Лікування миготливої аритмії

Миготлива аритмія — це порушення серцевого ритму, при якому передсердя скорочуються хаотично, а серцевий ритм стає нерівномірним і часто прискореним. Через це може порушуватися нормальний кровообіг і підвищуватися ризик утворення тромбів. Захворювання може проявлятися перебоями в роботі серця, пришвидшеним пульсом, слабкістю, задишкою чи запамороченням, але іноді перебігає майже безсимптомно.

Порушення ритму не завжди свідчить про критичний стан, але залишати його без уваги не варто. Навіть короткі епізоди перебоїв у роботі серця можуть впливати на самопочуття та підвищувати ризик ускладнень. У клініці «Оксфорд Медікал» пацієнти можуть отримати консультацію кардіолога, пройти ЕКГ, добове холтерівське моніторування, УЗД серця та інші обстеження для уточнення діагнозу й підбору лікування.

Медична назва цього порушення — фібриляція передсердь. У нормі серце скорочується ритмічно: електричний імпульс виникає в синусовому вузлі, проходить через передсердя та шлуночки й забезпечує їхню послідовну роботу. При миготливій аритмії електричні сигнали в передсердях стають хаотичними, через що порушується координація скорочень серця.

У результаті пульс стає неритмічним, а частота серцевих скорочень може змінюватися — від помірної до значно прискореної. У частини пацієнтів аритмія супроводжується вираженим дискомфортом, в інших — може тривалий час майже не відчуватися. Саме тому підтвердити діагноз лише за симптомами неможливо: для цього потрібні ЕКГ та інші методи обстеження.

Миготлива аритмія може виникати періодично у вигляді нападів або зберігатися тривалий час. Перебіг захворювання та частота епізодів у різних пацієнтів можуть суттєво відрізнятися, тому тактика лікування завжди підбирається індивідуально.

У кардіології виділяють кілька клінічних варіантів перебігу захворювання. Основні форми фібриляції передсердь відрізняються тривалістю епізодів, частотою нападів і, відповідно, підходом до лікування.

Спеціалісти «Оксфорд Медікал» пояснюють, що різні форми миготливої аритмії можуть по-різному впливати на самопочуття та мають різний ризик ускладнень. Саме тому важливо враховувати не лише сам факт порушення ритму, а й тривалість нападів, частоту їх виникнення, супутні захворювання та ризик утворення тромбів. Це допомагає підібрати найбільш ефективну тактику лікування й визначити, чи потрібні препарати для контролю ритму, пульсу або профілактики інсульту.

Миготлива аритмія рідко виникає без передумов. Найчастіше вона пов’язана зі змінами в роботі серця, судин або іншими захворюваннями, які впливають на серцевий ритм. Іноді напад можуть спровокувати інфекція, сильний стрес, інтоксикація, операція або різке підвищення артеріального тиску. В інших випадках порушення ритму формується поступово на тлі хронічних захворювань.

До можливих причин і факторів ризику належать:

• артеріальна гіпертензія, особливо якщо тиск тривалий час залишається підвищеним;

• ішемічна хвороба серця та перенесений інфаркт міокарда;

• серцева недостатність, кардіоміопатії, вади клапанів серця;

• захворювання щитоподібної залози, зокрема тиреотоксикоз;

• цукровий діабет, ожиріння, метаболічні порушення;

• апное сну, хронічні захворювання легень;

• надмірне вживання алкоголю, стимуляторів, деяких лікарських засобів;

• спадкова схильність до порушень ритму.

За даними European Society of Cardiology (ESC), контроль артеріального тиску, маси тіла, рівня глюкози, лікування апное сну та інших супутніх захворювань допомагає зменшити частоту нападів фібриляції передсердь і ризик серцево-судинних ускладнень.

Лікарі «Оксфорд Медікал» зазначають: вираженість симптомів не завжди відповідає тяжкості порушення ритму. У деяких пацієнтів миготлива аритмія спричиняє значний дискомфорт, а в інших тривалий час може перебігати майже непомітно і бути виявленою випадково під час ЕКГ.

Основний метод підтвердження діагнозу — електрокардіографія (ЕКГ). Вона дозволяє зафіксувати нерегулярний серцевий ритм і характерні зміни, притаманні фібриляції передсердь. Якщо епізод порушення ритму короткочасний і не потрапляє на стандартну ЕКГ, лікар може рекомендувати добове моніторування.

Основні методи діагностики:

• електрокардіографія (ЕКГ);

• холтерівське моніторування ЕКГ протягом 24–48 годин;

• УЗД серця для оцінки камер серця, клапанів і скоротливої функції;

• аналізи крові для оцінки рівня електролітів, глюкози, функції щитоподібної залози та інших показників.

Під час обстеження важливо не лише оцінити, яким є ритм при фібриляції передсердь, а й визначити частоту нападів, частоту серцевих скорочень, наявність супутніх порушень ритму та можливих ускладнень. Це допомагає лікарю підібрати оптимальну тактику лікування й визначити потребу в подальшому спостереженні.

За рекомендаціями European Society of Cardiology (ESC), пацієнтам із підозрою на фібриляцію передсердь важливо проходити повноцінне обстеження навіть у тих випадках, коли симптоми виникають періодично або швидко минають.

При фібриляції передсердь лікування залежить від форми аритмії, тривалості нападів, частоти серцевих скорочень, віку пацієнта, наявності супутніх захворювань і ризику тромбоемболічних ускладнень. Для кожного пацієнта схему лікування підбирають індивідуально після обстеження.

Основні методи лікування:

• медикаментозна терапія для контролю частоти серцевих скорочень або підтримання нормального ритму серця;

• електрична кардіоверсія — процедура відновлення синусового ритму за допомогою контрольованого електричного імпульсу (може застосовуватися при тривалому нападі або неефективності медикаментозного лікування);

• антикоагулянтна терапія для зниження ризику утворення тромбів та інсульту;

• катетерна абляція — малоінвазивна процедура, під час якої за допомогою спеціального катетера впливають на ділянки серця, що провокують неправильні електричні імпульси та порушення ритму (може рекомендуватися при частих нападах або недостатній ефективності медикаментозної терапії).

Також важливо контролювати супутні захворювання та фактори ризику, зокрема артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, ожиріння, апное сну та порушення роботи щитоподібної залози. Це допомагає зменшити частоту повторних нападів і ризик ускладнень.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не займатися самолікуванням при порушеннях серцевого ритму. Антиаритмічні препарати та антикоагулянти мають чіткі показання й підбираються індивідуально після обстеження, оскільки неправильний прийом таких лікарських засобів може бути небезпечним.

Основна небезпека миготливої аритмії пов’язана з підвищеним ризиком утворення тромбів. Через хаотичні скорочення передсердь кров може застоюватися, а це створює умови для формування тромбів, які з потоком крові можуть потрапити в судини головного мозку та спричинити інсульт.

Можливі ускладнення:

• ішемічний інсульт або транзиторна ішемічна атака;

• серцева недостатність або погіршення її перебігу;

• зниження переносимості фізичних навантажень, слабкість і задишка;

• погіршення перебігу серцево-судинних захворювань, зокрема ішемічної хвороби серця.

У частини пацієнтів на тлі порушення ритму може посилюватися ішемія міокарда, особливо за наявності звуження коронарних судин. Це може проявлятися дискомфортом або болем у грудній клітці, задишкою, слабкістю чи погіршенням самопочуття під час фізичного навантаження.

За даними American Heart Association (AHA), фібриляція передсердь підвищує ризик інсульту, серцевої недостатності та інших серцево-судинних ускладнень, тому своєчасна діагностика й лікування мають велике значення.

Повністю виключити ризик розвитку миготливої аритмії неможливо, але можна зменшити ймовірність нападів і ризик ускладнень. Особливо важливо контролювати фактори ризику людям з артеріальною гіпертензією, надмірною вагою, цукровим діабетом, захворюваннями щитоподібної залози та іншими серцево-судинними захворюваннями.

Для профілактики рекомендується:

• контролювати артеріальний тиск і рівень глюкози в крові;

• підтримувати нормальну масу тіла та достатній рівень фізичної активності;

• обмежити вживання алкоголю та інші шкідливі звички;

• своєчасно лікувати захворювання серця, судин і порушення роботи щитоподібної залози.

Регулярна помірна фізична активність, повноцінний сон і контроль хронічних захворювань допомагають зменшити ризик повторних нападів.

Ціна лікування миготливої аритмії залежить від форми порушення ритму, необхідного обсягу обстежень і обраної тактики лікування. У деяких випадках достатньо консультації кардіолога, ЕКГ та медикаментозної терапії, в інших можуть знадобитися холтерівське моніторування, УЗД серця та інші обстеження або лікувальні процедури.

Попередньо ознайомитися з цінами на медичні послуги можна тут. Більш детально щодо діагностики, програми лікування та вартості послуг вас зорієнтує лікар під час консультації. Щоб записатися на прийом, зверніться до контакт-центру за вказаним на сайті телефоном або скористайтеся формою онлайн-запису на сайті.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• European Society of Cardiology

• American Heart Association

• NCBI Bookshelf