Зміст:

Періодичний біль або дискомфорт у верхній частині живота легко списати на похибки в харчуванні. Проте якщо неприємні відчуття повертаються, не варто до них звикати: так може проявлятися хронічний гастрит, який потребує діагностики та правильно підібраного лікування.

У статті розповімо, чому виникає захворювання та якими симптомами може супроводжуватися. Також пояснимо, як його діагностують і лікують та як скоригувати харчування.

Що таке хронічний гастрит

Хронічний гастрит — це тривале запалення слизової оболонки шлунка, яке розвивається поступово та може зберігатися протягом багатьох років. На відміну від гострого процесу, воно не виникає раптово й нерідко тривалий час не спричиняє помітного дискомфорту. Водночас постійне запалення здатне змінювати структуру слизової, послаблювати її захисні властивості та впливати на роботу шлунка.

Захворювання часто має хвилеподібний перебіг: періоди загострення змінюються ремісією, коли прояви слабшають або зникають. Однак відсутність скарг не завжди означає, що слизова оболонка повністю відновилася.

Типи хронічного гастриту

Хронічний гастрит поділяють на типи залежно від того, що спричинило запалення слизової оболонки шлунка. Тип А має аутоімунне походження, тип В пов’язаний із бактерією H. pylori, а тип С — із тривалою дією подразнювальних чинників. Визначити тип важливо, оскільки кожен з них вимагає різного підходу до лікування.

Хронічний гастрит типу А

За типу А імунна система помилково пошкоджує клітини слизової оболонки, які беруть участь у виробленні соляної кислоти та засвоєнні вітаміну B12. Через це кислотність шлункового соку може знижуватися, а слизова з часом стає тоншою і гірше виконує свої функції.

Аутоімунне запалення зазвичай розвивається повільно й може довго не викликати помітного дискомфорту. Тому вираженість симптомів не завжди показує, наскільки змінився стан слизової оболонки.

Хронічний гастрит типу В

Хронічний гастрит типу Б — найпоширеніший варіант захворювання. Його спричиняє Helicobacter pylori — бактерія, яка живе у слизовій оболонці шлунка та підтримує тривале запалення.

Спочатку зміни частіше виникають у нижній частині шлунка, розташованій біля переходу у дванадцятипалу кишку. Якщо запалення переважно охоплює цю ділянку, його визначають як хронічний антральний гастрит. З часом процес може поширитися й на інші відділи шлунка.

Хронічний гастрит типу С

Тип С розвивається, коли слизова оболонка тривалий час контактує з речовинами, які її подразнюють. Це може відбуватися через закид жовчі з дванадцятипалої кишки, регулярне приймання деяких знеболювальних препаратів або дію алкоголю.

Таке подразнення поступово послаблює природний захист слизової та робить її більш вразливою до пошкодження. На відміну від типів А і В, ця форма не пов’язана з аутоімунним процесом або бактеріальною інфекцією.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не намагатися визначити тип захворювання лише за характером болю, печії чи іншими відчуттями. Різні форми можуть проявлятися схоже, тоді як підходи до їх лікування відрізняються.

Форми хронічного гастриту за характером ураження

Форми хронічного гастриту за характером ураження

Окрім причини захворювання, хронічний гастрит класифікують за змінами, які відбуваються у слизовій оболонці шлунка. Запальний процес може бути поверхневим, супроводжуватися утворенням ерозій або призводити до поступової атрофії слизової. Такий поділ показує, наскільки виражене ураження і чи зберігає слизова здатність захищати стінку шлунка та виробляти складові шлункового соку, необхідні для травлення.

Форма захворювання Які зміни відбуваються Особливості
Хронічний поверхневий гастрит Запалення зачіпає верхній шар слизової оболонки без її вираженого стоншення. Структура слизової переважно збережена, тому цю форму також називають неатрофічною.
Хронічний ерозивний гастрит На слизовій утворюються неглибокі пошкодження — ерозії. Вони не проникають у стінку шлунка так глибоко, як виразки. Ерозії можуть кровоточити, особливо якщо пошкоджень багато або подразнювальний чинник продовжує діяти.
Хронічний атрофічний гастрит Слизова поступово стоншується, а кількість клітин, які беруть участь у виробленні шлункового соку, зменшується. Атрофічні зміни можуть охоплювати окремі ділянки або значну частину слизової оболонки.

Поверхнева форма не обов’язково переходить в атрофічну: перебіг захворювання залежить від його причини, тривалості запального процесу та своєчасності лікування.

Причини хронічного гастриту

За даними National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases, H. pylori належить до найпоширеніших причин гастриту. Рідше запалення розвивається через аутоімунну реакцію або тривалий вплив речовин, що подразнюють слизову оболонку шлунка.

До основних причин захворювання належать:

  • інфекція H. pylori — бактерія може тривалий час перебувати у слизовій оболонці та підтримувати запальний процес;
  • аутоімунне порушення — імунна система помилково пошкоджує клітини слизової шлунка (частіше зустрічається у людей із цукровим діабетом 1 типу та аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози);
  • тривалий прийом нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема ібупрофену, диклофенаку або ацетилсаліцилової кислоти;
  • закид жовчі з дванадцятипалої кишки у шлунок;
  • регулярне вживання великої кількості алкоголю;
  • хвороба Крона, целіакія та деякі інші захворювання, що супроводжуються запаленням травного тракту;
  • променева й хіміотерапія;
  • вірусні, грибкові або паразитарні інфекції, які переважно виникають у людей зі значно ослабленим імунітетом.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють, що гострі страви, кава або нерегулярне харчування самі по собі зазвичай не спричиняють хронічного запалення. Проте вони можуть посилювати дискомфорт, якщо слизова шлунка вже пошкоджена.

Хронічний гастрит: симптоми захворювання

Хронічний гастрит може роками перебігати без виражених скарг. Якщо прояви виникають, вони часто нагадують звичайне порушення травлення та періодично слабшають або посилюються. Характер симптомів залежить не лише від активності запалення, а й від кислотності, моторики шлунка та супутніх захворювань травної системи, які можуть впливати на самопочуття людини в різні періоди.

За даними Mayo Clinic, до типових проявів належать:

  • ниючий або пекучий біль у верхній частині живота, який може слабшати чи посилюватися після їжі;
  • важкість і відчуття переповнення шлунка;
  • швидке насичення навіть після невеликої порції;
  • нудота, іноді — блювання;
  • зниження апетиту;
  • печія та відрижка.

Хронічний гастрит в стадії загострення проявляється частішим або сильнішим дискомфортом. Біль може турбувати після кожного прийому їжі або натщесерце, а нудота, важкість і відчуття переповнення — зберігатися протягом кількох годин.

Лікарі «Оксфорд Медікал» розповідають, що пацієнти також запитують, який симптом найхарактерніший для хронічного гастриту з підвищеною секреторною функцією шлунка. Найчастіше це пекучий біль у верхній частині живота, який виникає натщесерце або через певний час після їжі. Його можуть супроводжувати печія та кисла відрижка.

Вираженість симптомів не завжди відповідає ступеню ураження слизової. Зокрема, атрофічні зміни іноді виявляють у пацієнтів, які не мають постійного болю чи інших помітних скарг.

Ускладнення хронічного гастриту

Ускладнення хронічного гастриту

Без лікування тривале запалення може поступово пошкоджувати слизову шлунка та впливати на засвоєння заліза і вітаміну B12. Наслідки залежать від причини й форми захворювання: ерозивні зміни підвищують ризик кровотечі, а атрофічні — анемії та передракових змін. Водночас своєчасне лікування дає змогу суттєво знизити ризик їх подальшого розвитку у більшості пацієнтів із гастритом.

Можливі ускладнення захворювання:

  • ерозії та виразки — виникають, коли слизова втрачає здатність повноцінно захищати стінку шлунка від кислоти;
  • шлункова кровотеча — може розвинутися при пошкодженні судин у ділянці ерозії або виразки;
  • залізодефіцитна анемія — іноді стає наслідком невеликої, але тривалої крововтрати або порушеного засвоєння заліза;
  • дефіцит вітаміну B12 — характерний насамперед для аутоімунної атрофічної форми та з часом може призвести до перніціозної анемії;
  • кишкова метаплазія — зміна клітин слизової шлунка, за якої вони набувають властивостей, характерних для слизової кишечника;
  • підвищений ризик новоутворень шлунка — аденокарциноми, MALT-лімфоми, а при аутоімунній формі — окремих нейроендокринних пухлин.

За даними American Gastroenterological Association, атрофічний гастрит належить до передракових станів. Це не означає, що у пацієнта обов’язково розвинеться рак шлунка. Ризик зростає при значному поширенні атрофії, появі кишкової метаплазії та тривалому збереженні інфекції H. pylori.

Діагностика хронічного гастриту

Діагностика починається з консультації гастроентеролога. Лікар проводить огляд і пальпацію живота, визначає ділянки болючості та загальний стан пацієнта, після чого складає план обстеження.

До діагностики хронічного гастриту можуть входити:

  • Гастроскопія — ендоскопічне дослідження шлунка. Через ротову порожнину у шлунок вводять тонкий гнучкий ендоскоп із камерою, за допомогою якого лікар оглядає слизову стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки. Під час процедури можна виявити запалення, ерозії, виразки й атрофічні зміни.
  • Біопсія — забір кількох невеликих фрагментів слизової під час гастроскопії. Дослідження отриманого матеріалу допомагає оцінити вираженість запалення, підтвердити атрофію, кишкову метаплазію або дисплазію.
  • Тести на H. pylori — дихальний тест, аналіз калу на антиген бактерії або дослідження матеріалу, отриманого під час біопсії. Після лікування інфекції дихальний тест чи аналіз калу проводять повторно, щоб перевірити його результат.
  • Лабораторні аналізи — загальний аналіз крові, визначення рівня феритину, заліза та вітаміну B12. При підозрі на аутоімунну форму також перевіряють антитіла до парієтальних клітин шлунка та внутрішнього фактора Касла.
  • Аналіз калу на приховану кров — призначають при підозрі на кровотечу з ерозії або виразки.
  • Рентген шлунка з барієм — додаткове дослідження, під час якого після прийому контрастної речовини виконують серію рентгенівських знімків. Метод допомагає виявити деформації та звуження шлунка, а також виразкові дефекти.

Основну інформацію про стан слизової дають гастроскопія та біопсія, а лабораторні дослідження допомагають уточнити причину захворювання та виявити анемію, дефіцит заліза або вітаміну B12.

Як лікувати хронічний гастрит

Лікування хронічного гастриту спрямоване насамперед на причину захворювання. Якщо її не усунути, препарати можуть лише тимчасово зменшити біль, печію або нудоту. Тому схема терапії відрізняється при інфекції H. pylori, аутоімунному запаленні, закиді жовчі та пошкодженні слизової лікарськими засобами.

Основні напрями лікування:

  • При виявленні H. pylori проводять ерадикаційну терапію. Вона включає препарат для зниження кислотності, кілька антибактеріальних засобів, а в деяких схемах — препарат вісмуту. Курс найчастіше триває 14 днів.
  • Якщо діагностовано хронічний гастрит з підвищеною кислотністю, можуть призначити інгібітори протонної помпи або блокатори H2-рецепторів. Вони зменшують вироблення соляної кислоти та створюють умови для відновлення слизової.
  • При ерозіях додатково можуть застосовувати гастропротектори — препарати, які захищають пошкоджені ділянки слизової та сприяють їх загоєнню.
  • Якщо захворювання пов’язане з тривалим прийомом нестероїдних протизапальних засобів, лікар переглядає їх дозування, тривалість застосування або можливість заміни.
  • При закиді жовчі можуть призначити препарати для нормалізації моторики шлунка та зменшення подразнювальної дії жовчі.
  • При аутоімунній формі контролюють рівень вітаміну B12 і заліза. Виявлений дефіцит коригують відповідними препаратами.

Конкретні ліки, їх поєднання та тривалість прийому гастроентеролог визначає окремо для кожного пацієнта. Самостійний прийом антибіотиків або засобів для зниження кислотності може ускладнити подальше лікування.

Тривалість лікування гастриту залежить від його причини та ступеня ураження слизової. Ерадикаційна терапія H. pylori зазвичай триває 14 днів, а препарати для загоєння ерозій і контролю кислотності можуть призначати на 4–8 тижнів. При аутоімунній формі спостереження та корекція дефіцитів можуть бути тривалими.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують після лікування H. pylori обов’язково пройти контрольний тест. Його проводять не раніше ніж через чотири тижні після завершення прийому антибіотиків і щонайменше через два тижні після припинення прийому інгібіторів протонної помпи.

Відповідь на запитання, чи можна вилікувати хронічний гастрит, залежить від його форми. При інфекції H. pylori усунення бактерії допомагає припинити запальний процес, а поверхневі зміни та ерозії можуть загоїтися. При аутоімунному процесі, вираженій атрофії або кишковій метаплазії терапія спрямована на стримування подальших змін, корекцію дефіцитів і регулярний контроль стану слизової.

Дієта при хронічному гастриті

Дієта при хронічному гастриті

Дієта при хронічному гастриті потрібна для зменшення подразнення шлунка та дискомфорту після їжі. Універсального меню для всіх пацієнтів немає: раціон добирають з урахуванням форми захворювання, кислотності та реакції організму на окремі продукти. Харчування не усуває причину запалення і не замінює лікування, але допомагає контролювати симптоми, особливо під час загострення хвороби.

Основні принципи харчування:

  • Їсти невеликими порціями 4–5 разів на день.
  • Не переїдати та не робити тривалих перерв між прийомами їжі.
  • Вечеряти за 2–3 години до сну.
  • Віддавати перевагу вареним, тушкованим і запеченим стравам.
  • Не вживати надто гарячу або холодну їжу.
  • Їсти повільно та ретельно пережовувати їжу.

Такий режим не перевантажує шлунок і допомагає уникнути посилення дискомфорту після їжі.

Під час загострення основу меню можуть становити:

  • Вівсяна, рисова або гречана каша.
  • Легкі овочеві чи круп’яні супи.
  • Відварене або запечене нежирне м’ясо.
  • Нежирна риба.
  • Омлет або варені яйця.
  • Тушковані чи запечені овочі.
  • Банани та запечені яблука.
  • Кисломолочні продукти невисокої жирності за умови доброї переносимості.

Після покращення самопочуття раціон поступово розширюють. Безпідставно дотримуватися суворої дієти протягом тривалого часу не потрібно, оскільки надмірні обмеження можуть призвести до нестачі поживних речовин.

Якщо хронічний гіперацидний гастрит супроводжується печією та кислою відрижкою, варто обмежити продукти, після яких ці прояви посилюються. Найчастіше дискомфорт провокують алкоголь, міцна кава, газовані напої, гострі приправи, кислі продукти, жирні та смажені страви.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують протягом 1–2 тижнів вести харчовий щоденник: записувати страви, розмір порцій і самопочуття після їжі. Це допоможе визначити індивідуальні продукти-провокатори та скоригувати меню без зайвих обмежень.

Хронічний гастрит можна успішно контролювати, а в багатьох випадках — усунути його причину. Для цього важливо пройти обстеження, дотримуватися призначеної схеми лікування та скоригувати харчування за рекомендацією лікаря.

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є інструкцією до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.

Джерела: