Діагностика починається з консультації кардіолога. Лікар уточнює скарги, перенесені захворювання, рівень фізичного навантаження, наявність задишки, болю в грудній клітці, непритомності, набряків або аритмії.
Для уточнення причини можуть призначатися:
- ЕКГ для оцінки ритму;
- ехокардіографія (УЗД) для оцінки клапанів, камер серця, скоротливої функції та особливостей кровотоку;
- холтерівське моніторування, якщо перебої в роботі серця виникають періодично або є підозра на порушення ритму;
- аналізи крові для виявлення анемії, запалення, порушень роботи щитоподібної залози чи інших супутніх станів.
Основним методом діагностики є УЗД. Дослідження допомагає оцінити стан клапанів, розміри камер серця, напрямок кровотоку та виявити можливі структурні зміни. Саме ехокардіографія дозволяє зрозуміти, чи пов’язаний шум із функціональними особливостями, чи є ознакою захворювання.
Якщо шум супроводжується нерегулярним серцебиттям, лікар також оцінює, чи немає порушення ритму. Іноді супутня аритмія може посилювати задишку, слабкість або відчуття перебоїв у роботі серця. У таких випадках, окрім УЗД, може знадобитися добове холтерівське моніторування.