Лікування гідросальпінксу

Гідросальпінкс - це захворювання, при якому в одній або обох маткових трубах виробляється і накопичується надмірна кількість рідини, формуючи капсулу. В результаті маткова труба розширюється, а її прохідність, навпаки, зменшується. Найчастіше гідросальпінкс з'являється через запалення маткових труб, захворювання, що передаються статевим шляхом та інші патології.

Розвиток гідросальпінксу починається безсимптомно. Поки капсула маленького розміру жінка нічого не відчуває. Перші ознаки з'являються, коли накопичується багато рідини і збільшується тиск на стінки маткової труби.

Симптомами прогресуючого захворювання можуть бути:

• пульсуючий біль внизу живота з однієї або обох сторін;
• дискомфорт, легкий біль під час статевого контакту;
• періодичні рясні водянисті виділення з піхви (вміст гідросальпінксу може виливатися в матку та піхву);
• підвищення температури при розвитку гострого запалення.

Проявом гідросальпінксу може бути й безпліддя. Звуження просвіту маткової труби перешкоджає зачаттю.

Гідросальпінкс розвивається при порушенні лімфообігу і кровотоку, що призводить до скупчення рідини. Причиною захворювання можуть бути:

• інфекційні та запальні хвороби органів репродуктивної системи та черевної порожнини;
• спайки в черевній порожнині;
• ендометріоз;
• новоутворення у черевній порожнині;
• позаматкова вагітність;
• перенесений викидень або аборт;
• операції на органах малого таза;
• переохолодження.

Найчастіше скупчення рідини відбувається на тлі інфекцій сечостатевої системи.

Залежно від локалізації виділяють:

• правобічний гідросальпінкс;
• лівобічний гідросальпінкс;
• двосторонній гідросальпінкс.

За поширенням патологічного процесу визначають:

• простий гідросальпінкс - рідина накопичується в одній порожнині маткової труби;
• фолікулярний - у трубі розростаються спайки, через що з'являються окремі порожнини, заповнені рідиною.

Також виділяють вентильований гідросальпінкс, коли його вміст періодично виливається і з'являється рідина в матці.

Виділяють 2 ступені захворювання:

• помірний – розмір маткової труби незначно збільшений (до 4 см), симптоми відсутні або слабко виражені;

• важкий – маткова труба значно збільшена у розмірі (понад 4-5 см), присутні виражені симптоми та ускладнення.

Небезпека захворювання залежить не тільки від розміру гідросальпінкса, а й наявності у пацієнтки інших патологій. У кожному випадку лікар приймає рішення щодо способу лікування індивідуально, оцінюючи результати всіх обстежень.

Багатьох жінок цікавить питання, чи може гідросальпінкс лопнути? За правильного та своєчасного лікування, захворювання виліковне. Однак у разі ускладенень воно може призвести до розриву маткової труби. Крім того, розвиваючись гідросальпінкс може перекрити просвіт маткової труби і викликати появу спайок. Це загрожує безпліддям, позаматковою вагітністю або невиношуванням. Також хвороба знижує ефективність екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). 

Гідросальпінкс у більшості випадків розвивається на тлі інших захворювань, які без своєчасного лікування також можуть викликати ускладнення. Щоб не допустити їх розвитку, потрібно регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога (не рідше 1 разу на рік) і за необхідності лікування.

Через безсимптомний початок хвороби та неспецифічність симптомів, які з'являються при збільшенні гідросальпінкса, його досить складно діагностувати. Прояви схожі з іншими захворюваннями, але лікування істотно відрізняється. Тому важлива ретельна диференційна діагностика.

Для діагностики гідросальпинксу лікар може призначати:

• гінекологічний огляд на кріслі - під час пальпації гінеколог може виявити ущільнення тканин в області придатків, при цьому у жінки з'являються больові відчуття;
• УЗД органів малого таза - може показати новоутворення в матковій трубі, але не дає можливості визначити його вид;
• магнітно-резонансну томографію (МРТ) - забезпечує кращу візуалізацію, дозволяє диференціювати новоутворення (відрізнити гідросальпінкс від кісти);
• метросальпінгографію - контрастне рентген-дослідження прохідності маткових труб.

Також лікар може призначити лабораторні аналізи для діагностики запальних та інфекційних захворювань.

Гідросальпінкс лікують консервативними та хірургічними методами. Вибір залежить від стадії захворювання. На початковому етапі та при невеликому розмірі гідросальпінксу лікар може призначити протизапальні та антибактеріальні препарати. Застій рідини у маткових трубах часто відбувається на тлі інфекцій сечостатевої системи, тому паралельно проводять й їх лікування. Також іноді застосовують фізіотерапію: електрофорез, магнітофорез, ендовагінальний масаж та інші.

При великому або фолікулярному гідросальпінксі, а також при безплідді на його тлі рекомендують хірургічне лікування. Операцію проводять лапароскопічним методом. Це малоінвазивне втручання. Замість розкриття черевної порожнини на ній роблять тільки 3 проколи діаметром до 1 см, через які вводять ендоскопічні прилади. Вони дозволяють провести точкове дренування маткової труби та зберегти її функціональність.

У рідкісних випадках, коли маткова труба сильно пошкоджена, її можуть видалити. Але у жінок репродуктивного віку хірурги намагаються проводити органозберігаючі операції.

Гідросальпінкс, як правило, розвивається на тлі інших захворювань малого таза. Щоб знизити ризик патології, фахівці рекомендують:

• використовувати засоби контактної контрацепції;

• уникати переохолодження органів малого таза;

• зміцнювати імунітет;

• раз на 12 місяців проходити огляд у гінеколога;

• своєчасно лікувати всі захворювання сечостатевої системи.

Вартість лікування гідросальпінкса може відрізнятися залежно від стадії захворювання, наявності ускладнень та інших індивідуальних особливостей пацієнтки. Ознайомитися з цінами можна тут. 

Щоб записатися на очний прийом або онлайн-консультацію гінеколога, телефонуйте в контакт-центр «Оксфорд Медікал» або пишіть в чат на сайті.