Ектазія проток молочної залози (дуктектазія)

Дискомфорт у ділянці соска, поява нетипових виділень або ущільнення під ареолою — це симптоми, які не варто ігнорувати. Вони можуть свідчити про зміни в тканинах молочної залози, зокрема про дуктектазію молочної залози чи інші захворювання, що потребують медичної оцінки.

Своєчасна консультація мамолога допомагає з’ясувати причину симптомів та обрати оптимальний варіант лікування. У медичному центрі «Оксфорд Медікал» у Києві пацієнтки можуть пройти комплексну діагностику і отримати індивідуальні рекомендації щодо лікування. Щоб записатись звертайтеся за телефоном або залишайте заявку на зворотний дзвінок.

Ектазія проток молочної залози (дуктектазія) — це доброякісний патологічний процес, при якому відбувається стійке розширення молочних протоків, що проходять у тканині грудей і відкриваються в ділянці соска. У нормі протоки мають невеликий діаметр і забезпечують відтік секрету. Якщо їх просвіт збільшується, у них може накопичуватися густіший вміст, а стінки протоків можуть потовщуватися та зазнавати запальних змін.

Ектазія — це не пухлина і не окреме утворення, а структурна зміна. Ектазія молочних протоків потребує оцінки лікаря, оскільки може супроводжуватися перидуктальним запаленням і потребувати лікування або спостереження.

Розвиток ектазії проток молочної залози зазвичай пов’язаний із комплексом чинників, які впливають на структуру та еластичність протоків. У більшості випадків йдеться не про одну конкретну причину, а про поступові зміни, що виникають з віком. Зокрема, у період пременопаузи та менопаузи відбувається зниження рівня естрогенів, тканини молочної залози зазнають інволютивних змін, а стінки протоків можуть втрачати тонус і еластичність.

До інших факторів, що можуть сприяти розвитку процесу, належать:

• перидуктальні запальні процеси;
• перенесений перидуктальний мастит;
• повторні інфекційні ураження;
• травми молочної залози;
• рубцеві зміни навколо протоків.

Внаслідок цих змін порушується нормальний відтік секрету, що може підтримувати запальний процес і прогресування дуктектазії.

Слід зазначити, що розширені протоки молочної залози при грудному вигодовуванні є фізіологічним явищем. Після завершення лактації їхній діаметр зазвичай повертається до норми і не розглядається як патологія.

У частини жінок захворювання може тривалий час не викликати виражених симптомів і виявлятися лише під час обстеження. В інших випадках симптоми поступово наростають або з’являються періодично.

Виділення можуть з’являтися спонтанно або при натисканні на сосок. Їхній колір і густина залежать від характеру змін у протоках. Якщо приєднується запальний процес, можливі набряк у ділянці соска, почервоніння шкіри та посилення болю.

Будь-які нетипові виділення або зміни форми соска потребують консультації лікаря. Навіть якщо симптоми незначні, важливо пройти обстеження, щоб з’ясувати причину змін і виключити інші захворювання молочної залози.

Ектазія проток молочної залози потребує своєчасного лікування та спостереження. Якщо запальний процес не контролювати, він може прогресувати та призводити до ускладнень.

Можливі ускладнення:

• запалення тканин навколо протоків;
• перидуктальний мастит;
• болісне ущільнення в ділянці ареоли;
• утворення абсцесу;
• рубцеві зміни та стійке втягнення соска.

Своєчасно підібрана терапія дозволяє усунути запалення, зменшити симптоми та запобігти розвитку таких станів. Звернення до лікаря при перших проявах захворювання допомагає контролювати процес і зберегти здоров’я молочної залози.

Першим етапом є консультація мамолога. Лікар уточнює характер скарг, тривалість симптомів, проводить огляд і пальпацію грудних залоз, оцінює стан соска та ареоли. Після цього визначає, які обстеження необхідні для встановлення точного діагнозу.

За показаннями можуть бути призначені:

• УЗД молочних залоз — дозволяє виявити розширені молочні протоки, оцінити їхній діаметр, товщину стінок і наявність вмісту в просвіті;
• мамографія — рекомендована жінкам старше 40 років або за наявності змін, що потребують додаткової оцінки;
• цитологічне дослідження виділень із соска — допомагає оцінити клітинний склад секрету;
• МРТ грудних залоз, дуктографія або біопсія — застосовуються для уточнення характеру змін і виключення внутрішньопротокових утворень.

Комплексна діагностика дозволяє підтвердити ектазію протоків, оцінити вираженість змін і виключити внутрішньопротокові утворення або злоякісні процеси.

План терапії складається індивідуально. Мета терапії — усунути запалення, зменшити або прибрати виділення та дискомфорт, а також запобігти повторним загостренням.

Якщо стан не супроводжується ускладненнями, лікування зазвичай починають із медикаментозної терапії. Вона може включати:

• протизапальні препарати — щоб зменшити запалення, болючість і набряк у ділянці ареоли;
• антибактеріальну терапію — якщо є ознаки інфекційного процесу;
• корекцію гормонального фону — якщо під час обстеження виявлено гормональні порушення, які можуть підтримувати зміни в молочній залозі.

Якщо медикаментозна терапія не дає очікуваного результату, симптоми зберігаються або повторюються, а також при наявності стійких патологічних виділень чи болісного ущільнення під ареолою, розглядається хірургічне лікування.

Операція передбачає видалення змінених молочних протоків у межах ураженої ділянки. Обсяг втручання визначається індивідуально — залежно від локалізації процесу та результатів обстеження. Видалені тканини обов’язково направляються на гістологічне дослідження.

У клініці «Оксфорд Медікал» лікування проводиться з урахуванням індивідуальних особливостей кожної пацієнтки. Прийом ведуть досвідчені лікарі-мамологи, використовується сучасне діагностичне обладнання, а за потреби оперативне втручання виконується у високотехнологічному хірургічному стаціонарі з дотриманням сучасних стандартів безпеки. У нашій клініці ви можете отримати всі медичні послуги — від консультації та діагностики до лікування й подальшого спостереження.