Лікування реактивного артриту (синдрому Рейтера)

Реактивний артрит може розвиватися після перенесених інфекцій і проявлятися болем та набряком суглобів, ранковою скутістю, дискомфортом у стопах або п’ятах, припухлістю пальців, а іноді — почервонінням очей чи загальною втомою. Без своєчасного лікування запалення може переходити в хронічну форму та поступово впливати на рухливість.

У медичному центрі «Оксфорд Медікал» застосовується комплексний підхід до діагностики та лікування ревматологічних захворювань. Під час консультації лікар оцінить симптоми, призначить необхідні обстеження та підбере терапію з урахуванням активності запального процесу й загального стану здоров’я. Записуйтеся на прийом у зручний для вас час за телефоном або через форму онлайн-запису на сайті.

Реактивний артрит — це запальне захворювання суглобів, яке може виникати після перенесених урогенітальних або кишкових інфекцій. Запалення розвивається через змінену імунну реакцію організму: навіть після усунення інфекції імунна система продовжує підтримувати запальний процес у суглобах і навколосуглобових тканинах.

Раніше для опису поєднання ураження суглобів, очей і сечостатевої системи часто використовували назву синдром Рейтера. Сьогодні цей термін вважають застарілим, а сам стан зазвичай розглядають як одну з клінічних форм реактивного артриту, про що зазначає US National Library of Medicine.

Розвиток реактивного артриту найчастіше пов’язаний із перенесеними бактеріальними інфекціями. За даними American College of Rheumatology, реактивний артрит частіше розвивається у людей віком 20–50 років і може виникати через 1–6 тижнів після інфекції. При цьому самі бактерії зазвичай уже не виявляються в суглобах, а запалення підтримується через надмірну імунну реакцію організму.

Найчастіше хвороба Рейтера пов’язують із:

• хламідіозом у чоловіків і жінок;
• сальмонельозом;
• шигельозом;
• єрсиніозом;
• кампілобактеріозом.

У частини пацієнтів захворювання може розвиватися після урогенітальних інфекцій, зокрема у жінок при запальних захворюваннях шийки матки, включаючи цервіцит.

Ризик розвитку реактивного артриту також може бути вищим у людей зі спадковою схильністю до аутоімунних захворювань. За даними Mayo Clinic, у частини пацієнтів виявляють ген HLA-B27, який асоціюється з вищою ймовірністю розвитку деяких запальних захворювань суглобів.

Найчастіше запалення виникає в колінних, гомілковостопних суглобах і стопах. Для нього характерне несиметричне ураження суглобів — наприклад, лише з одного боку тіла.

У частини пацієнтів синдром Рейтера може супроводжуватися дискомфортом під час сечовипускання, подразненням слизових оболонок або запаленням очей. Вираженість симптомів може змінюватися — від помірного дискомфорту до суттєвого обмеження рухливості.

Діагностика реактивного артриту починається з консультації ревматолога. Лікар уточнює, коли з’явилися біль і набряк у суглобах, чи були нещодавно кишкові або урогенітальні інфекції, а також оцінює рухливість суглобів і наявність ознак запалення.

Для уточнення діагнозу можуть призначатися:

• аналізи крові для оцінки активності запалення;
• обстеження на урогенітальні інфекції;
• УЗД суглобів і навколосуглобових тканин;
• МРТ або рентгенографія при потребі детальніше оцінити стан суглобів.

У деяких випадках діагноз реактивний артрит встановлюють після виключення інших ревматологічних захворювань, які можуть мати схожі симптоми. Зокрема, лікар проводить диференційну діагностику з подагрою, інфекційним ураженням суглобів та аутоімунними артритами.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не відкладати обстеження, якщо набряк, скутість або дискомфорт у суглобах зберігаються довше кількох днів або виникли після перенесеної інфекції.

При такому захворюванні, як реактивні артрити, лікування підбирається індивідуально — залежно від причини захворювання, активності запалення та стану суглобів. Основна мета терапії — зменшити запалення, полегшити біль, зберегти рухливість суглобів і запобігти переходу захворювання в хронічну форму.

Терапія може включати:

• нестероїдні протизапальні препарати для зменшення болю та набряку;
• антибактеріальну терапію при підтверджених урогенітальних інфекціях;
• препарати для контролю хронічного запалення при затяжному перебігу;
• фізичну реабілітацію та вправи для підтримання рухливості суглобів.

У більшості випадків лікування проводиться консервативно. За рекомендаціями EULAR, при затяжному або рецидивуючому перебігу можуть застосовуватися базисні протиревматичні препарати для контролю хронічного запалення.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не припиняти лікування одразу після зменшення симптомів, оскільки запальний процес може певний час зберігатися навіть при покращенні самопочуття. Важливу роль у відновленні рухливості та лікуванні суглобів також відіграють помірна фізична активність, контроль навантажень і регулярне спостереження у ревматолога.

У багатьох людей симптоми поступово зменшуються протягом кількох місяців. Водночас у частини запалення може набувати затяжного або рецидивуючого перебігу, особливо без своєчасного лікування та контролю захворювання.

Можливими наслідками реактивного артриту можуть бути:

• стійке обмеження рухливості суглобів;
• хронічний біль у суглобах;
• ураження сухожиль і місць прикріплення сухожиль до кісток;
• запалення очей;
• хронічний біль у попереку або крижах;
• рецидиви захворювання.

У частини пацієнтів симптоми можуть зберігатися навіть після усунення інфекції. Саме тому важливо контролювати активність запалення та дотримуватися рекомендацій лікаря щодо лікування й подальшого спостереження.

Повністю виключити ризик розвитку реактивного артриту неможливо, однак уважне ставлення до здоров’я та своєчасне лікування інфекцій допомагають зменшити ймовірність розвитку запального процесу в суглобах.

Для профілактики рекомендується:

• своєчасно лікувати урогенітальні та кишкові інфекції;
• не переривати курс антибактеріальної терапії, призначений лікарем;
• звертатися до лікаря при появі болю, набряку або скутості в суглобах після перенесеної інфекції;
• підтримувати помірну фізичну активність для збереження рухливості суглобів;
• контролювати масу тіла, щоб зменшити навантаження на суглоби;
• дотримуватися збалансованого харчування та режиму сну;
• уникати самолікування при тривалому болю або запаленні суглобів.

Людям, які вже перенесли реактивний артрит, важливо уважно ставитися до повторної появи симптомів і не відкладати консультацію ревматолога при погіршенні самопочуття.

Попередньо ознайомитися з цінами на медичні послуги можна тут. Загальна ціна лікування залежить від активності запального процесу, необхідного обсягу обстежень та індивідуально підібраної терапії.

Під час консультації лікар оцінить симптоми, результати обстежень і зорієнтує щодо рекомендованого плану лікування та його вартості. У клініці «Оксфорд Медікал» пацієнти можуть пройти консультацію ревматолога, лабораторну та інструментальну діагностику в одному місці. Щоб записатися на прийом, зверніться до контакт-центру або скористайтеся формою онлайн-запису на сайті.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• US National Library of Medicine
• American College of Rheumatology
• Mayo Clinic