Лікування гіперплазії ендометрію

Гіперплазія ендометрія - це надмірне розростання слизової оболонки матки, яка складається з клітин ендометрія. Найчастіше вона розвивається при гормональних порушеннях. Захворювання може вражати всю слизову матки або окремі зони. Залежно від поширеності гіперплазії, наявності атипових клітин і віку пацієнтки лікування може бути консервативним (гормональні препарати) або хірургічним.

Гіперплазія ендометрія має виражену симптоматику. При цьому прояви хвороби можуть відрізнятися в залежності від її особливостей.

Основними симптомами є:

• порушення менструального циклу (нерегулярність, тривалість менструації понад 5-7 днів, рясні виділення);
• кровотеча у середині менструального циклу;
• кровотеча в період менопаузи та постменопаузи;
• тяжкість, ниючий біль внизу живота;
• біль під час та після статевого контакту.

Через сильну крововтрату також може розвинутися анемія, яка викликає хронічну втому, запаморочення і блідість шкіри.

Якщо хвороба з'явилася при дефіциті прогестерону, у жінки можуть бути загальна слабкість, перепади настрою, депресія, головний біль і збільшення ваги. Якщо спостерігається надлишок естрогенів, можуть бути набряки, високий артеріальний тиск, висока згущенність крові, мастопатія та інші порушення.

Протягом менструального циклу ендометріоїдна тканина проходить етап зростання і відторгнення. Спочатку під впливом естрогену вона збільшується, щоб забезпечити імплантацію плідного яйця і розвиток ембріона. Якщо після овуляції зачаття не відбувається, клітини ендометрія відторгаються, і у жінки починаються менструальні виділення.

У другій половині циклу вироблення естрогену зменшується, а прогестерону, навпаки, збільшується. Порушення гормонального балансу і, як наслідок, менструального циклу може провокувати гіперплазію ендометрія.

Вірогідність захворювання підвищують:

• гормональні порушення;
• хвороби ендокринної системи;
• зміна функцій рецепторів ендометрія, чутливих до гормонів;
• захворювання імунної системи;
• порушення обміну речовин;
• деякі хвороби печінки і жовчного міхура;
• ожиріння;
• відсутність вагітності і пологів;
• переривання вагітності;
• прийом деяких гормональних препаратів;
• куріння і вживання алкоголю.

Залежно від структури тканин і форми новоутворень виділяють:

• поліпи - на порожнині матки з'являються окремі осередки надмірно розростання ендометрія;
• залозисту гіперплазію - зникає пошаровий розподіл ендометрія, з'являється велика кількість нерівномірно розташованих залоз різної форми;
• залозисто-кістозна - з'являються кістозні утворення;
• атипову - в ендометрії з'являються атипові клітини.

Також гіперплазію ділять по площі ураження тканин:

• проста - ендометрій розростається рівномірно по всій поверхні;
• аденоматозна - нерівномірне потовщення гіпертрофованого ендометрія;
• поліпоподібна - на ендометрії з'являються кулясті утворення розміром до 1,5 см;
• вогнищева - на ендометрії формують окремі патологічні зони діаметром до 6 см.

Деякі фахівці відносять аденоматозну гіперплазію до атипової, оскільки на її фоні з'являються клітини, нехарактерні для здорового ендометрія.

Під час першої консультації лікар-гінеколог вивчає скарги пацієнтки та проводить огляд на кріслі. На основі цього він ставить попередній діагноз, для підтвердження якого призначає лабораторні та інструментальні дослідження.

Перший етап у діагностиці гіперплазії ендометрія – це трансвагінальне УЗД. Його проводять у певні дні менструального циклу. Лікар вивчає структуру та щільність ендометрія, перевіряючи їх відповідність нормі та дню циклу. Дослідження дозволяє виявити відхилення, але не дає можливість відрізнити доброякісне утворення від атипового.

Щоб визначити вид гіперплазії, зокрема наявність атипових клітин, потрібний гістологічний аналіз зразка тканин. Найпростішим способом його одержання вважається пайпель-біопсія. Це малоінвазивна, швидка та безболісна процедура. Гінеколог вводить у порожнину матки спеціальну трубку діаметром до 3 мм і відщипує нею шматочок ендометрія. Аналіз дозволяє підтвердити чи спростувати діагноз, а також виявити атипові клітини.

У деяких випадках може знадобитися додаткова діагностика, наприклад, рентген або КТ органів малого таза, а також гістероскопія з прицільною біопсією. Це ендоскопічна процедура, яка дозволяє оглянути порожнину матки, взяти зразки тканин для аналізу та за необхідності видалити поліпи, змінений ендометрій або інші новоутворення.

Також для загальної діагностики лікар може призначити бактеріологічний аналіз урогенітального мазка та зішкрібка, загальні аналізи крові та сечі, аналізи крові на гормони.

При гіперплазії застосовують комплексне лікування, яке включає хірургічні та консервативні методи. Акушер-гінеколог розробляє програму лікування з огляду на вік пацієнтки, репродуктивні плани та наявність супутніх захворювань.

Найчастіше спочатку видаляють патологічний шар ендометрія. Роблять це за допомогою гістероскопії – ендоскоп вводять у порожнину матки через піхву. При цьому використовують загальну або місцеву анестезію. Під час операції лікар може провести вишкрібання матки, видалити новоутворення та взяти зразок матеріалів для гістологічного аналізу.

У поодиноких випадках жінкам менопаузального віку з атиповою гіперплазією та іншими захворюваннями можуть рекомендувати видалення матки.

Гормональна терапія, зазвичай, є другим етапом лікування. Жінкам репродуктивного віку призначають препарати для нормалізації оваріально-менструального циклу та гормонального фону, а також для профілактики розростання ендометрія. У період передменопаузи лікар може вважати за доцільніше прискорити менопаузу і порадити відповідні ліки.

При незначному ураженні ендометрія гінеколог може відразу призначити гормональну терапію. Також хірургічне лікування рідко застосовують у дівчаток-підлітків.

Окрему увагу приділяють зняттю симптомів та лікуванню супутніх захворювань, оскільки гіперплазія часто розвивається при ендокринних, аутоімунних та інших патологіях.

Лікування гіперплазії – це багатоетапний процес. Проводити його має висококваліфікований та досвідчений лікар-гінеколог. Саме такі фахівці працюють в «Оксфорді Медікал». Клініка оснащена новим діагностичним та хірургічним обладнанням із країн Європи. Воно дозволяє проводити точну діагностику всіх захворювань та дбайливі малоінвазивні операції.

Поширена гіперплазія без правильного та своєчасного лікування може призвести до тяжких наслідків:

• маткової кровотечі;

• анемії;

• порушення менструального циклу;

• безпліддя;

• злоякісної пухлини.

Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я, злоякісне переродження відбувається у 30% пацієнток з атиповою гіперплазією та у 5% без атипії. У більшості випадків захворювання успішно лікується хірургічними методами та гормональними препаратами.

Розвиток гіперплазії пов'язаний з іншими захворюваннями, гормональними та імунними порушеннями. Тому для її профілактики потрібно підтримувати здоров'я не лише репродуктивних органів, а й усього організму.

Щоб знизити ймовірність хвороби, рекомендують підтримувати в нормі гормональний фон, своєчасно лікувати захворювання сечостатевої системи, регулярно відвідувати гінеколога та проходити профілактичні огляди. Діагностика хвороби на ранній стадії дозволяє застосовувати простіші методи лікування та не допустити розвитку ускладнень.

При своєчасному зверненні до лікаря гіперплазія ендометрія успішно лікується. Терапія дозволяє позбутися неприємних симптомів, знизити ризик ускладнень та зберегти дітородну функцію.

Для запису на консультацію до акушера-гінеколога телефонуйте до нашого контакт-центру або пишіть у чат.