Лікування гаймориту

Гайморит – це запалення верхньощелепних пазух, які розташовані з двох сторін від носової порожнини та з'єднані з нею за допомогою невеликого отвору. Воно супроводжується набряком слизової оболонки та порушенням виведення секрету, що часто призводить до розвитку інфекції та утворення гною.

Основними проявами гаймориту є закладеність носа, рясні виділення, набряк обличчя та головний біль. Їх інтенсивність може змінюватися в залежності від стадії захворювання.

При своєчасній діагностиці гайморит добре піддається лікуванню за допомогою медикаментозної терапії та фізіотерапевтичних процедур (промивання носа). Але, якщо пропустити момент, хвороба може перейти в хронічну форму.

У медичному центрі «Оксфорд Медікал» діагностику та лікування гаймориту проводять отоларингологи з багаторічним досвідом. Оснащення клініки новим обладнанням експертного класу дозволяє виконувати високоточні обстеження та застосовувати сучасні методи терапії, зокрема проводити малоінвазивні операції.

Найчастіше гайморит розвивається як ускладнення риніту, синуситу чи інших захворювань ЛОР-органів та дихальної системи.

Також причинами можуть бути:

• алергія;

• попадання інфекції до гайморових пазух;

• глибокий карієс, пульпіт верхніх жувальних зубів;

• поліпи, кісти у носовій порожнині або гайморових пазухах;

• викривлення носової перегородки;

• травми носа.

Хронічний гайморит може загострюватися при ослабленні імунітету та переохолодженні організму. Цим пояснюється сезонний характер захворювання – у багатьох симптоми посилюються восени та навесні.

При появі симптомів гаймориту бажано одразу звернутися до отоларинголога. Тільки лікар може поставити правильний діагноз та підібрати ефективне лікування.

Під час консультації ЛОР дізнається, які скарги є у пацієнта, вивчає історію хвороби та проводить огляд. Гайморит діагностують за клінічними проявами та результатами рентгенографії гайморових пазух.

У деяких випадках для уточнення діагнозу може знадобитися пункція носової пазухи для взяття зразка ексудату та проведення аналізу. Також іноді призначають УЗД додаткових пазух носа, комп'ютерну томографію, ендоскопічне дослідження, аналізи крові та інші обстеження за показаннями.

Тактика лікування залежить від форми та стадії захворювання. Пацієнту можуть призначити:

• консервативну терапію – прийом медикаментозних препаратів та фізіотерапевтичні процедури;

• хірургічне лікування – пункцію гайморової пазухи та/або гайморотомію.

В “Оксфорд Медікал” лікування проводять отоларингологи, які кожному пацієнту складають індивідуальну програмутерапії. У клініці створено всі умови для точної діагностики, проведення фізіопроцедур та хірургічних маніпуляцій.

При гострому гаймориті зазвичай проводять консервативну терапію. Вона може включати прийом антибактеріальних, протизапальних, антигістамінних, імунозміцнювальних та інших засобів. Лікар робить призначення з огляду на характер і причину захворювання (інфекційна або алергічна етіологія), а також симптоми, що турбують пацієнта.

Крім того, ефективним вважається промивання порожнини носа методом Проєтца («Зозуля»). Під час процедури проводиться видалення гною та обробка слизової оболонки антисептичним засобом.

Також у рамках комплексної терапії можуть призначити й інші фізіотерапевтичні процедури: електрофорез, ультрафіолетове опромінення тощо.

Сьогодні найчастіше проводять ендоназальну чи мікрохірургічну гайморотомію. Вони не вимагають госпіталізації та супроводжуються більш коротким та легким періодом реабілітації.

В «Оксфорд Медікал» створено всі умови для якісної діагностики та ефективного лікування гаймориту. У клініці встановлено нове обладнання, що дозволяє проводити точні обстеження, а також фізіотерапевтичні та хірургічні процедури. Завдяки цьому, а також залученню команди досвідчених фахівців, кожен пацієнт отримує допомогу відповідно до найвищих стандартів якості.

Для запису на консультацію до отоларинголога телефонуйте до нашого контакт-центру або залишайте заявку на сайті.

За відсутності своєчасного лікування гайморит може перейти у хронічну форму, для якої характерне часте загострення. Також він може спровокувати:

• поширення запалення на інші ЛОР-органи та дихальну систему;

• абсцес очної ямки;

• утворення поліпів та кіст;

• менінгіт та інші ускладнення.