику;

• генетична схильність;

• короткозорість або далекозорість;

• високий внутрішньоочний тиск;

• гіпотензія – низький артеріальний тиск;

• травми очей, операції, запальні захворювання;

• цукровий діабет;

• атеросклероз;

• хвороби ендокринної системи;

• деякі хвороби серця та судин;

• тривала гормональна терапія.

Залежно від причин глаукома буває первинною та вторинною. Остання розвивається на тлі інших захворювань, в основному цукрового діабету та атеросклерозу. Первинна найчастіше зустрічається при генетичній схильності та травмах голови й очей, внаслідок яких підвищується внутрішньоочний тиск.

Які бувають симптоми глаукоми

Поступове погіршення зору, характерне для ранніх стадій хвороби, практично не відзначається людиною, що має глаукому. А якщо у неї короткозорість або далекозорість, то ймовірність, що пацієнт проігнорує симптоми та не піде на обстеження – ще вище.

Первинними ознаками глаукоми можуть бути:

• помутніння в очах (або одному) після пробудження;

• поява різнобарвних кіл навколо ламп, вогню та інших джерел світла, а також світлих предметів.

Ці симптоми можуть зникати через пару хвилин після пробудження. З'являються вони через нічне підвищення тиску в очах та застій крові.

Також симптомами глаукоми є:

• розвиток короткозорості або далекозорості;

• зменшення гостроти зору в сутінках;

• поява туману, сітки перед очима;

• зменшення кута огляду;

• почуття болю, тяжкості, печіння в очах;

• легкий біль навколо очей;

• головний біль;

• почервоніння очей;

• сльозоточивість.

При появі будь-яких симптомів захворювання потрібно записатися на прийом до офтальмолога та пройти обстеження. Чим раніше буде виявлена глаукома, тим більше шансів уповільнити її розвиток та зберегти зір.

Іноді глаукома може викликати гострі напади. Вони відбуваються при різкому та сильному підвищенні внутрішньоочного тиску. Це небезпечний стан, який може спровокувати втрату зору. При його розвитку потрібно звернутися за терміновою медичною допомогою.

Симптоми гострого нападу глаукоми:

• сильний біль в ураженому оці;

• поширення болю на лоб та скроні;

• нудота, блювота;

• погіршення загального самопочуття.

Види глаукоми

Глаукому класифікують за кількома параметрами: причини розвитку (первинна, вторинна), вік пацієнта (вроджена, інфантильна, дорослих), перебіг хвороби (стабілізована та нестабілізована), механізм підвищення внутрішньоочного тиску та ступінь ураження зорового нерва.

По механізму підвищення внутрішньоочного тиску виділяють глаукому:

• відкритокутову;

• закритокутову.

Перша зустрічається майже у 90% пацієнтів. При її розвитку порушуються функції дренажної системи ока, через що тиск підвищується поступово. Відкритокутова глаукома на ранній стадії може розвиватися майже безсимптомно, викликаючи поступове зниження гостроти та зменшення поля зору.

При закритокутовій формі рідина накопичується в оці через обмеження підходу до дренажної системи. В результаті тиск може стрімко збільшуватися та викликати гострі напади.

За ступенем ураження зорового нерва визначають 4 стадії захворювання:

• перша – з'являється сліпа пляма, яка заважає прямому погляду, але периферичний зір залишається в нормі;

• друга – відбувається зменшення поля зору зі сторони носа;

• третя – поле зору звужується з усіх боків;

• четверта – відбувається часткова або повна втрата зору, зберігається світовідчуття.

Як проводять діагностику глаукоми

Діагностику та лікування глаукоми, як і інших захворювань очей, проводить лікар-офтальмолог. Найчастіше захворювання виявляють на другій та третій стадіях. Виявити його раніше можна, щорічно проходячи профілактичні обстеження, або звернувшись до лікаря при появі перших навіть незначних симптомів.

Для діагностики хвороби можуть застосовувати:

• тонометрію – визначення внутрішньоочного тиску;

• офтальмоскопію – оцінка стану зорового нерва;

• периметрію – перевірка повноти поля зору;

• гоніоскопію – визначення кута між райдужною оболонкою та рогівкою;

• пахіметрія – перевірка товщини рогівки.

Всі ці дослідження проводять на спеціальному оптичному обладнанні.

Як лікують глаукому

Методи лікування глаукоми залежать від ступеня захворювання. На ранній стадії застосовують медикаментозну терапію. Лікар може призначити очні краплі, які знижують тиск та відновлюють кровопостачання очного яблука, а також таблетовані препарати. Ці ліки повинні нормалізувати стан пацієнта та зупинити дегенерацію очного нерва. При своєчасному початку лікування воно, як правило, виявляється ефективним.

На пізніх стадіях глаукоми, а також при неефективності консервативної терапії, призначають хірургічне лікування. Під час операції хірург-офтальмолог створює нові шляхи для відтоку внутрішньоочної рідини, завдяки чому тиск перестає підвищуватися та розвиток глаукоми зупиняється. Оперативні методи лікування глаукоми вважаються найефективнішими. Вони зупиняють розвиток захворювання та запобігають появі рецидивів.

Профілактика глаукоми

Для профілактики глаукоми офтальмологи рекомендують:

• уникати перенапруження очей;

• робити перерви при роботі з комп'ютером;

• не виконувати надмірних фізичних навантажень;

• зменшити вживання кави, міцного чаю, гострих страв;

• збільшити вживання свіжих овочів та фруктів;

• кожен день пити по 1,5-2 літра води;

• раз на рік проходити профілактичний огляд офтальмолога;

• при діагностиці підвищеного очного тиску або відповідності верхній межі норми проходити обстеження потрібно раз в 3-6 місяців;

• своєчасно лікувати захворювання, що провокують розвиток глаукоми.

Глаукому на початковій стадії найчастіше виявляють на профілактичних оглядах. Проходити обстеження рекомендують не рідше 1 разу на рік.

Джерела: 

Journal of glaucoma

Longdom 

US National Library of Medicine

NCBI