біль і підвищена чутливість уздовж вени, які посилюються при дотику або русі;
У більшості неускладнених випадків лікування проводять амбулаторно. Медикаментозне лікування тромбофлебіту може включати:
- антикоагулянти, які перешкоджають збільшенню тромбу та знижують ризик його переходу в глибокі вени;
- протизапальні препарати для зменшення болю, почервоніння та набряку;
- місцеві засоби, які допомагають полегшити симптоми.
Відповідно до клінічних рекомендацій European Society for Vascular Surgery (ESVS), антикоагулянтну терапію частіше призначають, якщо протяжність тромбованої ділянки вени становить 5 см і більше. Також враховують, наскільки близько вона розташована до місця з’єднання поверхневої та глибокої вен, і наявність додаткових факторів ризику. Препарат, дозу та тривалість лікування лікар визначає індивідуально.
Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не приймати антикоагулянти самостійно. Ці препарати впливають на згортання крові та при неправильному застосуванні можуть підвищувати ризик кровотечі.
Коли біль, почервоніння та набряк уже зменшилися, до програми лікування іноді додають фізіопроцедури. Наприклад, низькоінтенсивна лазеротерапія може застосовуватися для зменшення залишкового болю та ущільнення вздовж ураженої судини.