Вакцинація від вірусу
папіломи людини (ВПЛ)

Вірус папіломи людини - одна з найчастіших хвороб, від яких страждають люди. Сьогодні ні в кого не викликає сумніву те, що основною причиною раку шийки матки є ВПЛ.

Близько 80% жінок інфіковані тим чи іншим типом ВПЛ. Половина з них - високоонкогенними типами вірусів, що провокують розвиток раку шийки матки.
Сьогодні вивчено понад 600 штамів папіломавірусу, більшість з них не проявляються симптомами, 40 - викликають появу кондилом, бородавок і папілом. Деякі активно впливають на розвиток раку. Два типи вірусу (16 і 18) найбільш актуальні в процесі розвитку передракових станів та раку шийки матки.

Найнадійнішим методом захисту від вірусу папіломи людини є вакцинація.

Найбільш ефективним методом профілактики дисплазії та раку шийки матки є вакцинація від ВПЛ. Сьогодні розроблені вакцини, спрямовані в основному проти 16 і 18 типів вірусу, хоча вони дають перехресний імунітет й від декількох інших типів.

Основні групи, що підлягають вакцинації:

• дівчата до початку статевого життя;
• жінки, що живуть статевим життям, але не інфіковані вірусом.

Вакцинація проводиться за загальноприйнятими принципами. Жінкам, які живуть статевим життям перед вакцинацією, необхідна консультація та обстеження у гінеколога. Щеплення проводиться внутрішньом'язово, в плече, тричі (0-1-6 міс).

Імунітет зберігається протягом 8 років. Найбільш частим побічним ефектом є тимчасовий дискомфорт і почервоніння в місці ін'єкції.

Вакцина забезпечує вироблення імунітету, створюючи захисні антитіла ще до ураження вірусом. Однак, вакцина не захистить, якщо жінка вже інфікована ВПЛ, тому важливо зробити щеплення ще до початку статевого життя, щоб знизити ризик зараження.

Імунітет зберігається протягом 8 років. Найбільш поширеним побічним ефектом є тимчасовий дискомфорт і почервоніння в місці інʼєкції.

Вакцина забезпечує формування імунітету, створюючи захисні антитіла ще до зараження вірусом. Однак вакцина не захистить, якщо жінка вже інфікована ВПЛ. Важливо зробити щеплення ще до початку статевого життя, яке підвищує ризик зараження.

Основним побічним ефектом введення вакцини є болючість, почервоніння та припухлість у місці інʼєкції. Крім того, можливе тимчасове виникнення головного болю, нудоти, висипань і свербежу, підвищення температури.

Вакцина не призначається пацієнткам з підвищеною чутливістю до компонентів препарату. Також протипоказанням є анафілактична реакція на попередню дозу вакцини. Препарат не вводиться пацієнткам у стані гарячки — у такому разі вакцинацію переносять до одужання. Незначні прояви застуди (нежить, кашель) не є протипоказаннями до інʼєкції.