Лікування раку шлунково-кишкового тракту

Рак шлунково-кишкового тракту – це злоякісне захворювання, яке супроводжується розвитком пухлини в одному з його відділів. Найбільш поширені новоутворення:

• стравоходу;

• шлунка;

• тонкої кишки;

• товстої кишки;

• прямої кишки.

На ранній стадії вони успішно лікуються. Після проведення радикальної операції понад 90% пацієнтів повністю одужують. На 2 стадії 5-річного виживання досягають від 87 до 63% пацієнтів, на 3 – від 69 до 40%, на 4 стадії – до 20%.

У медичному центрі «Оксфорд Медікал» лікування раку органів шлунково-кишкового тракту проводять лікарі-онкологи та онкохірурги вищої категорії з більш ніж 20-річним досвідом. У клініці створено всі умови для точної діагностики та терапії, у тому числі працює високотехнологічний хірургічний стаціонар із 2 операційними блоками, відділенням реанімації та палатою інтенсивної терапії.

Причини та фактори ризику раку органів травної системи

Оцінивши статистичні дані, фахівці зазначили, що рак травної системи частіше розвивається у людей, які мають кілька факторів ризику. Найбільш значущими серед них є поліпи та доброякісні новоутворення, а також хронічні запальні захворювання та спадкова схильність. Перші підвищують ризик онкології на 18-56% залежно від розміру. Виразковий коліт протягом 20 років викликає рак ШКТ у 50% пацієнтів, а хвороба Крона – у 15-20%. За наявності сімейного анамнезу ризик зростає на 30%.

Ймовірними причинами розвитку злоякісних пухлин шлунково-кишкового тракту вважаються:

• поливи та інші доброякісні новоутворення шлунка та кишечника;

• виразковий коліт, хвороба Крона, атрофічний гастрит, зараження хелікобактером пілорі;

• генетична схильність;

• цукровий діабет;

• надлишкова маса тіла;

• куріння;

• зловживання алкоголем;

• незбалансоване харчування (переважання жирних сортів м'яса, напівфабрикатів, канцерогенних продуктів).

Для своєчасної діагностики чоловікам та жінкам після 40 років рекомендують регулярно проходити скринінгові обстеження. Які саме, лікар визначає індивідуально, враховуючи анамнез.

Симптоми раку шлунково-кишкового тракту

Більшість пухлин шлунково-кишкового тракту розвиваються безсимптомно. На ранніх стадіях їх виявляють, якщо пацієнт проходить профілактичну діагностику або звертається до лікаря з іншої причини.

Ознаки захворювання виникають, зазвичай, на 2-3 стадії, коли новоутворення збільшується. Воно може проростати у сусідні органи, викликаючи порушення їх функцій, і давати віддалені метастази. Також при збільшенні пухлини відбувається інтоксикація організму, що призводить до слабкості, зниження апетиту, втрати ваги та тривалого підвищення температури.

Симптоми раку ШКТ неспецифічні. За ними не можна поставити діагноз, оскільки багато інших захворювань проявляються подібним чином. Звернутися до лікаря та пройти діагностику слід при:

• почутті важкості у животі після їжі;

• частій нудоті та блювоті;

• зниженні апетиту;

• підвищеному газоутворенні;

• запорах та діареї;

• болі у животі;

• зміні форми та розміру живота;

• зміні кольору калу, домішках крові, слизових або гнійних виділеннях;

• частих позивах до дефекації, почутті неповного спорожнення кишечника;

• безпричинному зниження ваги (більше 5% протягом 6 місяців);

• слабкості, швидкій стомлюваності;

• блідості шкіри;

• субфебрильній температурі.

Діагностика раку шлунково-кишкового тракту

Під час першої консультації лікар уважно вивчає симптоми, що турбують пацієнта, та історію хвороби, а також проводить огляд. На основі цього він складає план діагностики. При підозрі на рак травної системи можуть знадобитися такі обстеження:

• загальні аналізи крові та сечі;

• копрограма – аналіз калу;

• гемокультуральний тест – аналіз калу на приховану кров;

• аналізи крові на онкомаркери;

• трансректальне УЗД прямої кишки;

• іригоскопія – рентген кишківника з контрастним посиленням;

• езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) – ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, яке дозволяє за допомогою мініатюрної камери оглянути внутрішні оболонки органів;

• колоноскопія – ендоскопічне дослідження прямої кишки;

• ректороманоскопія – ендоскопічне дослідження прямої кишки та дистального відділу сигмовидної кишки;

• біопсія – взяття зразка тканин новоутворення (проводиться під час ендоскопічного дослідження);

• гістологічний аналіз – визначення типу новоутворення;

• імуногістохімічний аналіз проводять при підтвердженні злоякісного характеру пухлини для визначення її особливостей;

• УЗД, КТ або МРТ різних ділянок тіла для оцінки поширення раку та виявлення метастазів.

Як правило, для первинної діагностики проводять УЗД та лабораторні аналізи. Це найпростіші дослідження, які дають змогу виключити хворобу або визначити, які обстеження потрібні для більш точної діагностики.

При новоутвореннях шлунково-кишкового тракту найбільш інформативними є ендоскопічні дослідження (гастроскопія, колоноскопія). Вони передбачають введення у порожнину органу тонкого та гнучкого катетера, оснащеного хірургічними мікроінструментами та мініатюрною відеокамерою. Зображення з неї збільшується і передається на екран комп'ютера, що дозволяє лікарю уважно оглянути слизові оболонки органів, а при виявленні новоутворення відразу виконати біопсію – взяти невеликий зразок тканин для аналізу.

Підтвердити чи спростувати рак дозволяє лише гістологічний аналіз зразка тканин. Він визначає морфологічні особливості клітин та їх злоякісний характер. Щоб з'ясувати, наскільки агресивна пухлина, також роблять імуногістохімічне дослідження.

Крім цього, для визначення стадії раку та наявності віддалених метастазів проводять КТ або МРТ головного мозку, органів черевної та грудної порожнини.

Лікування раку шлунково-кишкового тракту

Для лікування раку травної системи застосовують комплексну терапію. Її програма залежить від розміру пухлини та наявності метастазів у лімфовузлах та інших органах. У більшості випадків вона включає різну комбінацію з наступних методик:

• хірургічне лікування;

• хіміотерапія;

• променева терапія;

• таргетна терапія;

• імунна терапія.

При діагностиці раку на ранній стадії насамперед проводять операцію з видалення пухлини. Залежно від її розміру та розташування використовують:

• ендоскопічний доступ – це найменш травматична процедура, яка передбачає виконання маніпуляцій за допомогою мікрохірургічних інструментів, що вводяться у шлунок або кишківник через фізіологічні отвори;

• лапароскопічний доступ – це також малоінвазивна операція, яка проводиться за допомогою спеціального обладнання, що вводиться у черевну порожнину через 3 невеликі проколи (до 1 см);

• лапаротомний доступ – це класична відкрита операція, яка виконується у найскладніших випадках.

Під час оперативного втручання хірурги намагаються видалити усі злоякісні тканини. По можливості вони виконують органозберігаючі операції, але при значному ураженні та розповсюдженні пухлини на сусідні тканини деяким пацієнтам потрібна більш радикальна процедура.

У клініці «Оксфорд Медікал» працює високотехнологічний хірургічний стаціонар, де створені всі умови для виконання операцій будь-якої складності. У тому числі працює відділення реанімації та є палата інтенсивної терапії, оснащена апаратурою для контролю та підтримки життєво важливих функцій організму.

Іноді, якщо рак діагностований на ранній стадії, видалення пухлини буває достатньо, щоб пацієнт одужав, але найчастіше після операції призначають лікування для зниження ризику рецидиву. Залежно від показань пацієнту проводять променеву чи хіміотерапію. Вони блокують зростання ракових клітин та викликають їх руйнування. Завдяки цьому при великих пухлинах терапію можуть проводити й до операції, щоб зменшити її розмір і провести радикальне видалення.

У деяких випадках до програми комплексного лікування також додають таргетну та/або імунну терапію.

Кожен випадок є індивідуальним, тому спочатку проводять ретельну діагностику, а потім на основі державних та міжнародних протоколів складають програму лікування з урахуванням усіх особливостей пацієнта.

Переваги лікування раку ШКТ в «Оксфорд Медікал»

«Оксфорд Медікал» – це одна з найбільших мереж медичних центрів у Києві та Україні. Її головною перевагою є підбір команди висококваліфікованих лікарів з багаторічним досвідом та оснащення клінік новим обладнанням найкращих брендів. Завдяки цьому кожен пацієнт отримує можливість пройти ретельну діагностику та отримати якісну медичну допомогу.

У відділенні онкології «Оксфорд Медікал» проводять лікування злоякісних захворювань різної локалізації. У сучасному хірургічному стаціонарі виконують операції будь-якої складності. Також у клініці проводять хіміотерапію, таргетну та імунну терапію.

Перевагами відділення онкології «Оксфорд Медікал» є:

• діагностичне та хірургічне обладнання експертного класу;

• лікарі-онкологи та онкохірурги з багаторічним досвідом;

• високотехнологічний хірургічний стаціонар;

• відділення інтенсивної терапії (реанімація), оснащене апаратурою для підтримки життєво важливих функцій організму;

• проведення хіміотерапії, таргетної та імунотерапії;

• комфортні умови у стаціонарі;

• доступна вартість та програма лояльності для постійних пацієнтів.

Для запису на консультацію телефонуйте у наш контакт-центр або пишіть у чат на сайті.

Часті запитання:

Як швидко розвивається рак ШКТ?

Більшість пухлин шлунково-кишкового тракту розвиваються повільно. Від утворення атипових клітин до появи симптомів може пройти від 2-3 до 5-10 років. Після ураження лімфатичних вузлів та проростання пухлини крізь стінки органу хвороба прогресує швидше. Наскільки залежить від ступеня агресивності клітин.

Яка тривалість життя з раком ШКТ?

Тривалість життя залежить від стадії, на якій діагностували рак, типу новоутворення та загального стану здоров'я пацієнта. При виявленні на 1 стадії більше 90% пацієнтів повністю одужують, на 2 стадії 5-річного виживання досягають від 87 до 63% пацієнтів, на 3 – від 69 до 53%, на 4 стадії – до 20%.

Як перевірити кишківник без колоноскопії?

Колоноскопія дозволяє оглянути стінки кишечника і відразу провести біопсію – взяти зразок тканин новоутворення для аналізу. Але у деяких випадках альтернативою процедурі можуть бути іригоскопія (рентген кишечника з контрастом), МРТ, капсульна ендоскопія або КТ-колонографія.