Лікування синдрому Шегрена

Сухість очей, відчуття сухості в роті та постійна спрага можуть бути проявами не лише недостатнього споживання рідини, а й аутоімунного захворювання. Якщо такі симптоми зберігаються тривалий час і поєднуються зі втомою, болем у суглобах чи іншими скаргами, варто звернутися до лікаря.

Синдром Шегрена зазвичай розвивається поступово, а його прояви легко сплутати з перевтомою, віковими змінами або іншими захворюваннями. Через це пацієнти нерідко звертаються по медичну допомогу лише тоді, коли симптоми починають суттєво впливати на якість життя.

У медичному центрі «Оксфорд Медікал» ви можете пройти необхідну діагностику, отримати консультацію ревматолога та індивідуальний план лікування. Раннє виявлення захворювання допомагає контролювати його перебіг, зменшувати вираженість симптомів і знижувати ризик розвитку ускладнень.

Синдром Шегрена — це хронічне аутоімунне захворювання сполучної тканини, при якому імунна система помилково уражає переважно екзокринні залози. Характерною його ознакою є сухий синдром, який проявляється сухістю очей, ротової порожнини та інших слизових оболонок. Захворювання може виникати як самостійно, так і поєднуватися з іншими аутоімунними патологіями.

За даними National Institute of Arthritis and Musculoskeletal and Skin Diseases (NIAMS), синдром Шегрена найчастіше діагностують у жінок середнього віку, хоча захворювання може розвиватися і в чоловіків або людей молодшого віку. Воно належить до системних аутоімунних захворювань, тому, крім слізних і слинних залоз, може уражати суглоби, шкіру, легені, нирки, нервову систему та інші органи.

Точна причина розвитку синдрому Шегрена остаточно не встановлена. Вважається, що захворювання виникає внаслідок поєднання генетичної схильності, порушення імунної регуляції та впливу зовнішніх чинників, які можуть запускати аутоімунний процес.

До чинників, які можуть бути пов’язані з розвитком хвороби Шегрена, належать:

• спадкова схильність до аутоімунних захворювань;

• порушення роботи імунної системи;

• перенесені вірусні інфекції;

• гормональні чинники, оскільки захворювання значно частіше виникає у жінок;

• наявність інших аутоімунних захворювань.

За даними MSD Manual, синдром Шегрена може бути первинним, коли розвивається як самостійне захворювання, або вторинним — коли виникає на тлі інших аутоімунних патологій, зокрема ревматоїдного артриту, склеродермії або системного червоного вовчака.

Одним із найхарактерніших проявів захворювання є синдром сухого ока, який супроводжується печінням, почервонінням, відчуттям піску в очах, світлобоязню та швидкою втомою під час зорового навантаження.

У жінок синдром Шегрена також може проявлятися сухістю слизової оболонки піхви, що іноді спричиняє дискомфорт, біль під час статевого життя або підвищує ризик розвитку вагініту та інших запальних процесів.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не ігнорувати тривалу сухість очей чи рота, особливо якщо вона поєднується з болем у суглобах, втомою або іншими незрозумілими симптомами. Своєчасне звернення до ревматолога дозволяє швидше встановити діагноз і розпочати лікування.

Діагностика синдрому Шегрена починається з консультації ревматолога. Лікар проводить огляд і уточнює скарги, а також з'ясовує, чи є в пацієнта інші аутоімунні захворювання.

Для уточнення діагнозу можуть бути призначені:

• загальний аналіз крові та сечі;

• біохімічний аналіз крові;

• імунологічні дослідження, зокрема визначення аутоантитіл (SSA/Ro, SSB/La, ANA, ревматоїдного фактора);

• тести для оцінки сльозопродукції (тест Ширмера);

• ультразвукове дослідження слинних залоз.

Якщо пацієнта турбують печіння, почервоніння, відчуття піску в очах або погіршення зору, також рекомендовано звернутися до офтальмолога. За наявності висипань, сухості шкіри чи інших шкірних проявів необхідна консультація дерматолога.

Синдром Шегрена має симптоми, схожі з проявами інших захворювань, тому остаточний діагноз встановлюють лише після комплексної оцінки скарг, результатів лабораторних аналізів та інструментальних обстежень.

За рекомендаціями EULAR, тактика лікування підбирається індивідуально. Вона залежить від переважних проявів захворювання та може включати як місцеві засоби для усунення сухості, так і системну терапію при ураженні внутрішніх органів. Основна мета лікування — зменшити прояви захворювання, запобігти ускладненням і контролювати активність аутоімунного запалення.

Лікування може включати:

• зволожувальні краплі та гелі для очей — для зменшення сухості, печіння та подразнення;

• препарати для стимуляції слиновиділення — при вираженій сухості ротової порожнини;

• протизапальні, імуномодулювальні або імуносупресивні препарати — для контролю аутоімунного запалення за наявності системних проявів.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не займатися самолікуванням і не використовувати препарати без консультації спеціаліста. Правильно підібрана терапія допомагає контролювати перебіг захворювання і зменшувати вираженість симптомів.

Без своєчасного лікування синдром Шегрена може призводити не лише до посилення сухості слизових оболонок, а й до розвитку серйозніших ускладнень. Ризик їх виникнення залежить від активності аутоімунного процесу, тривалості захворювання та своєчасності розпочатої терапії.

Можливі ускладнення синдрому Шегрена:

• ушкодження рогівки та погіршення зору через тривалу сухість очей;

• розвиток карієсу, запалення ясен і грибкових інфекцій ротової порожнини внаслідок недостатнього вироблення слини;

• ураження суглобів, легень, нирок, нервової системи та інших внутрішніх органів;

• підвищений ризик розвитку лімфоми при тривалому перебігу захворювання.

Своєчасна діагностика, регулярне спостереження у ревматолога та виконання рекомендацій лікаря допомагають контролювати перебіг захворювання, зменшувати ризик розвитку ускладнень і підтримувати якість життя.

Повністю запобігти розвитку синдрому Шегрена неможливо, оскільки це аутоімунне захворювання. Водночас своєчасне виявлення хвороби, регулярне спостереження у лікаря та дотримання рекомендацій щодо лікування допомагають контролювати її перебіг і зменшувати ризик розвитку ускладнень.

Для профілактики прогресування захворювання рекомендується:

• регулярно відвідувати ревматолога та проходити контрольні обстеження;

• не припиняти призначене лікування без погодження з лікарем;

• використовувати засоби для зволоження очей і слизової оболонки рота за рекомендацією лікаря;

• підтримувати достатній питний режим, відмовитися від куріння та уникати чинників, які посилюють сухість слизових оболонок.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують звертатися до лікаря при появі нових симптомів або посиленні вже наявних проявів захворювання. Регулярний контроль дозволяє своєчасно коригувати лікування та запобігати прогресуванню захворювання.

Вартість лікування синдрому Шегрена залежить від форми захворювання, вираженості симптомів і призначеної терапії. В одних випадках достатньо консультації ревматолога та лабораторної діагностики, в інших можуть знадобитися додаткові обстеження й тривале спостереження.

Попередньо ознайомитися з цінами на консультації лікарів можна тут. Під час прийому лікар оцінить результати обстежень, визначить подальшу тактику лікування та зорієнтує щодо вартості необхідних медичних послуг.

Щоб записатися на прийом у зручний для вас час, зверніться до контакт-центру «Оксфорд Медікал» або скористайтеся формою онлайн-запису на сайті.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• National Institute of Arthritis and Musculoskeletal and Skin Diseases

• MSD Manual

• EULAR — European Alliance of Associations for Rheumatology