Лікування маткової кровотечі

У нормі маткова кровотеча з'являється щомісяця у кожної жінки репродуктивного віку. Фізіологічно обгрунтовано виділення крові також після пологів та інвазивних гінекологічних процедур. Якщо ж кров з'являється у дівчаток до статевого дозрівання, у жінок в середині менструального циклу або після менопаузи, це вважається аномальною матковою кровотечею.

Воно може бути викликано різними причинами, починаючи від запальних захворювань до пухлин, і вимагати негайної госпіталізації. При цьому у багатьох маткова кровотеча носить хронічний характер - сприймаючи його як менструацію жінки довго не звертаються до гінеколога.

Симптоми маткової кровотечі можуть відрізнятися в залежності від її причини, віку жінки, наявності інших захворювань і індивідуальних особливостей.

Ознаками патологічного процесу можуть бути:

• часті кровотечі (менструальний цикл менше 24 днів);
• тривалі кровотечі (в нормі менструація триває від 3 до 7 днів);
• кров'янисті виділення в середині циклу (можуть бути мізерними або рясними);
• нерегулярний менструальний цикл;
• рясні виділення (якщо менструальні виділення стали сильніше, ніж раніше);
• кровотеча після статевого акту (може бути незначною);
• поява крові у дівчаток до менархе та у жінок в постменопаузі;
• біль в животі та загальне погіршення самопочуття.

При гострому стані кровотеча може бути рясною і початися несподівано. Хронічне, як правило, проявляється збільшенням тривалості менструації, незначними виділеннями в середині циклу. На тлі цього у жінки може розвинутися анемія, з'явитися слабкість, запаморочення, блідість шкіри.

Маткову кровотечу буває складно відрізнити від звичайної менструації. Через це багато хто не звертається до лікаря вчасно. Зробити це слід, якщо:

• місячні почалися значно раніше запланованої дати;
• виділення тривають більше 7 днів (або навіть 7, якщо раніше були 3-4 дні);
• після закінчення менструації продовжуються незначні коричневі виділення;
• кров йде занадто сильно (засоби гігієни доводиться міняти частіше ніж 1 раз на 2 години або більше 4-5 прокладок або тампонів за день);
• виділяється велика кількість згустків;
• з'явився нетиповий біль у животі.

Такі симптоми можуть говорити про початок не природної менструації, а аномальної кровотечі.

Причин аномальної крововтрати може бути багато. Визначити її можна після ретельного обстеження. Зробити це тільки за симптомами не можна.

Найпоширенішими причинами є:

• мимовільний аборт (викидень);
• гормональний збій;
• перевищення рівня естрогенів при нестачі прогестерону (регулюють процес овуляції та менструації);
• прийом гормональних препаратів, засобів екстреної контрацепції;
• ендокринні захворювання;
• запалення та інфекції статевих органів;
• ановуляція (зріла яйцеклітина не виходить з фолікула);
• гіперплазія ендометрія (патологічне потовщення слизової матки);
• ендометріоз (розростання клітин за межами матки);
• поліпи, кісти, пухлини статевих органів;
• травми статевих органів;
• витончення та атрофія тканин під час менопаузи;
• порушення згортання крові;
• аутоімунні та інші захворювання.

Деякі фахівці виділяють і такі причини, як сильний стрес, постійна перевтома, зміна клімату, сувора дієта і нестача харчування (в цьому випадку може бути й затримка).

Маткові кровотечі класифікують за кількома параметрами.

За віком жінки виділяють:

• ювенільна - у дівчаток-підлітків;
• репродуктивна - у жінок репродуктивного віку;
• клімактерична - у жінок в період менопаузи і постменопаузи.

За періодом появи визначають:

• гостра - раптова, сильна кровотеча, що вимагає термінової медичної допомоги;
• хронічна - незначна або досить сильна кровотеча, яке з'являється в різний час;
• міжменструальна - з'являється в середині циклу.

Також аномальні кровотечі класифікують за причиною. У 2011 році Міжнародна асоціація акушерів і гінекологів прийняла нову класифікацію. Вона називається PALM і COEIN. Абревіатури складені за першими літерами діагнозів, які входять до кожної групи.

PALM включає в основному структурні патології. Це:

• поліпи;
• аденоміоз (проростання ендометрія у м'язовий шар матки);
• лейоміоми (доброякісні новоутворення);
• гіперплазія і злоякісні пухлини.

COEIN включає 5 категорій, переважно дисфункціональних:

• коагулопатія - порушення згортання крові;
• порушення процесу овуляції;
• захворювання ендометрія;
• ятрогенні порушення - наслідки діагностичних та лікувальних маніпуляцій;
• кровотечі неясного генезу.

За статистикою Асоціації гінекологів, найбільш частими причинами є лейоміоми та порушення овуляції.

Небезпечною є як сама маткова кровотеча, так й причина, що її викликає. При хронічній крововтраті може розвинутись анемія, а при гострій і сильній - шок та інші небезпечні для життя наслідки.

Аномальна кровотеча може бути симптомом багатьох захворювань, у тому числі пухлин. При несвоєчасній діагностиці вони можуть прогресувати і викликати ще більші ускладнення.

При матковій кровотечі потрібна комплексна діагностика. Причин її появи може бути багато, у тому числі не тільки гінекологічні захворювання, але й загальні. З'ясувати справжню причину потрібно, щоб підібрати правильне лікування і запобігти рецидиву.

Під час консультації гінеколог обов'язково проводить огляд на кріслі. Він дозволяє підтвердити кровотечу і перевірити наявність поверхнево розташованих новоутворень, які могли її спровокувати. Також лікар розпитує пацієнтку про скарги, ймовірність вагітності, наявність захворювань тощо.

Комплексна діагностика може включати:

• УЗД органів малого таза, щитоподібної залози та надниркових залоз;
• КТ або МРТ;
• кольпоскопію - дослідження шийки матки;
• ендоскопічні дослідження піхви та матки;
• аналізи мазка та зіскрібка;
• аналізи крові - загальний, біохімія, на гормони, цукор і приховані інфекції.

Спочатку фахівець призначає обстеження, щоб підтвердити або спростувати найбільш поширені причини маткової кровотечі. Якщо вони не дають пояснення, гінеколог призначає інші дослідження. Програму діагностики кожен раз складають індивідуально на основі симптомів пацієнтки, стану її здоров'я, віку та інших факторів.

Спосіб лікування залежить від характеру крововтрати і його причини. При гострому стані спочатку зупиняють кровотечу і стабілізують стан жінки. Як правило, це роблять хірургічним методом - проводять гістероскопію. Це ендоскопічна лікувально-діагностична процедура. У порожнину матки через піхву вводять ендоскоп з оптичним приладом, який передає зображення на екран монітора. При цьому воно багаторазово збільшується, що дозволяє лікарю знайти джерело кровотечі, зупинити його, взяти зразки тканин для аналізу і при необхідності видалити поліпи або інші новоутворення.

Після зупинки гострої кровотечі проводять ретельне обстеження і з'ясовують його причину, від якої залежить план подальшого лікування. Якщо крововтрата має хронічний характер, то діагностику проводять до початку лікування.

Якщо виділення крові пов'язано з кістою, поліпом, пухлиною або іншим структурним захворюванням, може знадобитися хірургічне втручання. Проводять в основному малоінвазивні гістероскопічні та лапароскопічні операції. Вони малотравматичні та мають короткий реабілітаційний період.

При дисфункціональних порушеннях (наприклад, гормональному збої) застосовують медикаментозну терапію. Лікар може призначити гормональні, судинозміцнюючі, залізовмісні препарати для лікування анемії та інші за показаннями. Відповідно, при запальних та інфекційних захворюваннях призначають курс антибактеріальної, противірусної або протигрибкової терапії, а також препарати для зняття симптомів хвороби.

Якщо маткова кровотеча розвивається на тлі ендокринного, аутоімунного або іншого загального захворювання, гінеколог може направити пацієнтку до профільного фахівця.

У більшості випадків проводиться комплексне лікування різними препаратами, щоб усунути причину кровотечі, а також симптоми хвороби та її ускладнення (анемія та інші).

Щоб знизити ризик маткової кровотечі та рецидивів потрібно уважно стежити за своїм здоров'ям.

Фахівці рекомендують:

• щорічно проходити огляд у гінеколога і профілактичні обстеження (2 рази на рік, якщо є фактори ризику);
• звертатися до лікаря при прояві перших симптомів гінекологічних захворювань;
• не займатися самолікуванням;
• не допускати гормональні збої (лікувати всі ендокринні захворювання, не приймати без призначення лікаря гормональні препарати, у тому числі контрацептиви);
• дотримуватися всіх рекомендацій з інтимної гігієни;
• повноцінно харчуватися;
• займатися спортом;
• уникати надмірних навантажень і стресів;
• підтримувати вагу в нормі.

Також гінеколог може порадити індивідуальні профілактичні заходи, з огляду на стан здоров'я жінки та наявність чинників ризику.

Записатися на прийом до акушер-гінеколога "Оксфорд Медікал" у Києві ви можете, зателефонувавши в наш контакт-центр або написавши в чаті.