Лікування мікозу (грибка) гладкої шкіри

Мікоз гладкої шкіри або дерматомікоз - досить поширене захворювання, що має інфекційну природу. Мікоз шкіри - це група грибкових захворювань кінцівок, тулуба, у деяких випадках - пушкового волосся. Розрізняють дві форми мікозу: поверхнева трихофітія і мікроспорія гладкої шкіри. До різновидів мікозу відноситься також кандидоз та інші захворювання. Небезпека даної хвороби криється у тому, що мікози у більшості випадків мають хронічну форму. Несвоєчасне звернення за медичною допомогою до фахівця пояснюється, як правило, поганою поінформованістю людей про шляхи передачі захворювання, профілактичні заходи, перші ознаки та основні принципи лікування мікозу. Як відомо, чим пізніше виявляється захворювання, тим більш складним і тривалим буде його лікування.

Мікоз шкіри можуть спровокувати багато чинників, до числа яких належать:

• знижений імунітет;
• хронічні захворювання;
• тривалий курс лікування деякими медикаментами;
• застосування неякісних лікарських препаратів;
• нераціональне харчування і вживання шкідливої ​​їжі;
• наявність шкідливих звичок;
• недотримання гігієни.

Хворобу, як відомо, завжди легше попередити, ніж лікувати. Для профілактики шкірних захворювань, фахівці рекомендують періодично обробляти взуття та білизну, а також регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання у будинку.

Ознаки еритемо-сквамозної форми мікозу шкіри:

• поява червоних круглих або овальних плям, їх ріст і утворення осередків поліциклічних обрисів;
• шкіра в межах осередків набуває бурого відтінку, покривається дрібними лусочками;
• виникнення фолікулярних елементів червоного кольору.

Фолікулярно-вузликова форма мікозу шкіри характеризується утворенням згрупованих пустульозних і папуло-пустульозних висипань. При даній формі мікозу іноді уражається пушкове волосся. Інфільтративно-гнійна - досить рідкісна форма мікозу шкіри, яка зустрічається зазвичай у дітей на волосистій частині голови.

Точна та своєчасна діагностика мікозу гладкої шкіри відіграє ключову роль у виборі ефективної тактики лікування. Діагностичний процес починається з дерматологічного огляду та збору анамнезу, включаючи аналіз скарг пацієнта, оцінку клінічної картини та можливих факторів ризику інфікування грибковою інфекцією.

Для підтвердження діагнозу та визначення виду збудника проводяться такі обстеження:

• Мікроскопічне дослідження зішкрібка з ураженої ділянки шкіри для виявлення грибкових спор і міцелію.

• Культуральний посів на спеціальні середовища, що дозволяє точно визначити тип грибка та його чутливість до протигрибкових препаратів.

• Люмінесцентна діагностика (огляд під лампою Вуда) — дозволяє виявити характерне свічення деяких видів грибків.

• Дерматоскопія — за потреби може застосовуватись для детального візуального аналізу висипань.

У деяких випадках, при атиповому перебігу захворювання або неефективності стандартної терапії, лікар може додатково призначити загальноклінічні аналізи та консультації суміжних спеціалістів. Діагностика в клініці «Оксфорд Медікал» проводиться з використанням сучасного обладнання, що дозволяє швидко й точно встановити причину захворювання та без зволікань розпочати лікування.

Лікування захворювання полягає у використанні засобів локальної дії. Вибір певного протигрибкового засобу залежить від ступеня лущення і стадії запального процесу в ураженій ділянці. Як правило, дерматологи призначають лікування протигрибковими мазями та кремами. У випадках, коли грибок вражає пушкове волосся, крім протигрибкових препаратів, використовується метод герметизації: на уражені ділянки шкіри приклеюють лейкопластир на п'ять днів. Уражене волосся видаляється за допомогою епіляції. Коли дерматомікоз переходить у затяжну форму, дерматолог може призначити систематичне лікування - курс протигрибкових препаратів для прийому всередину. Медикаментозне лікування призводить до зникнення плям на шкірі, оновленню волосся і нігтьових пластин. Після лікування аналіз на наявність грибка показує негативний результат.