Лікування хвороби Бехтерєва (анкілозуючого спондиліту)

Анкілозивний спондиліт, або хвороба Бехтерева — це хронічне запальне захворювання, яке переважно уражає суглоби хребта та крижово-клубові зчленування. З часом запалення може призводити до обмеження рухливості спини, хронічного болю та порушення постави. Найкращих результатів лікування вдається досягти, якщо захворювання виявити на ранній стадії.

Першими проявами часто стають тривалий біль у попереку, ранкова скутість і дискомфорт, які зменшуються після рухової активності. Саме тому ці симптоми нерідко помилково пов'язують із перевтомою, через що звернення до лікаря відкладається.

У клініці «Оксфорд Медікал» пацієнтів із підозрою на хворобу Бехтерева консультує ревматолог, який проводить комплексну діагностику, визначає активність захворювання та підбирає індивідуальний план лікування. Своєчасно розпочата терапія допомагає зменшити біль, зберегти рухливість хребта та знизити ризик розвитку ускладнень.

За інформацією National Institute of Arthritis and Musculoskeletal and Skin Diseases (NIAMS), точна причина розвитку хвороби Бехтерева остаточно не встановлена. Вважається, що захворювання виникає внаслідок поєднання спадкової схильності та порушення роботи імунної системи, через що запальний процес розвивається у суглобах і зв'язках хребта.

До факторів, які можуть бути пов'язані з розвитком захворювання, належать:

• спадкова схильність, зокрема наявність генетичного маркера HLA-B27;
• порушення імунної регуляції;
• перенесені інфекції, які можуть запускати імунну відповідь;
• чоловіча стать і молодий вік, адже найчастіше захворювання діагностують у людей віком від 20 до 40 років.

Водночас наявність гена HLA-B27 не означає, що захворювання обов'язково розвинеться. У багатьох людей цей ген не призводить до появи симптомів, тому для розвитку хвороби важливу роль відіграє поєднання кількох чинників.

Найхарактернішим симптомом є тривалий запальний біль у попереку, який посилюється після відпочинку та зменшується під час руху. У міру прогресування захворювання запальний процес може поширюватися на кульшові, плечові та інші суглоби, а також місця прикріплення сухожиль до кісток. У деяких пацієнтів виникає біль у грудній клітці під час глибокого вдиху через зниження рухливості грудної клітки.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не ігнорувати біль у спині, який триває понад три місяці, посилюється вночі або після відпочинку. Раннє звернення до ревматолога дає змогу своєчасно розпочати лікування та зберегти рухливість хребта.

Перебіг хвороби Бехтерева зазвичай поступовий. Активність запалення та швидкість прогресування відрізняються в різних пацієнтів, але умовно можна виділити кілька етапів розвитку захворювання.

• Рання стадія. З'являються біль у попереку, ранкова скутість та дискомфорт після тривалого перебування в одному положенні. Структурні зміни можуть бути ще незначними або не визначатися під час звичайної рентгенографії.

• Стадія прогресування. Біль стає більш постійним, поступово обмежується рухливість хребта, запальний процес може поширюватися на кульшові, плечові та інші суглоби.

• Пізня стадія. У частини пацієнтів тривале запалення призводить до формування стійких структурних змін, значного обмеження рухливості хребта та зменшення рухливості грудної клітки.

Своєчасно розпочате лікування допомагає контролювати активність запалення, сповільнювати прогресування захворювання та якомога довше зберігати рухливість і якість життя.

Діагностика хвороби Бехтерева починається з консультації ревматолога. Лікар уточнює характер болю, тривалість симптомів, наявність ранкової скутості, сімейний анамнез та оцінює рухливість хребта й грудної клітки.

Для уточнення діагнозу можуть призначатися:

• загальний аналіз крові та показники запалення (ШОЕ, С-реактивний білок);

• дослідження на генетичний маркер HLA-B27 за показаннями;

• рентген хребта та крижово-клубових суглобів;

• магнітно-резонансна томографія для виявлення ранніх запальних змін, якщо рентгенографія ще неінформативна.

Під час обстеження лікар також проводить диференційну діагностику з іншими захворюваннями, які можуть супроводжуватися хронічним болем у спині. Зокрема, важливо відрізнити хворобу Бехтерева від реактивного артриту, псоріатичного артриту, дегенеративних захворювань хребта та інших форм спондилоартритів.

Діагноз встановлюють на підставі сукупності клінічних симптомів, результатів лабораторних аналізів та інструментальних досліджень. Чим раніше підтверджено захворювання, тим швидше можна розпочати лікування й уповільнити його прогресування.

За рекомендаціями Assessment of SpondyloArthritis international Society (ASAS) та EULAR, лікування анкілозуючого спондилоартриту має бути комплексним і поєднувати медикаментозну терапію та регулярну фізичну активність. Основна мета лікування — зменшити біль і запалення, зберегти рухливість хребта, сповільнити прогресування захворювання та покращити якість життя.

Лікування може включати:

• нестероїдні протизапальні препарати — для зменшення болю та активності запалення;

• біологічну терапію або таргетні препарати — якщо стандартне лікування недостатньо ефективне;

• лікувальну фізкультуру та індивідуально підібрані вправи для підтримання рухливості хребта;

• фізіотерапевтичні методи за показаннями;

• кінезіотейпування як допоміжний метод для зменшення м'язового перенапруження та покращення комфорту під час рухів у окремих пацієнтів.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують підтримувати регулярну фізичну активність навіть у періоди покращення самопочуття. Саме систематичне виконання вправ у поєднанні з правильно підібраною терапією допомагає довше зберігати рухливість хребта та контролювати перебіг захворювання.

Без своєчасного лікування запальний процес може поступово призводити до незворотних змін у хребті та інших органах. Ризик ускладнень залежить від активності захворювання, тривалості його перебігу та своєчасності розпочатої терапії.

Можливі ускладнення анкілозивного спондиліту:

• стійке обмеження рухливості хребта;

• порушення постави та формування вираженої сутулості;

• зменшення рухливості грудної клітки, що може ускладнювати дихання;

• ураження кульшових суглобів із погіршенням ходи;

• запалення очей (увеїт);

• підвищений ризик переломів хребців через зміни їхньої структури.

При тривалому перебігу захворювання в окремих пацієнтів також можуть уражатися серцево-судинна система, легені та інші органи. Саме тому важливо регулярно проходити контрольні огляди та виконувати рекомендації лікаря навіть у періоди ремісії. Своєчасне лікування допомагає зменшити активність запалення, сповільнити прогресування хвороби та знизити ризик розвитку більшості ускладнень.

Повністю запобігти розвитку хвороби Бехтерєва неможливо, оскільки значну роль у її виникненні відіграє спадкова схильність. Водночас своєчасне виявлення захворювання та дотримання рекомендацій лікаря допомагають уповільнити його прогресування.

Для профілактики рекомендується:

• регулярно виконувати комплекс лікувальних вправ;

• підтримувати щоденну фізичну активність;

• не переривати призначене лікування без консультації лікаря;

• контролювати масу тіла;

• відмовитися від куріння;

• регулярно проходити контрольні огляди у ревматолога.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не чекати посилення симптомів або розвитку вираженого обмеження рухливості. Регулярне спостереження, своєчасна корекція лікування та виконання індивідуальної програми вправ допомагають довше підтримувати активний спосіб життя й зменшувати ризик ускладнень.

Вартість лікування хвороби Бехтерева залежить від активності захворювання, необхідного обсягу обстежень та індивідуально підібраної програми терапії. В одних випадках достатньо консультації ревматолога, лабораторних аналізів і регулярного спостереження, в інших можуть знадобитися додаткові дослідження та тривале лікування.

Попередньо ознайомитися з цінами на консультації лікарів можна тут. Під час консультації лікар оцінить результати обстеження, визначить оптимальну тактику лікування та зорієнтує щодо вартості медичних послуг. Щоб записатися на прийом у зручний для вас час, зверніться до контакт-центру або скористайтеся формою онлайн-запису на сайті.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• National Institute of Arthritis and Musculoskeletal and Skin Diseases
• ASAS-EULAR Recommendations
• US National Library of Medicine