Аортальний стеноз: симптоми та методи лікування

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Зміст:

1. Симптоми аортального стенозу

2. Причини аортального стенозу

3. Ускладнення аортального стенозу

4. Діагностика аортального стенозу

5. Класифікація аортального стенозу

6. Лікування аортального стенозу

7. Профілактика ускладнень аортального стенозу

Аортальний стеноз (стеноз клапана аорти) – це вада серця, яка проявляється деформацією та звуженням стулок клапана, розташованого між аортою та лівим шлуночком. В результаті захворювання стулки клапана товщають та втрачають свою еластичність – клапан перестає відкриватися достатньою мірою та не може повністю зімкнуться.

Стеноз перешкоджає вільному току крові з лівого шлуночка до висхідної дуги аорти. Це призводить до скупчення рідини в шлуночку, підвищення тиску та поступового збільшення його розміру (гіпертрофії). Певний час лівий шлуночок компенсує патологію, та пацієнт не помічає розвитку стенозу. Пізніше скорочувальна здатність шлуночка слабшає, і відбувається перевантаження лівого передсердя, підвищується тиск в малому колі кровообігу (між серцем та легенями), розвивається легенева гіпертензія та може статися зупинка серця.

Стеноз аортального клапана є одною з найпоширеніших вад серця. Він зустрічається у 2-4% пацієнтів різного віку. За статистикою, до захворювання більш схильні люди похилого віку, особливо чоловіки.

Симптоми аортального стенозу

У більшості пацієнтів аортальний стеноз не проявляється, поки звуження залишається незначним та компенсується посиленою роботою серця. Людина може прожити довгі роки, не підозрюючи про розвиток хвороби. Її ознаки з'являються при сильному звуженні клапана та порушенні нормальної роботи серця. На ранніх етапах це може бути підвищена стомлюваність, слабкість та задишка під час фізичного навантаження або після неї. Запідозрити серцеву патологію по цих симптомах досить складно, тому багато пацієнтів не поспішають йти до кардіолога та роблять це лише в разі погіршення самопочуття.

Симптомами аортального стенозу можуть бути:

• періодичні тягнучі, стискаючі болі у серці;

• задишка під час фізичного навантаження, пізніше і в спокої;

• порушення серцевого ритму;

• відчуття нерегулярності серцебиття;

• часте запаморочення;

• втрата свідомості;

• головні болі;

• швидка стомлюваність, слабкість;

• набряки на різних частинах тіла.

Спочатку симптоми проявляються незначно. Періодично може з'являтися втома, слабкість, задишка та дискомфорт в області серця. Коли стеноз збільшується, симптоми стають більш вираженими. Згодом може статися порушення роботи серця, з'явитися симптоми серцевої недостатності, набряки та ін. При наявності супутніх захворювань серця або інших органів клінічна картина може відрізнятися.

Причини аортального стенозу

Причинами аортального стенозу можуть бути:

• вроджений дефект клапана аорти;

• аортальний склероз (потовщення);

• фіброз аортального клапана (наростання фіброзної тканини);

• кальциноз аортального клапана (відкладення солей кальцію);

• дегенеративні захворювання сполучної тканини, особливо часто гостра ревматична лихоманка;

• хронічна хвороба нирок;

• цукровий діабет та інші захворювання.

Якщо аортальний стеноз викликаний вродженим дефектом клапана, його симптоми можуть бути відсутніми до 10-20 років. Після, як правило, хвороба прогресує швидше.

Ускладнення аортального стенозу

При розвитку аортального стенозу, як правило, збільшуються стулки клапана та, відповідно, звужується його просвіт і не відбувається повне змикання. В результаті порушується кровообіг між лівим шлуночком та аортою, кров починає накопичуватися в ньому, викликаючи гіпертрофію та інші порушення.

Ускладненнями аортального стенозу можуть стати:

• запалення серця (ендокардит, міокардит, перикардит);

• порушення згортання крові;

• емболія – ​​закупорка судин тромбами;

• аритмія, в тому числі фібриляція шлуночків;

• стенокардія;

• серцева недостатність;

• зупинка серця.

У пацієнтів з безсимптомним або слабо вираженим пороком прогноз краще. Деякі можуть вести повноцінний спосіб життя, регулярно повторюючи обстеження та контролюючи стан аортального клапана.

При помірному та важкому аортальному стенозі, аритмії, інфаркті або іншій патології серця ймовірність ускладнень вище. У більшості випадків захворювання прогресує, та через певний час з'являється потреба в заміні клапана.

Діагностика аортального стенозу

Для діагностики аортального стенозу та інших захворювань серця застосовують:

• аускультацію – прослуховування серця за допомогою стетоскопа, що дозволяє виявити нехарактерні шуми;

• електрокардіограму (ЕКГ) – фіксує серцевий ритм, порушення якого вказує на патологію серця;

• ехокардіографію (Ехо-КГ) з доплерографією – це УЗД серця та судин, при проведенні якого лікар вивчає структуру серця та його клапанів, розмір всіх відділів, гемодинаміку тощо;

• рентген або КТ органів грудної клітки;

• коронарографію;

• навантажувальні тести та інші дослідження.

Виявити аортальний стеноз та оцінити ступінь звуження клапана можна за допомогою УЗД серця. Інші обстеження лікар може призначити для додаткової діагностики: виявлення причин стенозу, наявності ускладнень та інших патологій.

Класифікація аортального стенозу

При діагностиці дуже важливо визначити причину стенозу та ступінь його вираженості. Це дозволяє вибрати оптимальний спосіб лікування, спрогнозувати, як буде розвиватися вада, та оцінити ризик ускладнень.

Залежно від причини звуження клапана та структурних патологій виділяють:

• клапанний стеноз – проявляється потовщенням та зрощенням стулок аортального клапана;

• підклапаний стеноз – проявляється гіпертрофією (збільшенням) вихідного відділу лівого шлуночка, тоді як сам клапан залишається практично незмінним;

• надклапаний стеноз – відбувається в результаті звуження аорти вище клапана.

Найбільш поширеним є клапанний стеноз, підклапаний зустрічається рідше, а надклапаний вважається рідкісною формою.

Залежно від ступеня звуження виділяють 3 стадії аортального стенозу:

• легка – площа отвору аортального клапана становить від 1,2 до 2 см²;

• помірна – просвіт зменшується до 0,75-1,2 см²;

• важка – отвір клапана стає менше ніж 0,75 см².

При легкому стенозі 10% пацієнтів вже через 10 років потребує заміни клапана, а через 25 років - 38%. При помірному стенозі через 10 років на операцію направляють 25% пацієнтів, а при важкому 30-40% – вже через 2 роки. У більшості це пацієнти похилого віку та люди з хронічними захворюваннями. Іншим при відповідній терапії та дбайливому способі життя вдається прожити без операції значно довше.

Лікування аортального стенозу

Лікування аортального стенозу у кожного пацієнта проходить по-різному. Воно залежить від стадії стенозу, наявності скарг, ускладнень, інших захворювань і віку пацієнта.

При легкому стенозі, який не проявляється та не впливає на якість життя пацієнта, кардіолог може вибрати тактику спостереження. Вона передбачає регулярне повторення ЕКГ, УЗД серця та при необхідності інших обстежень й прийом препаратів, що знижують швидкість розвитку пороку та інших ускладнень.

При помірному та важкому стенозі застосовують консервативне та хірургічне лікування, що також залежить від стану пацієнта. Медикаментозна терапія є підтримуючою. Вона дозволяє послабити або усунути симптоми аортального стенозу і знизити ймовірність ускладнень. При цьому пацієнту рекомендують обмежити фізичні навантаження, дотримуватися певної дієти й інших особливостей способу життя. Також кожні 6 місяців (іноді частіше або рідше) проводять повторні обстеження.

Показаннями до операції є:

• важкий стеноз;

• значна гіпертрофія лівого шлуночка;

• виражена симптоматика стенозу;

• прогресуюча серцева недостатність;

• наявність інших серцевих патологій;

• високий ризик зупинки серця та інших ускладнень та інше.

Якщо пацієнту показана операція, лікар ретельно оцінює його стан та виключає протипоказання. При їх наявності іноді застосовують альтернативні види малоінвазивних втручань.

При аортальному стенозі проводять:

• відкриті операції із заміни клапана;

• ендоваскулярне протезування клапана – аналог клапана вводять в серце через стегнову артерію;

• черезшкірну балонну вальвулотомію – в аорту вводять спеціальний балон, який потім роздувається та забезпечує розширення клапанного отвору.

Кожна процедура має свої особливості. Найбільш ефективною вважається відкрита заміна аортального клапана. Також зараз активно застосують ендоваскулярне протезування. Це малоінвазивна операція, ефективність якої практично порівнянна з класичним протезуванням. Але у деяких пацієнтів з важким стенозом ендоваскулярне протезування та балонна вальвулотомія забезпечують лише тимчасовий ефект. Іноді їх призначають при наявності протипоказань до хірургічного втручання або високому ризику післяопераційних ускладнень.

Профілактика ускладнень аортального стенозу

Ускладнення аортального стенозу частіше розвиваються у пацієнтів зі значним звуженням просвіту клапана, супутніми захворюваннями серця, іншими хронічними хворобами та ін. Щоб знизити ризик, пацієнтам призначають медикаментозну терапію, що сповільнює розвиток вади та інших патологічних процесів. Наприклад, проводять антитромботичну терапію, що знижує ймовірність тромбозу судин. Також призначають й інші препарати, що підбираються індивідуально.

Крім медикаментозної підтримки, профілактичні рекомендації включають дієту, відмову від шкідливих звичок та обмеження фізичної активності (але легкі вправи потрібно виконувати регулярно, попередньо узгодивши їх з фахівцем).

Для запису до кардіолога «Oxford Medical» телефонуйте в контакт-центр або пишіть в чат на сайті клініки.

Супутні послуги:

Консультація кардіолога

Джерела:

New English Journal of Medicine 

New English Journal of Medicine