Ендопротезування колінного суглоба: показання, операція та реабілітація

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Зміст:

1. Причини пошкоджень колінних суглобів

2. Симптоми пошкодження колінного суглоба

3. Діагностика колінних суглобів

4. Лікування травм та захворювань колінних суглобів

5. Коли призначають ендопротезування колінних суглобів?

6. Протипоказання до ендопротезування колінного суглоба

7. Повне та часткове ендопротезування колінного суглоба

8. Передопераційна підготовка та 3D-моделювання

9. Як проводять ендопротезування колінного суглоба?

10. Реабілітація після ендопротезування колінного суглоба

11. Можливі ускладнення ендопротезування колінного суглоба

12. Переваги ендопротезування колінного суглоба в “Оксфорд Медікал”

Колінні суглоби – одні з найбільш рухливих в людському організмі. Для забезпечення такої рухливості, коліно має досить складну анатомічну будову, через що зростає ризик його травмування. Так, якщо операції щодо заміни тазостегнового суглоба проводяться переважно людям старшого віку, то через травми ендопротезування колінного суглоба не є рідкістю і для більш молодих осіб.

Попри складну анатомію коліна, технологія протезування доведена майже до досконалості. Протези повністю повторюють фізіологічну форму, повертають до нормального активності безліч людей. Тільки в США щорічно проводять понад 300 тис. подібних операцій.

Сучасні клініки віддають перевагу установці ендопротеза малоінвазивним способом, що дозволяє скоротити та полегшити реабілітаційний період. В «Оксфорд Медікал» також використовують передопераційне 3D-моделювання – в комп'ютерній програмі підбирають необхідний ендопротез та послідовність хірургічних маніпуляцій, завдяки чому зменшується час операції, знижується ризик ускладнень, а пацієнт отримує найкращий результат.

Причини пошкоджень колінних суглобів

З віком біль в суглобах з'являється у багатьох людей, і найчастіше це пов'язано зі зношеністю та зменшенням товщини хряща. Крім цього, проблеми з колінами може призвести до травмування та різних захворювань.

До пошкодження колінних суглобів призводять:

• травми, переломи, вивихи;

• розтягнення та розрив м'язів і зв'язок;

• артрити;

• артрози;

• остеоартроз;

• подагра та інші захворювання.

У зоні ризику знаходяться спортсмени, люди із зайвою вагою, ендокринними та аутоімунними порушеннями та іншими хронічними захворюваннями.

Симптоми пошкодження колінного суглоба

Перший симптом, на який слід звернути увагу, це біль. Навіть якщо він не сильний та з'являється періодично, не варто його ігнорувати. Особливо важливо це для людей, які займаються спортом або відвідують спортзал. Біль, слабо виражений спочатку, з часом посилюється, стає постійним, роблячи неможливим нормальне пересування.

Звертатися до лікаря слід при:

• сильному ударі коліна;

• ниючому або гострому болі в коліні;

• хрускоті коліна при рухах;

• обмеженні рухливості коліна;

• укорочуванні ноги;

• деформації коліна та інших симптомах.

Діагностика колінних суглобів

Перераховані вище симптоми вимагають консультації в ортопеда-травматолога. Під час прийому лікар проведе огляд колін, оцінить їх рухливість, наявність набряклості тощо. Для постановки точного діагнозу можуть знадобитися додаткові дослідження:

• УЗД суглоба;

• рентген коліна;

• комп'ютерна томографія (КТ);

• магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Також, якщо у пацієнта є й інші проблеми зі здоров'ям, перед лікуванням може знадобитися здача лабораторних аналізів та консультації суміжних фахівців.

Лікування травм та захворювань колінних суглобів

Існує досить багато захворювань, які можуть проявлятися болем в коліні та зменшенням рухливості. Лікування в кожному випадку індивідуальне. Це може бути, як медикаментозна терапія та фізіотерапія, так і хірургічне втручання. В особливо складних випадках, коли анатомічна структура суглоба сильно пошкоджена, і викликає обмеження рухливості, рекомендують ендопротезування.

Коли призначають ендопротезування колінних суглобів?

Заміну колінного суглоба можуть проводити при:

• посттравматичному артрозі;

• деформуючому артрозі 3-4 ступеня;

• ревматоїдному артриті;

• дисплазії суглоба;

• асептичному некрозі;

• неправильно зрощеному переломі;

• новоутворенні в області суглоба.

Ендопротезування колінного суглоба – це найбільш радикальний метод. Його проводять, якщо консервативне лікування недоцільне або не забезпечує необхідного результату.

При перерахованих захворюваннях операцію призначають, як правило, при наступних проблемах:

• постійний біль, який не піддається лікуванню;

• хронічне запалення та набряк суглоба;

• виражене обмеження рухливості суглоба;

• вальгусна деформація суглоба понад 20 градусів та/або варусна понад 15 градусів;

• згинальна контрактура понад 15 градусів;

• складна нестабільність в суглобі;

• раніше проведене оперативне артродезування.

Визначити, коли потрібна заміна колінного суглоба протезом, може тільки фахівець за допомогою спеціальних тестів та обстежень.

Протипоказання до ендопротезування колінного суглоба

Перед проведенням операції важливо переконатися не тільки в наявності чітких показань, а й у відсутності протипоказань. Якщо цього не зробити, то підвищується ризик виникнення ускладнення внаслідок лікування.

Ендопротезування не рекомендують проводити при:

• важких серцево-судинних захворюваннях;

• вираженому порушенні згортання крові;

• ознаках гострого тромбофлебіту;

• органній недостатності (нирки, печінка, дихальна система);

• ерозіях, виразках органів шлунково-кишкового тракту;

• наявності великих посттравматичних рубців в області коліна, спаяних з підлеглою кісткою;

• вираженому варикозі;

• ожирінні 3-4 ступеня;

• інфекційних хворобах тощо.

Остаточне рішення про необхідність операції приймає хірург, який ретельно зважує всі ризики та переваги оперативного лікування.

Повне та часткове ендопротезування колінного суглоба

Залежно від діагнозу та ступеня пошкодження суглобів проводять:

• часткове;

• тотальне ендопротезування.

У першому випадку видаляється пошкоджений хрящ та при необхідності частина кісткової тканини, але зберігається задня хрестоподібна зв'язка та інші здорові тканини. Після цього встановлюються елементи штучного імпланту.

Спеціалісті “Оксфорд Медікал” розповідають, що така операція підходить пацієнтам з ушкодженням тільки 1 з 3 анатомічних структур суглоба. Її переваги в порівнянні з тотальним ендопротезування – менший ризик операційних та післяопераційних ускладнень, більш коротка госпіталізація та реабілітаційний період. Пацієнт швидше відновлює рухову активність. Недоліком операції вважається можливість повернення болю, а також рецидиву при артрозі – не можна виключити, що з часом захворювання не призведе до зміни інших тканин суглоба та кістки.

При тотальному ендопротезуванні видаляють всі компоненти суглоба, в тому числі задню хрестоподібну зв'язку. Відновлення після втручання проходить довше та трохи важче, але при цьому немає ризику повторного розвитку артрозу.

Передопераційна підготовка та 3D-моделювання

Перед ендопротезуванням потрібно провести ретельну діагностику стану суглоба та здоров'я пацієнта в цілому. Класична передопераційна підготовка передбачає лабораторні аналізи, електрокардіограму (ЕКГ), флюорографію (протягом 1 року до операції), консультацію анестезіолога та, при наявності хронічних захворювань, інших фахівців.

В «Оксфорд Медікал» також проводять передопераційне 3D-моделювання. КТ та МРТ знімки пацієнта завантажують у спеціальну комп'ютерну програму, яка обробляє їх та створює об'ємну модель, з якою лікар може працювати.

3D-моделювання дозволяє:

• розглянути суглоб з усіх боків;

• у віртуальному просторі спланувати операцію і підібрати оптимальний протез;

• підвищити ефективність протезування;

• скоротити час операції та ризик ускладнень.

Передопераційне 3D-моделювання – це інноваційна технологія, яку використовують тільки у високотехнологічних клініках. Крім наявності спеціального обладнання, вона також вимагає вміння хірурга працювати з програмою.

Як проводять ендопротезування колінного суглоба?

Залежно від того, застосовують тотальне або часткове ендопротезування, а також деяких інших факторів операцію проводять:

• класичним;

• малоінвазивним методом.

Другий метод менш травматичний: хірург робить менший розріз та намагається скоротити пошкодження здорових тканин до можливого мінімуму. Це відповідно сприяє більш швидкому відновленню після операції. Однак малоінвазивний доступ можна використовувати далеко не завжди.

Послідовність проведення операції:

• спочатку пацієнта переводять в операційний блок;

• потім проводять анестезію, за глибиною якої та станом пацієнта постійно стежить лікар-анестезіолог;

• хірург робить надріз в області колінного суглоба;

• видаляє всі пошкоджені тканини;

• встановлює елементи протеза;

• зашиває рану;

• після цього пацієнта виводять з-під дії анестезії та переводять в післяопераційну палату, а пізніше у звичайну.

Вся операція займає близько 2 годин.

Служать колінні ендопротези більше 10-20 років.

Реабілітація після ендопротезування колінного суглоба

Фахівці стверджують, що ефективність ендопротезування залежить від самої операції тільки на 60%, а на 40% – від дотримання пацієнтом всіх правил реабілітаційного періоду.

Протягом першого тижня пацієнт, як правило, залишається в клініці. В цей час регулярно роблять перев'язки, проводять медикаментозне лікування, спрямоване на зняття больового синдрому і профілактику ускладнень, а також лікувальну гімнастику. Хоча на прооперовану ногу не можна вставати, вже з 1-го дня потрібно тренувати м'язи та розробляти суглоб. Вправи показує лікар-реабілітолог. Після виписки додому заняття потрібно продовжувати.

Процес реабілітації займає в середньому від 3 до 5 місяців, що залежить від складності операції, фізичної підготовки пацієнта та ін. Використовувати милиці або інші ортопедичні пристосування слід не менше 1 місяця. Відмовлятися від них можна тільки після консультації з лікарем.

Можливі ускладнення ендопротезування колінного суглоба

Ускладнення після ендопротезування колінного суглоба зустрічаються рідко – у кількох відсотків пацієнтів. Найбільш високий ризик розвитку ускладнень – у людей з важкими хронічними захворюваннями.

З боку пацієнта, щоб знизити ризик ускладнень, потрібно ретельно підходити до вибору лікаря та клініки, в якій буде проводитися операція. Визначившись з фахівцем, для успішного лікування дуже важливо ретельно дотримуватися всіх його рекомендацій. Це дозволяє уникнути таких ускладнень, як розхитування або передчасне зношування протеза.

Медичний персонал зосереджений на попередженні таких ускладнень, як: інфікування рани, пошкодження великих судин та нервів. Завдяки ретельній попередній діагностиці виявляються пацієнти з підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень (інфаркту, інсульту, тромбозу вен) або відторгнення протеза.

Щоб знизити ризик післяопераційних ускладнень, потрібно строго дотримуватися всіх лікарських рекомендацій.

Переваги ендопротезування колінного суглоба в “Оксфорд Медікал”

Заміна колінного суглоба дозволяє повернути нормальну рухливість і позбутися болю. При деяких травмах і захворюваннях це єдиний спосіб повернутися до повноцінного активного життя.

В «Оксфорд Медікал» операції проводять досвідчені лікарі під керівництвом хірурга-ортопеда вищої категорії. Залучення кращих фахівців і використання нового медичного обладнання дозволяє проводити ендопротезування суглобів будь-якої складності.

Також наші фахівці проводять ревізійне ендопротезування, замінюючи зношені або невірно встановлені ендопротези.

Переваги ендопротезування в «Оксфорд Медікал»:

• діагностика на новому обладнанні кращих брендів;

• передопераційне 3D-моделювання;

• виконання операції досвідченим лікарем вищої категорії;

• сучасний хірургічний стаціонар з відділенням інтенсивної терапії;

• комфортні 1 і 2-місні палати.

Щоб отримати більше інформації або записатися на консультацію до ортопеда-травматолога, телефонуйте в контакт-центр або пишіть в чат на сайті.

Супутні послуги:

Лікування хвороб суглобів

Ортопедичні операції 

Джерела:

Сучасні уявлення про одномищелковом ендопротезуванні в структурі хірургічних методів лікування хворих на гонартроз 

Методичні рекомендації для лікарів