Симптоми доліхосигми та методи лікування

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Доліхосигма – це подовження сигмоподібної кишки. У нормі її довжина становить 24-46 см. При захворюванні вона збільшується, також відбуваються зміни в тканинах, що провокують погіршення моторики кишківника та призводять до порушення його роботи.

У деяких людей доліхосигма не впливає на функцію кишечника та довгі роки залишається невиявленою. Якщо аномалія не супроводжується вираженими симптомами, її вважають індивідуальною особливістю організму. Лікування проводять тільки при частих запорах, здутті живота, болях та інших проявах хвороби.

У більшості випадків доліхосигму лікують консервативними методами, спрямованими на відновлення нормальної роботи шлунково-кишкового тракту. Хірургічне лікування застосовують тільки при ускладненнях та неефективності медикаментозної терапії.

ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ДОЛІХОСИГМИ

Більшість фахівців вважають, що доліхосигма є вродженою патологією. Довжина сигмоподібної кишки закладається ще у внутрішньоутробному періоді. Її збільшення може бути викликане спадковою схильністю, ускладненнями під час вагітності, прийомом деяких препаратів на ранніх термінах виношування, впливом екологічних факторів та іншими причинами.

У дорослому віці доліхосигму діагностують переважно у пацієнтів 45-55 років. До факторів ризику відносять неправильне харчування, вживання великої кількості м'ясної їжі та вуглеводів, малорухливий спосіб життя, надмірну масу тіла та постійні стреси. Деякі фахівці вважають, що ці причини призводять лише до маніфестації (прояву) доліхосигма, яка була у пацієнта протягом усього життя, але не викликала порушень в роботі шлунково-кишкового тракту.

СИМПТОМИ ДОЛІХОСИГМИ У ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ

Доліхосигма проявляється не завжди. Багато пацієнтів можуть жити з цією аномалією, навіть не підозрюючи про неї. Симптоми доліхосигма частіше проявляються при значному подовженні кишки, структурних змінах, супутніх захворюваннях шлунково-кишкового тракту та розвитку ускладнень.

Симптомами доліхосигма бувають:

• запори;

• здуття живота; 

• метеоризм;

• бурчання в животі;

• біль в животі;

• зниження апетиту;

• інтоксикація організму і загальне погіршення самопочуття.

Найбільш характерним симптомом є запор. Затримка дефекації може тривати від 1-3 днів до тижня та більше. Поступово частота та тривалість запорів збільшується. Через затримку стільця кишківник сильніше розтягується, а позиви до дефекації пригнічуються. При запорі калові маси стають більш твердими, тому під час дефекації може травмуватися слизова оболонка кишечника та з'являтися кров. Також запор може спровокувати інтоксикацію організму.

При доліхосигмі часто бувають болі в животі та метеоризм. Як правило, вони стають сильнішими після їжі, фізичної активності або при запорах, а після дефекації зменшуються або повністю проходять.

У дитини з доліхосигмою можуть проявлятися запори, блідість шкіри та недостатня маса тіла.

Потрібно враховувати, що перераховані симптоми не є специфічними та можуть виникати при різних захворюваннях. Щоб з'ясувати точний діагноз, потрібно обстежитися під контролем лікаря.

СТАДІЇ ДОЛІХОСИГМИ

Залежно від ступеня патологічних порушень та вираженості симптоматики виділяють 3 форми або стадії доліхосигми:

• компенсована;

• субкомпенсована;

• декомпенсована.

При компенсованій доліхосигмі запори можуть виникати періодично та тривати не більше 3-5 днів. Пацієнту іноді доводиться приймати проносні препарати або використовувати клізми. При цьому загальне самопочуття, як правило, залишається нормальним.

При субкомпенсованій стадії запори стають майже постійними, часто з'являються болі у животі та метеоризм. Проносні препарати виявляються менш ефективними.

Для декомпенсованої форми характерні тривалі запори (тиждень та більше), сильні болі та інтоксикація організму через скупчення калових мас. Також можуть з'являтися симптоми непрохідності. У пацієнта може зникнути апетит, з'явитися нудота та блювота, загальна слабкість, гнійний висип на шкірі та інші симптоми інтоксикації.

ДІАГНОСТИКА ДОЛІХОСИГМИ

Діагностику захворювання проводить лікар-проктолог. Під час прийому він уважно вивчає скарги пацієнта та історію його хвороби. Після цього лікар проводить огляд та пальпацію живота. При доліхосигмі, як правило, промацуються петлі кишківника, заповненого каловими масами.

Для з'ясування точного діагнозу можуть призначити:

• УЗД органів черевної порожнини – використовують в якості первинного методу діагностики, що дозволяє виявити відхилення від норми;

• ірігографію – рентген кишечника з контрастом (вводять у кишечник за допомогою клізми), який дозволяє визначити довжину сигмоподібної кишки;

• комп'ютерну томографію (КТ) черевної порожнини – дослідження дозволяє максимально точно візуалізувати кишечник та виявити всі аномальні зміни;

• колоноскопію, ректороманоскопію та інші ендоскопічні дослідження – огляд різних відділів кишечника за допомогою ендоскопічного обладнання;

• лабораторні аналізи – загальні аналізи крові, сечі та калу, копрограму, аналіз калу на приховану кров та інші.

Для діагностики захворювання лікар може призначити кілька різних досліджень. Які саме залежить від симптомів, наявності інших патологій та передбачуваного діагнозу. Симптоми доліхосигми можуть бути схожі з проявами виразкового коліту та деяких інших хвороб шлунково-кишкового тракту. Тому важливо пройти ретельне обстеження та з'ясувати точну причину нездужання.

ЛІКУВАННЯ ДОЛІХОСИГМИ

Необхідність лікування при доліхосигмі залежить від наявності симптомів захворювання та їх вираженості. Якщо подовження сигмоподібної кишки не викликає проблем в роботі шлунково-кишкового тракту, то його вважають варіантом норми та ніяк не коригують. Лікування призначають тільки при появі запорів, болю та інших проявів хвороби. 

При лікуванні доліхосигми у дорослого або дитини застосовують переважно консервативні методи, спрямовані на відновлення нормальної роботи органів шлунково-кишкового тракту. Якщо захворювання виявляють під час вагітності, терапію проводять за тими ж принципами, але з урахуванням розвитку плода.

Консервативна терапія може включати:

• прийом лікарських препаратів для усунення симптомів хвороби;

• лікувальну дієту;

• масаж живота;

• фізіотерапевтичні процедури;

• лікувальну гімнастику.

При консервативній терапії важливий не тільки прийом правильно підібраних препаратів, а й дотримання рекомендованої дієти. Харчування має бути дробовим – 4-5 разів на день невеликими порціями. Основними в раціоні повинні бути свіжі овочі та фрукти, гречана і кукурудзяна крупи, цільнозерновий хліб, кисломолочні продукти та сухофрукти. Призначаючи лікування, лікар дасть список продуктів, які можна їсти, і вживання яких слід обмежити.

Дієту, як правило, призначають на певний час, поки не налагодиться робота травної системи. Але звичка збалансовано харчуватися повинна стати постійною. Повернення до колишнього способу життя може спровокувати повторний прояв хвороби.

Масаж живота та фізіотерапевтичні процедури під час лікування призначають для поліпшення моторики кишківника та відновлення природного механізму дефекації.

Консервативна терапія доліхосигми дозволяє більш ніж в 90% випадків нормалізувати роботу органів шлунково-кишкового тракту.

ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ДОЛІХОСИГМИ В «ОКСФОРД МЕДІКАЛ»

Хірургічне лікування призначають при:

• кишковій непрохідності;

• завороті кишок;

• прогресуючій каловій інтоксикації організму та інших ускладненнях.

В ході операції видаляють зайві петлі сигмоподібної кишки, усувають перекрут та непрохідність. Таким чином відновлюється нормальна структура кишечника.

 В «Оксфорд Медікал» резекцію сигмоподібної кишки проводять:

• лапароскопічно – за допомогою ендоскопічного обладнання через 3 проколи черевної стінки, діаметром менше 1 см;

• лапаротомічно – через розріз черевної порожнини.

У більшості випадків операцію проводять лапароскопічно. Це малотравматична методика, яка дозволяє скоротити пошкодження здорових тканин та, відповідно, зменшити період реабілітації.

Всі операції в «Оксфорд Медікал» проводять в сучасному високотехнологічному хірургічному стаціонарі з двома операційними блоками. Відділення оснащене новим діагностичним та хірургічним обладнанням кращих світових брендів.

Після операції пацієнтів переводять в затишні одномісні та двомісні палати, обладнані всім необхідним для комфортного відпочинку.

УСКЛАДНЕННЯ ДОЛІХОСИГМИ

Як правило, при доліхосигмі збільшується тільки довжина сигмоподібної кишки, а її ширина та товщина стінок не змінюються. Але при прогресуванні хвороби з часом можуть з'явитися й морфологічні зміни: заміщення на деяких ділянках нормальних тканин сполучними, розростання м'язових волокон, порушення провідності нервових імпульсів та інші. Все це підвищує ймовірність прояву симптомів доліхосигми та розвитку ускладнень.

Ускладненнями доліхосигма можуть бути:

• синдром роздратованого кишечника;

• інтоксикація організму внаслідок частих та тривалих закрепів;

• вузлоутворення у кишечнику;

• кишкова непрохідність;

• заворот кишок та інші.

Часто при розвитку ускладнень потрібне проведення термінової операції.

ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ДОЛІХОСИГМИ

Для профілактики клінічних проявів доліхосигми та розвитку ускладнень рекомендують:

• збалансовано харчуватися – вживати більше овочів та продуктів, багатих на клітковину;

• щодня випивати добову норму води;

• підібрати оптимальний рівень фізичної активності та регулярно виконувати обрані вправи;

• не використовувати часто проносні препарати та клізми без призначення лікаря;

• своєчасно проходити лікування всіх захворювань шлунково-кишкового тракту;

• при необхідності регулярно проходити профілактичні обстеження.

Своєчасне лікування доліхосигми та інших хвороб шлунково-кишкового тракту дозволяє знизити ймовірність ускладнень та необхідності хірургічного втручання.

Записатися на прийом до проктолога або гастроентеролога «Оксфорд Медікал» ви можете, зателефонувавши в наш контакт-центр або написавши в чат.

Супутні послуги: 

Проктолог

Гастроентеролог