Рак тонкого кишечнику

Рак тонкого кишечника – це злоякісне новоутворення, яке розвивається в одному з його відділів:

• дванадцятипалій кишці – відходить від шлунка та огинає підшлункову залозу;

• порожній кишці – це основний відділ, який має найбільшу тривалість;

• клубовій кишці – з'єднується зі сліпою кишкою (верхнім відділом товстого кишечника).

У дорослої людини довжина тонкого кишечника становить від 4,5 до 6 метрів. При цьому через анатомічні та функціональні особливості злоякісні пухлини в ньому розвиваються вкрай рідко – 3-4% від усіх онкопатологій шлунково-кишкового тракту.

При ранній діагностиці рак тонкого кишечника успішно лікується більш ніж у 90% випадків. На 2 та 3 стадії п'ятирічне виживання становить 70 та 55% відповідно.

В «Оксфорд Медікал» лікування злоякісних захворювань проводять онкологи та онкохірурги вищої категорії з багаторічним досвідом. Для кожного пацієнта вони розробляють індивідуальну програму терапії, керуючись державними та міжнародними протоколами. У клініці встановлено нове діагностичне та хірургічне обладнання, а також створено всі умови для проведення хіміотерапії та інших видів лікування. Завдяки цьому кожен пацієнт отримує медичну допомогу на найвищому рівні.

Симптоми раку тонкого кишечника

Пухлини тонкого кишечника тривалий час розвиваються безсимптомно. У більшості випадків їх виявляють випадково, коли пацієнт проходить чек-ап або звертається до лікаря з іншої причини. Однак зі збільшенням новоутворення можуть з'явитися такі симптоми:

• зміна кольору калу, домішки крові;

• діарея;

• печія, відрижка;

• зниження апетиту;

• нудота та блювання;

• біль у животі;

• різке зниження ваги;

• загальна слабкість;

• незначне підвищення температури протягом тривалого часу.

За появи кількох симптомів слід звернутися до лікаря та пройти діагностику. Але не слід забувати, що так проявляються й інші захворювання, тому ймовірний діагноз може не підтвердитись.

Діагностика раку тонкого кишечника

Для діагностики захворювання проводять лабораторні та інструментальні дослідження. Після проведення огляду, вивчення скарг та анамнезу лікар може призначити:

• загальні аналізи крові та сечі;

• біохімію крові;

• аналіз крові на онкомаркери;

• аналіз калу на приховану кров;

• ендоскопічне дослідження кишківника;

• рентген кишечника із застосуванням контрастної речовини;

• біопсію – забір зразка тканин (виконують під час ендоскопії);

• гістологічний аналіз;

• імуногістохімічний аналіз;

• УЗД, КТ, МРТ та інші обстеження за показаннями.

Найточнішим методом діагностики є ендоскопічне дослідження. Воно передбачає введення у тонкий кишечник ендоскопа – невеликої еластичної трубки, оснащеної відеокамерою. В міру просування шлунково-кишковим трактом вона передає зображення на екран монітора, де воно багаторазово збільшується. Це дозволяє лікарю уважно оглянути слизову оболонку та виявити будь-які зміни та новоутворення. В останньому випадку одразу проводять біопсію – відщипують невеликий шматочок тканини, щоб передати його на гістологічний аналіз. З його допомогою визначають тип клітин та злоякісність пухлини.

Інші дослідження призначають, щоб визначити стадію раку, наявність віддалених метастазів та оцінити загальний стан здоров'я пацієнта.

Стадії раку тонкого кишечника

Тактика та ефективність лікування раку тонкого кишечника безпосередньо залежать від стадії, на якій він був діагностований. При її визначенні враховують розмір пухлини, глибину ураження кишкової стінки, наявність метастазів у лімфовузлах та віддалених органах. Для детальної класифікації онкологи використовують міжнародну систему TNM.

Відповідно, за критерієм Т, який позначає розмір пухлини, виділяють:

• Т1 – розмір пухлини до 2 см, вона вражає лише слизову оболонки кишечника і має чіткі межі;

• Т2 – пухлина більше 2 см, поширюється на м'язовий шар кишківника;

• Т3 – пухлина охоплює всі шари та виходить на зовнішню стінку органа;

• Т4 – пухлина поширюється на суміжні органи.

За критерієм N, який означає ураження лімфовузлів, виділяють:

• N0 – лімфовузли не порушені;

• N1 – уражені 1 або 2 ближні лімфовузли;

• N2 – є метастази у віддалених лімфовузлах.

Критерій М означає наявність метастазів. Він має лише два значення: М0 – немає далеких метастазів та М1 – є.

За даною класифікацією стадія раку може виглядати як T1N1M0, T2N0M0, T2N1M0 тощо. Більшості пацієнтів це незрозуміло, тому прийнято використовувати спрощену систему. За нею виділяють 5 стадій раку:

• 0 стадія – преінвазивна форма раку, коли злоякісні клітини локалізуються у поверхневому епітелії внутрішньої оболонки кишківника;

• 1 стадія – пухлина менше 2 см, вражає слизову оболонку, має чіткі контури;

• 2 стадія – пухлина більше 2 см, вростає у м'язовий шар, можлива наявність метастазів у ближніх лімфовузлах;

• 3 стадія – пухлина збільшується, виходить за межі 12-палої кишки, вражає лімфовузли;

• 4 стадія – пухлина великого розміру, поширюється на сусідні органи, є віддалені метастази.

Види раку тонкої кишки

Для підбору терапії важливо з'ясувати як стадію, так й вид злоякісного новоутворення. Залежно від локалізації виділяють:

1. Екзофітний рак – пухлина, розташована у просвіті кишечника. Має вигляд поліпа, бляшки чи гриба на тонкій ніжці. У разі збільшення розміру може викликати закупорку.

2. Ендофітний рак – пухлина розвивається у кишковій стінці. Не має видимих ​​контурів, що ускладнює видалення, і може призвести до розриву стінки.

Також за результатами гістологічного аналізу (типу клітин) виділяють:

1. Аденокарциному – розвивається із клітин залозистої тканини.

2. Саркому складається з недозрілих клітин м'язової, жирової, сполучної або судинної тканини.

3. Лімфому – розвивається із компонентів лімфоїдної тканини.

4. Карциному – складається зі змінених епітеліальних клітин.

5. Меланому – розвиває з клітин, які містять пігмент меланін (серед пухлин шлунково-кишкового тракту зустрічається рідко);

6. Шванногліому – складається із клітин нервових волокон.

Лікування раку тонкої кишки

В «Оксфорді Медікал» працюють лікарі-онкологи та онкохірурги вищої категорії з багаторічним стажем. Багато хто по праву вважається найкращим у Києві та всій Україні. Завдяки цьому, а також наявності у клініці обладнання експертного класу ми забезпечуємо кожному пацієнтові медичну допомогу, яка відповідає найвищим стандартам якості.

У клініці працює сучасний хірургічний стаціонар із 2 операційними блоками, відділенням реанімації та інтенсивної терапії. Це дозволяє проводити операції будь-якої складності.

При раку тонкої кишки хірургічне лікування є ключовим. Якщо пухлина виявлена ​​на 0-2 стадії, зазвичай спочатку проводять операцію. Хірурги видаляють пухлину або частину кишечника, після чого зшивають кінці. За великих новоутворень обсяг маніпуляцій відповідно збільшується.

Після операції за результатами аналізів та іншої діагностики лікар може призначити хіміотерапію, променеву терапію або інше лікування для усунення злоякісних клітин, що залишилися, профілактики рецидиву або лікування метастазів.

При діагностиці раку на 3-4 стадії іноді хіміотерапію та променеву терапію призначають також перед операцією, щоб домогтися зменшення пухлини та провести радикальне видалення.

Променева терапія має місцеву дію. Вона впливає на клітини новоутворення, уповільнюючи їх зростання та викликаючи деструкцію тканин.

Хіміотерапія має системну дію. Вона впливає весь організм, що сприяє руйнації злоякісних клітин, незалежно від своїх локалізації. Лікування проводять препаратами 2 груп: цитостатичними та цитотоксичними. Перші уповільнюють процеси розподілу клітин, що гальмує розвиток раку, а другі сприяють їхньому руйнуванню. Але за рахунок системної дії хіміотерапія впливає на здорові органи, що призводить до розвитку побічних ефектів.

Також при раку тонкої кишки застосовують хіміопроменеву терапію, таргетну та імунну терапію.

Кожному пацієнту програму лікування складають індивідуально після ретельної діагностики.

Фактори ризику раку тонкого кишечника

Рак тонкого кишечника є найрідкіснішим серед онкологічних патологій органів ШКТ. Це пов’язано з анатомічними та функціональними особливостями. У тонкій кишці калові маси мають рідку консистенцію і не затримуються, що знижує тривалість впливу канцерогенних речовин на її стінки. Крім того, вони вистелені щільним шаром лімфоїдної тканини, що забезпечує захисний ефект.

Захворювання зустрічається переважно у пацієнтів віком від 60 років. У чоловіків діагностується вдвічі частіше, ніж у жінок.

Чинниками ризику вважаються:

• поліпи кишківника;

• виразковий коліт;

• хвороба Крона;

• спадкова схильність;

• цукровий діабет;

• ожиріння;

• куріння;

• зловживання алкоголем;

• незбалансований раціон харчування.

Профілактика раку тонкого кишечника

Щоб знизити ризик патології, рекомендують:

• правильно харчуватися (їсти більше овочів, фруктів та цільнозернових продуктів, зменшивши кількість напівфарикатів та жирних страв із червоного м'яса);

• підтримувати вагу у нормі;

• відмовитися від куріння та алкоголю;

• займатися фізичною активністю;

• своєчасно лікувати усі захворювання шлунково-кишкового тракту;

Після 40 років і чоловікам, і жінкам рекомендують проходити обстеження щороку у проктолога. У разі розвитку патології це дозволить діагностувати її на ранній стадії, коли лікування є найбільш ефективним.

Переваги лікування раку тонкого кишечника в «Оксфорд Медікал»

В «Оксфорд Медікал» створено всі умови для точної діагностики та ефективного лікування. У нас працюють онкологи та онкохірурги з багаторічним досвідом, які володіють усіма сучасними методами лікування раку, у тому числі застосовують таргетну та імунотерапію.

Переваги відділення онкології «Оксфорд Медікал»:

• діагностичне та хірургічне обладнання експертного класу;

• лікарі-онкологи та онкохірурги з багаторічним стажем роботи;

• високотехнологічний хірургічний стаціонар;

• відділення інтенсивної терапії (реанімація), оснащене апаратурою для підтримки життєво важливих функцій організму;

• проведення хіміотерапії, таргетної та імунотерапії;

• комфортні умови у стаціонарі;

• доступна вартість та програма лояльності для постійних пацієнтів.

Для запису на консультацію телефонуйте до нашого контакт-центру або пишіть у чат на сайті.

Часті запитання:

Як діагностувати рак тонкого кишківника?

Найбільш достовірним методом діагностики є ендоскопічне дослідження – воно дозволяє за допомогою мініатюрної відеокамери оглянути внутрішню оболонку кишківника, а при виявленні новоутворення взяти зразок тканин для гістологічного аналізу. Він визначає тип клітин та їх злоякісний характер.

У якості первинної діагностики іноді проводять рентген, КТ або МРТ, а також аналізи крові на відповідні онкомаркери.

Як часто трапляється рак тонкого кишечника?

Рак тонкого кишечника становить 3-4% серед усіх пухлин шлунково-кишкового тракту. Захворювання є досить рідким через особливості анатомії та функціональності органу. Калові маси у ньому не затримуються, оскільки мають м'яку або рідку консистенцію, що виключає тривалий вплив канцерогенних речовин на стінки. Це знижує ризик злоякісного процесу.

Як швидко розвивається рак тонкого кишківника?

На ранній стадії рак тонкого кишечника розвивається дуже повільно і протягом кількох років може не проявлятися. Проведення профілактичної діагностики дозволяє своєчасно його виявити та провести лікування, коли воно найефективніше. Після проростання через стінку кишечника та ураження лімфовузлів рак прогресує швидше. Наскільки, залежить від типу пухлини, реакції на лікування та загального стану здоров'я.

Яка тривалість життя із раком тонкого кишечника?

При діагностиці захворювання на нульовій стадії більш ніж 95% пацієнтів повністю одужують. На 1 стадії 5-річне виживання досягає 70%, на 2 – 55%, на 3 – 30%, на 4 – 10%.