Лікування циститу

Цистит – це запальне захворювання, яке розвивається на слизовій оболонці сечового міхура. Основними симптомами є часті позиви до сечовипускання, біль в нижній частині живота, свербіж і печіння в паховій області.

Найчастіше причиною хвороби, яку в народі називають простудою сечового міхура, стає інфекція, яка потрапляє в уретру і підіймається вище. Провокуючим фактором також може стати перебування на холоді, застуда, сильна алергічна реакція тощо.

Циститом хворіють переважно жінки. У чоловіків він розвивається рідше, оскільки чоловіча уретра більш тонка та довга, що заважає інфекції швидко піднятися в сечовий міхур.

Захворювання може протікати по-різному та мати різні причини розвитку. Лікування циститу у кожному випадку відрізняється. Тому його класифікували за кількома параметрами.

Залежно від ступеня запалення поділяють на:

• гострий – проявляється сильними симптомами;
• хронічний – протікає в млявій або прихованій формі, з чергуванням періодів ремісії та ускладнень.

В залежності від причин на:

• інфекційний (бактеріальний цистит, вірусний, грибковий);
• алергічний цистит;
• медикаментозний тощо.

Залежно від того, чи є цистит ускладненням його класифікують як:

• первинний;
• вторинний (ускладнення).

При розвитку гострого запалення стан пацієнта швидко змінюється. У нього з'являються яскраво виражені симптоми, за якими можна припустити діагноз.

Ознаками гострого циститу є:

• часті позиви до сечовипускання;
• почуття переповнення сечового міхура;
• біль, печіння при сечовипусканні;
• біль внизу живота;
• зміна кольору сечі, поява осаду та крапель крові;
• підвищення температури;
• погіршення загального самопочуття.

Симптоми циститу у жінок та чоловіків можуть бути більше або менше вираженими в залежності від ступеня запалення. У деяких випадках з’являється кров під час циститу, що є ознакою більш тяжкого перебігу захворювання. В інших випадках пацієнта можуть турбувати тільки часті позиви до туалету та різь при сечовипусканні.  Температура при циститі з'являється рідко, переважно при тяжкому перебігу хвороби та розвитку ускладнень.

Хронічний цистит у чоловіків і жінок може протікати у млявій або безсимптомній формі, періодично викликаючи загострення. В цей час симптоми можуть посилюватися як при гострій формі хвороби.

Ознаками хронічного циститу можуть бути:

• більш часті позиви до туалету;
• дискомфорт, печіння при сечовипусканні;
• біль в області уретри;
• біль внизу живота;
• зміна виду сечі.

Найбільш поширена причина – це інфекція. Вона може потрапити в сечовий міхур через уретру, а також разом з крово- та лімфотоку з будь-якої ділянки організму. Останнє найбільш ймовірно при захворюваннях сечостатевої системи та нирок.

Причинами неінфекційного запалення може стати подразнення слизової оболонки внаслідок прийому деяких ліків, хіміотерапії, променевої терапії, алергічної реакції на засоби інтимної гігієни тощо.

Ризик захворювання зростає на тлі таких факторів, як:

• хронічні інфекції;
• запальні захворювання нирок та репродуктивної системи;
• патології простати;
• переохолодження;
• слабкий імунітет;
• цукровий діабет;
• зайва вага;
• порушення метаболізму;
• часті затримки сечовипускання;
• невідповідна інтимна гігієна;
• алергія на мило, гелі та інші засоби;
• променева терапія;
• тривалий прийом деяких ліків;
• хронічний стрес;
• часте вживання дуже гострої їжі.

У жінок цистит у більшості випадків є первинним захворюванням, тобто розвивається при попаданні інфекції в уретру та сечовий міхур. У чоловіків через анатомічні особливості, навпаки, цистит частіше виникає як ускладнення простатиту чи іншого захворювання сечостатевої системи.

Залежно від джерела зараження виділяють такі шляхи розвитку циститу:

• висхідний – поширення інфекції та запального процесу починається через уретру;

• низхідний - першоджерело захворювання знаходиться у нирках і через сечоводи опускається до сечового міхура;

• гематогенний – інфекція потрапляє до сечового міхура через кровотік;

• лімфогенний – збудник переноситься лімфатичною рідиною (найчастіше це відбувається при захворюваннях інших органів тазу);

• контактний – хвороба розвивається внаслідок розтину в сечовий міхур абсцесу простати, попадання апендикулярного інфільтрату тощо.

Цистит може бути як ускладненням інших інфекційних та запальних захворювань, так і сам провокувати хвороби інших органів урогенітального тракту.

Під час першої консультації уролог вислуховує скарги пацієнта, дізнається, як давно з'явилися симптоми та вивчає історію хвороби (наявність хронічних захворювань, перенесених інфекцій тощо). На основі цього лікар може поставити попередній діагноз, але для його уточнення потрібна діагностика. Вона включає, як правило:

• загальний аналіз сечі;
• мікроскопію осаду;
• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові.

Жінкам також рекомендують звернутися до гінеколога або жіночого уролога та пройти діагностику на наявність урогенітальних інфекцій. Чоловіків за необхідності направляють до уролога і проводять аналізи мазка та зішкрібка з уретри.

При тяжкому перебігу циститу іноді призначають:

• УЗД сечового міхура;
• цистоскопію;
• КТ органів черевної порожнини.

УЗД сечового міхура при циститі та інші інструментальні обстеження дозволяють уточнити діагноз та підтвердити або спростувати наявність інших патологій.

Лікування гострого циститу підбирають відповідно до його виду. При бактеріальній інфекції призначають антибіотики, при грибковій – антимікотичні засоби тощо. Також застосовують препарати, що дозволяють усунути біль, свербіж та інші симптоми хвороби.

У більшості випадків при гострому циститі лікування проходить успішно, і багато пацієнтів вже на наступну добу почувають себе значно краще.

Щоб вилікувати хронічний цистит, потрібен комплексний підхід. Спочатку потрібно провести ретельну діагностику та поставити точний діагноз, при наявності інфекції – встановити її вид. Для цього лікар може призначити в тому числі цистоскопію. Після отримання результатів обстеження він розробляє програму лікування.

При хронічному циститі застосовують:

• медикаментозне лікування;
• фітотерапію;
• фізіотерапевтичні процедури;
• спеціальний питний режим;
• корекцію раціону харчування тощо.

Якщо у пацієнта хронічний цистит, лікування завжди підбирається індивідуально з урахуванням причини захворювання, частоти загострень, супутніх патологій та результатів проведених обстежень.

Для профілактики циститу у жінок та чоловіків рекомендують:

• ретельно дотримуватися правил інтимної гігієни;
• не допускати тривалого переповнення сечового міхура;
• уникати переохолодження, особливо в холодну пору року;
• своєчасно лікувати захворювання сечостатевої системи;
• підтримувати достатній питний режим — у середньому 1,5–2 л води на добу;
• обмежувати вживання дуже гострих, солоних і пряних страв;
• жінкам регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога, а чоловікам — в уролога або андролога.

Важливу роль у профілактиці ускладнень відіграє харчування при циститі, оскільки спожиті продукти впливають на склад і концентрацію сечі. Деякі речовини, що утворюються під час травлення та виводяться з організму нирками, можуть підвищувати кислотність сечі або подразнювати слизову оболонку сечового міхура. Тому рекомендується віддавати перевагу овочам, фруктам, кашам, кисломолочним продуктам і дотримуватися регулярного режиму харчування. Варто обмежити алкоголь, каву, газовані напої, копченості, маринади та гострі спеції. При циститі дієта має бути щадною й поєднуватися з достатнім споживанням рідини для нормального відтоку сечі.

Дотримання профілактичних рекомендацій, зокрема корекція способу життя та раціону, дозволяє знизити ризик розвитку циститу, запобігти рецидивам захворювань сечового міхура та підтримувати здоров’я сечовидільної системи в довгостроковій перспективі.

Цистит – це досить поширене захворювання, тому багато хто намагається вилікувати його самостійно. У більшості випадків це призводить до того, що симптоми слабшають і людині стає краще, але запалення залишається і згодом переходить у хронічну форму.

Також цистит може викликати такі ускладнення:

• парацистит – поширення запалення на жирову клітковину, яка покриває сечовий міхур;
• уретрит – запалення уретри;
• пієлонефрит – запалення нирок;
• поширення інфекції та запалення на органи репродуктивної системи.

У клініці «Оксфорд Медікал» ви можете здати аналізи, пройти інструментальні дослідження та отримати консультацію досвідченого уролога. Лікар поставить діагноз та призначить правильне лікування сечового міхура. При правильно підібраній терапії симптоми гострого циститу можна зменшити вже за добу, а повністю вилікувати запалення за тиждень або трохи більше. Лікування хронічного циститу більш складне, але воно дозволяє значно поліпшити самопочуття та знизити ризик рецидивів та ускладнень.

Вартість лікування запалення сечового міхура залежить від форми захворювання та обраної тактики терапії. Ознайомитися з актуальними цінами на медичні послуги в Києві у клініці «Оксфорд Медікал» можна тут. Більш детально щодо програми та ціни лікування вас зорієнтує лікар під час консультації.

Ви можете записатись на прийом у зручний для вас час за телефоном або через форму онлайн-запису на сайті.