Штучна вентиляція легень (ШВЛ)

Штучна вентиляція легень (ШВЛ) — це метод підтримки дихання за допомогою спеціального апарата, який подає повітряно-кисневу суміш у легені та забезпечує виведення вуглекислого газу. Залежно від стану пацієнта апарат може підтримувати самостійне дихання або повністю забезпечувати вентиляцію легень. ШВЛ застосовують при тяжкій дихальній недостатності, а також під час хірургічних операцій під загальною анестезією.

У медичному центрі «Оксфорд Медікал» використовуються сучасні апарати штучного дихання, зокрема обладнання швейцарського виробника Hamilton Medical. Різні режими вентиляції дозволяють налаштовувати роботу апарата відповідно до потреб пацієнта. Таке обладнання застосовують в операційних, палатах інтенсивної терапії та реанімобілях для підтримки дихання під час операцій, лікування тяжких станів і медичного транспортування.

Робота апарата залежить від обраного режиму вентиляції. Якщо пацієнт не може дихати самостійно, апарат повністю забезпечує дихання із заданою частотою. Якщо самостійне дихання збережене, обладнання допомагає робити вдихи, зменшуючи навантаження на дихальні м’язи.

Принцип дії ШВЛ передбачає налаштування кількості вдихів за хвилину, об’єму повітря або тиску під час вдиху та концентрації кисню. Ці параметри лікар підбирає відповідно до стану пацієнта й за потреби змінює під час лікування.

Сучасний ШВЛ-апарат постійно контролює параметри вентиляції за допомогою вбудованих датчиків. Якщо виникають порушення, наприклад змінюється тиск у дихальних шляхах або порушується подача повітря, спрацьовує сигнал тривоги, який попереджає медичний персонал.

При гострих порушеннях дихання пацієнту необхідна невідкладна допомога. За медичними показаннями ШВЛ можуть розпочати ще до госпіталізації, використовуючи портативний апарат у реанімобілі.

Спосіб підключення до апарату ШВЛ залежить від стану пацієнта та обраного виду вентиляції.

Підключення до апарата та процедура ШВЛ проходять у кілька етапів:

• Підготовка пацієнта. Анестезіолог оцінює дихання, рівень кисню в крові, артеріальний тиск та інші життєво важливі показники.

• Забезпечення доступу до дихальних шляхів. При неінвазивній вентиляції надягають маску відповідного розміру. При інвазивній проводять інтубацію трахеї із застосуванням препаратів для анестезії та седації.

• Налаштування апарата. Маску або дихальну трубку з’єднують з обладнанням, після чого встановлюють режим вентиляції, концентрацію кисню та інші параметри.

• Оцінка ефективності. Після початку ШВЛ перевіряють показники дихання, насичення крові киснем і за потреби газовий склад крові.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють, що під час інвазивної ШВЛ зазвичай застосовують седацію (медикаментозний сон) та знеболення, щоб зменшити дискомфорт від застосування дихальної трубки. Глибину седації підбирають індивідуально та коригують залежно від стану пацієнта.

Проведення штучної вентиляції легень здійснюється під постійним медичним наглядом. Пацієнти, які потребують тривалої респіраторної підтримки, перебувають у відділенні інтенсивної терапії, оснащеному сучасними апаратами ШВЛ, системами моніторингу та обладнанням для підтримки життєво важливих функцій організму.

ШВЛ припиняють, коли стан пацієнта покращується і він може самостійно підтримувати достатнє дихання. Лікар оцінює роботу легень, рівень кисню та вуглекислого газу в крові, стабільність артеріального тиску й загальний стан організму.

При тривалій інвазивній вентиляції підготовка до відключення від апарата відбувається поступово. Якщо пацієнт отримує седативні препарати, їх дозування зменшують, коли це дозволяє його стан. Після цього лікар знижує рівень апаратної підтримки та проводить пробу самостійного дихання. Якщо пацієнт самостійно дихає та має достатньо відновлені кашльовий і ковтальний рефлекси, лікар може видалити дихальну трубку.

Після операцій під загальною анестезією ШВЛ зазвичай припиняють одразу після завершення наркозу, коли відновлюється самостійне дихання. При неінвазивній вентиляції підтримку зменшують або припиняють після стабілізації дихання та газообміну.

Лікарі «Оксфорд Медікал» зазначають, що тривалість ШВЛ залежить від стану пацієнта та перебігу основного захворювання. Після відключення від апарата продовжують контролювати дихання та рівень кисню в крові. За потреби призначають кисневу терапію, а якщо самостійне дихання знову погіршується — відновлюють апаратну вентиляцію.

Штучна вентиляція легень допомагає підтримувати дихання при тяжких станах, проте її тривале застосування може супроводжуватися ускладненнями. Їхній ризик залежить від основного захворювання, тривалості вентиляції, способу підключення та загального стану пацієнта.

За даними National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI), до можливих ускладнень ШВЛ належать:

• вентилятор-асоційована пневмонія — інфекційне запалення легень, яке може розвинутися після 48 годин інвазивної вентиляції;

• пошкодження легеневої тканини — надмірний тиск або об’єм повітря може спричинити травмування легень, зокрема пневмоторакс;

• подразнення та пошкодження дихальних шляхів — можливі внаслідок тривалого перебування інтубаційної трубки в трахеї;

• ослаблення дихальних м’язів — може виникати при тривалій апаратній вентиляції та ускладнювати повернення до самостійного дихання;

• порушення кровообігу — підвищений тиск у грудній клітці під час вентиляції іноді спричиняє зниження артеріального тиску.

Для зниження ризику ускладнень лікарі регулярно оцінюють стан пацієнта, коригують налаштування апарата ШВЛ та вживають заходів для запобігання інфекціям. Коли дихальна функція покращується, поступово зменшують апаратну підтримку, готуючи пацієнта до самостійного дихання.

Вартість штучної вентиляції легень у медичному центрі «Оксфорд Медікал» залежить від виду респіраторної підтримки, тривалості її проведення та обсягу необхідної медичної допомоги. Якщо пацієнт перебуває у відділенні інтенсивної терапії, додатково враховують потребу в медикаментозному лікуванні, обстеженнях і постійному медичному спостереженні.

Щоб уточнити вартість медичних послуг або отримати інформацію про госпіталізацію пацієнта, зателефонуйте до контакт-центру «Оксфорд Медікал». Перед плановим хірургічним втручанням можна записатися на консультацію анестезіолога, щоб обговорити особливості анестезії та респіраторної підтримки.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• National Heart, Lung, and Blood Institute

• US National Library of Medicine

• American Thoracic Society