Лікування інфаркту міокарда (серцевого нападу)

Інфаркт міокарда — це пошкодження та некроз певних ділянок серця через недостатнє кровопостачання або припинення току крові по коронарних артеріях. Це гострий стан, при якому потрібна термінова медична допомога. Інфаркт викликає незворотні зміни в міокарді та може призвести до зупинки серця.

При появі симптомів серцевого нападу потрібно відразу звернутися до лікаря. Чим раніше буде надана допомога, тим вище шанси уникнути важких ускладнень.

Найчастіше серцевий напад супроводжується різким та сильним болем в серці, який не проходить навіть після прийняття ліків. У деяких випадках він може стихати й посилюватися знову через якийсь час. Зазвичай, це супроводжується аритмією — порушенням ритму серця, збільшенням проміжків між його скороченнями, прискоренням пульсу.

Також характерним є поширення болю по верхній частині тіла. Він може з'явитися в зоні шиї та підборіддя, плечей, рук, грудної клітини та живота.

Найчастіше при інфаркті також з'являється задишка. Людині стає важко дихати, не виходить вдихнути на повні груди. У деяких випадках проблеми з диханням можуть бути основним симптомом.

Не у всіх пацієнтів симптоми розвиваються однаково. Вони можуть відрізнятися: деякі бувають мало вираженими, а інші відсутні. Для певних форм інфаркту характерний навіть безсимптомний перебіг.

Через це може бути складно розпізнати серцевий напад у себе або когось із близьких.

Нетиповими симптомами можуть бути:

• біль в районі шлунку та стравоходу, що супроводжується нудотою й блювотою;
• біль в лопатках, між ребрами, в руках, який нагадує міжреберну невралгію;
• сильні набряки ніг та/або рук;
• шум у вухах, запаморочення та втрата свідомості;
• прискорене серцебиття в спокійному стані при відсутності інших симптомів;
• сильний кашель, відчуття задухи, холодний піт.

Як показує статистика, атиповий перебіг інфаркту зустрічається у 30% пацієнтів. У частини з них ураження серця відбувається безсимптомно або супроводжується тільки слабкістю (це найбільш характерно для людей з цукровим діабетом).

Симптоми, які вказують на ризик серцевого нападу, можуть з'являтися за 1-2 дні або кілька годин до нападу. Але в деяких випадках при спазмі коронарних артерій він може розвинутися раптово. Часто причиною стає сильне фізичне навантаження або психологічний стрес.

Вказувати на ризик інфаркту можуть:

• напади стенокардії;
• періодичні болі в грудях;
• задишка;
• відчуття першіння в горлі;
• кашель;
• запаморочення;
• сильна втома.

При звуженні коронарних артерій порушується кровопостачання серця, через що може розвинутися серцева недостатність — серце не може перекачувати достатню кількість крові, через що розвивається гіпоксія внутрішніх органів. В результаті можуть з'являтися перераховані вище симптоми.

Інфаркт міокарда розвивається поступово. Всього виділяють 5 періодів:

• продромальний — триває від декількох годин до декількох днів та супроводжується періодичними болями в серці й іншими симптомами;
• найгостріший — триває від 30 хвилин до 6 годин від моменту розвитку інфаркту та, як правило, супроводжується яскраво вираженою симптоматикою;
• гострий — триває від 2 днів до 12 тижнів та характеризується зменшенням болю й зниженням артеріального тиску на 20 мм рт. ст. від звичайних показників;
• підгострий — триває до 2 місяців та супроводжується нормалізацією серцевого ритму, зменшенням задишки й ослабленням інших симптомів;
• постінфарктний — протягом 6 місяців некротичні тканини замінюються рубцевими, та, якщо пошкодження були незначними, симптоми інфаркту повністю проходять, а при великому інфаркті розвивається прогресуюча серцева недостатність.

Інфаркт міокарда класифікують за ступенем та глибиною ураження тканин міокарда, характеру симптомів та деяким іншим параметрам.

За вираженістю симптомів буває:

• типовим — проявляється болем у грудях та іншими характерними симптомами;
• атиповим (сюди ж відносять тихий або безсимптомний) — симптоми не відповідають класичному клінічному перебігу.

За частотою розвитку виділяють:

• первинний інфаркт;
• рецидивний — некротичні пошкодження інших ділянок серця відбуваються в перші 7 днів після інфаркту;
• повторний — розвивається через місяць чи пізніше після першого випадку.

За величиною уражених тканин може бути:

• мікроінфаркт;
• широкий. 

За локалізацією уражених тканин виділяють інфаркт:

• лівого шлуночка (як правило, відбувається некроз однієї з його стінок);
• правого шлуночка;
• міжшлуночкової перегородки;
• верхівки серця;
• поєднаний — відбувається ураження кількох ділянок серця.

У більшості випадків серцевий напад є ускладненням атеросклерозу коронарних артерій та ішемічної хвороби серця. Для них характерне поступове звуження просвіту артерій, що живлять міокард, шляхом збільшення атеросклеротичних бляшок. Також можлива закупорка артерій тромбами або звуження в результаті спазму.

Ризик розвитку інфаркту підвищує:

• тромбоз;
• атеросклероз;
• ішемічна хвороба серця;
• пороки серця;
• гіпертонія;
• цукровий діабет;
• високий рівень холестерину;
• ревмокардит;
• ожиріння;
• нераціональне харчування;
• куріння;
• зловживання алкоголем;
• пасивний спосіб життя;
• спадкова схильність та інші.

При розвитку інфаркту в серці відбуваються незворотні зміни. Частина тканин некротизується та згодом рубцюється. Останні нееластичні та не можуть скорочуватися, через що відбувається порушення роботи серця.

Ускладнення після серцевого нападу розвиваються досить часто та, як правило, в перші години або дні. Повернення до активного ритму життя й зникнення симптомів можливі тільки при мікроінфаркті.

Основні ускладнення:

• аритмія;
• розрив стінки серця;
• серцева недостатність;
• перикардит — запалення оболонки серця;
• утворенню тромбів в порожнинах серця;
• ендокардит;

раптова зупинка серця та інші.

Для діагностики інфаркту лікар вивчає симптоми, які турбують пацієнта, та призначає інструментальні дослідження. Їх проводять відразу при приїзді пацієнта в клініку.

Рання діагностика інфаркту, як правило, включає:

• електрокардіограму (ЕКГ);
• ехокардіографію серця (УЗД);
• аналізи крові на ферменти, які виділяються при пошкодженні серцевого м'яза.

ЕКГ є основним методом діагностики. Це проста та швидка процедура, яка дозволяє оцінити роботу серця. Під час обстеження реєструються електричні імпульси, які проходять через серце. Пошкоджені тканини таку здатність втрачають, що відображається на результатах кардіограми. За допомогою ЕКГ можна визначити нещодавній або триваючий зараз серцевий напад, а також зміни, характерні для інших захворювань серця.

Для підтвердження діагнозу також проводять аналізи крові на маркери інфаркту міокарда.  

УЗД серця є додатковим методом. Воно дозволяє визначити локалізацію та площу пошкоджених тканин.

Надалі пацієнтові також можуть призначити комп'ютерну томографію серця, коронарографію та інші обстеження.

При появі симптомів інфаркту важливо відразу викликати швидку допомогу. Від моменту початку лікування може залежати ступінь пошкодження міокарда, ймовірність ускладнень та саме життя пацієнта.

До прибуття швидкої, якщо сталася зупинка серця, потрібно проводити зовнішній масаж серця. Якщо пацієнт у свідомості, рекомендують:

• сісти або лягти, піднявши верхню частину тіла;
• прийняти таблетку аспірину та нітрогліцерину, якщо тиск підвищений та немає протипоказань;
• звільнити грудну клітку, щоб ніщо не стискало та не заважало диханню;
• відрити вікна для провітрювання приміщення.

При наявності серцевих захворювань пацієнт повинен уточнити у лікаря, що робити в разі нападу. Часто призначають нітрогліцерин. При розвитку інфаркту його кладуть під язик. Приймають максимум 3 таблетки з інтервалом в 5 хвилин, якщо біль не вщухає. Але, якщо у пацієнта є слабкість, або вона з'являється після нітрогліцерину, повторний прийом препарату протипоказаний. Таблетку нітрогліцерину кладуть під язик. Аспірин рекомендують подрібнити та запити водою. При цьому важливо бути впевненими, що у пацієнта немає до них протипоказань (нітрогліцерин протипоказаний при тиску нижче 90/60 мм рт. ст. тощо).

При появі симптомів серцевого нападу не можна вставати, ходити та виконувати інші навантаження. Також не рекомендується самостійно їхати в клініку — потрібно відразу викликати швидку допомогу та повідомити лікаря про симптоми.

Лікування інфаркту міокарда ділиться на кілька етапів. При необхідності спочатку проводять реанімаційні заходи, щоб стабілізувати стан пацієнта. Також вводять препарати для розширення судин, зниження артеріального тиску та інші, щоб зупинити процес некротичного пошкодження серця та ймовірність ускладнень.

Після купірування нападу пацієнтові призначають тривале медикаментозне лікування. Воно підбирається індивідуально з урахуванням особливостей інфаркту, його причин, наявності у пацієнта супутніх захворювань.

У ряді випадків може знадобитися операція — аортокоронарне стентування, шунтування або установка кардіостимулятора.

Реабілітація після інфаркту міокарда може тривати протягом декількох місяців. Як правило, вона проходить в домашніх умовах — лікар призначає медикаментозне лікування, рекомендує дотримуватися спеціальної дієти, виконувати легкі фізичні вправи та інше.

В «Оксфорд Медікал» пацієнтів з інфарктом приймають в сучасному хірургічному стаціонарі з двома високотехнологічними операційними блоками та палатою інтенсивної терапії, обладнаною для контролю та підтримки життєво важливих функцій організму. У стаціонарі цілодобово чергують досвідчені лікарі. Також в клініці працює служба швидкої допомоги.

Головна мета профілактики інфаркту — зниження ризиків його розвитку. Інфаркт є ускладненням інших серцево-судинних захворювань, тому перше, що потрібно зробити — це своєчасно проходити призначене лікарем лікування та виконувати всі його рекомендації.

Методами профілактики розвитку серцево-судинних захворювань вважаються:

• здорове харчування — переважання в раціоні свіжих овочів, фруктів, злаків та нежирних сортів м'яса з одночасним зменшенням кількості жирного м'яса, напівфабрикатів, цукру та хлібобулочних виробів;
• помірне фізичне навантаження — рекомендують мінімум 2-3 рази на тиждень робити зарядку (при наявності захворювань вправи та рівень навантаження потрібно узгодити з лікарем);
• відмова від куріння, вживання спиртних напоїв та інших шкідливих звичок;
• підтримання нормальної маси тіла — ожиріння підвищує ризик інфаркту;
• контроль рівня артеріального тиску;
• при наявності серцево-судинних або інших хронічних захворювань потрібно своєчасно звертатися до лікаря, проходити лікування і дотримуватися всіх рекомендацій.

Особливо важливо дотримуватися здорового способу життя, якщо є проблеми з судинами та серцем або раніше вже був інфаркт.

Щоб записатися на консультацію до кардіолога в «Oxford Medical», телефонуйте в наш контакт-центр або пишіть в чат на сайті.