Лазерне лікування свища прямої кишки

Свищ прямої кишки – це неприродний отвір, який формується в періанальній зоні внаслідок патологічного процесу. Він починається у прямій кишці та може мати один вихід (неповний свищ) або два (повний), виходити назовні поруч з анальним отвором або у нижній ділянці прямої кишки (внутрішній).

У країнах Європи свищ прямої кишки діагностують у 10-25 осіб на 100 000 населення. Найчастіше хвороба проявляється у людей працездатного віку. Серед пацієнтів чоловіків у 2 чи 3 рази більше, ніж жінок.

Також варто відзначити, що у 30-50% випадків свищ розвивається як ускладнення гострого парапроктиту.

У більшості пацієнтів утворення свищів пов'язують з гострим перебігом парапроктиту. Це запальне ураження параректальної клітковини, тобто тканин, що оточують пряму кишку. Воно розвивається через інфікування кишковою паличкою, ентерококовою інфекцією, золотистим стафілококом або іншими бактеріями.

В результаті парапроктиту виникають гнійні утворення, відбувається ураження частини слизової оболонки, м'язів та підшкірної клітковини. Також відбувається рубцювання тканин у місці запалення та утворюється оболонка зі сполучної тканини, яка обмежує зону запалення. Все це сприяє розвитку свища прямої кишки.

Крім парапроктиту факторами ризику появи свища вважаються:

• захворювання імунної системи;

• цукровий діабет;

• ожиріння;

• травми промежини (пологи тощо);

• анальні тріщини та геморой;

• запори;

• недотримання гігієни;

• сидячий спосіб життя.

Симптоми свища залежать від його виду та розташування. На стадії формування свища вони іноді зовсім відсутні, і пацієнт періодично відчуває тільки дискомфорт в області прямої кишки та анального отвору. Це також пов'язано з чергуванням періодів загострень та ремісії при парапроктиті.

Симптомами свища прямої кишки можуть бути:

• поява фістули в області промежини;

• виділення гною, сукровиці, калу з фістул (якщо свищ виходить назовні) або прямої кишки;

• відчуття чужорідного тіла в області ануса (при неповному свищі);

• почервоніння, запалення шкіри навколо анального отвору;

• больові відчуття та свербіж в області промежини;

• біль при дефекації;

• запори;

• порушення тонусу та функції анального сфінктера;

• підвищення температури, слабкість та інші загальні симптоми захворювання.

Свищі класифікують за кількома параметрами.

За наявністю та місцем виходу другого отвору свищі поділяють на:

• неповний – є лише один вхідний отвір в прямій кишці;

• повний – є два виходи: один в прямій кишці, а другий зовні в області сфінктера;

• внутрішній – обидва виходи знаходяться в прямій кишці.

Повні свищі також поділяють на передні, задні та бічні відносно розташування сфінктера.

Залежно від розташування свища відносно зовнішнього сфінктера виділяють:

• інтрасфінктерний – свищ знаходиться під сфінктером;

• транссфінктерний – свищ зачіпає сфінктер та клітковину;

• екстрасфінктерний – свищ знаходиться в просторі таза та виходить назовні в зоні промежини.

Також виділяють 4 стадії екстрасфінктерних свищів. Вони залежать від наявності рубцевої тканини, запалення в клітковині та наявності гнійних вогнищ.

Лікар-проктолог може діагностувати свищ прямої кишки під час проведення огляду та пальцевого обстеження. Для уточнення розміру патологічного отвору, його розташування та наявності супутніх проктологічних захворювань застосовують інструментальну діагностику.

Для діагностики свищів прямої кишки проводять:

• візуальний зовнішній огляд;

• пальцеве обстеження анального отвору;

• аноскопію, ректороманоскопію та/або колоноскопію – ендоскопічні дослідження прямої кишки;

• ультразвукову діагностику;

• фістулографію – рентгенологічне дослідження із застосуванням контрастної речовини (призначають при екстрасфінктерних свищах).

Під час консультації лікар дізнається скарги пацієнта і проводить огляд. На основі цього, а також історії хвороби, фахівець визначає, які обстеження необхідні для постановки діагнозу.

Раніше лікування свищів прямої кишки проводили виключно хірургічними методами. Близько 10 років тому з'явилася нова методика, яка дозволяє досягти того ж ефекту без операції. Це лазерна термооблітерація свищевого ходу. Її активно застосовують в західних країнах, але в Україні обладнання є лише у декількох клініках, зокрема в «Оксфорд Медікал».

Лазерне лікування за методом FiLaC (Fistula-tract Laser Closure) ефективне при всіх видах свищів. Процедуру проводять під місцевою анестезією. Спочатку лікар-проктолог очищує просвіт свища, потім впливає на його стінки лазерним випромінюванням. В результаті свищевий хід заварюється, а згодом на його місці утворюється сполучна тканина та еластичний рубець.

FiLaC дозволяє видалити свищ без хірургічних розрізів і травмування навколишніх тканин. Процедура практично безболісна та має короткий реабілітаційний період. Її проводять в амбулаторних умовах, але у деяких випадках пацієнту може знадобитися госпіталізація протягом 1-2 діб. Повернутися до звичайного життя можна вже на 2-8 день.

У порівнянні з класичними хірургічними методами FiLaC має значно менше протипоказань та ускладнень. Це пов'язано з відсутністю розрізів, крововтрати та усуненні всіх патогенних бактерій при обробці тканин лазером.

В «Оксфорд Медікал» лазерне лікування свищів прямої кишки проводять на новому німецькому апараті Biolitec. Він дозволяє успішно виконувати лазерні операції навіть при складних формах захворювання.