Лікування нетримання калу

Енкопрез — це порушення контролю над випорожненням, за якого відбувається мимовільне виділення калу. В одних випадках людина відчуває раптовий сильний позив, але не встигає дістатися туалету. В інших — не помічає позиву, а про випорожнення дізнається лише після забруднення білизни.

Прояви енкопрезу залежать від того, чи відчуває людина позив до дефекації та наскільки добре може його контролювати. За характером порушення розрізняють:

• ургентну форму — виникає раптовий сильний позив, але стримати випорожнення до відвідування туалету не вдається;
• пасивну форму — виділення калу відбувається без вираженого позиву, тому людина може помітити це лише після забруднення білизни;
• змішану форму — поєднує ургентні та пасивні епізоди.

Окремо може виникати підтікання після дефекації, коли невелика кількість калу залишається у прямій кишці та виділяється пізніше. Такий прояв можливий при неповному випорожненні, ректоцеле або порушенні роботи м’язів тазового дна.

За вираженістю порушення може проявлятися:

• нетриманням газів;
• підтіканням рідких випорожнень;
• мимовільним виділенням сформованого калу;
• повною втратою контролю над дефекацією.

Тяжкість стану визначають не лише за характером виділень, а й за частотою та обсягом епізодів, можливістю вчасно дістатися туалету та впливом проблеми на повсякденне життя.

Контроль випорожнення забезпечує узгоджена робота нервової системи, прямої кишки, анального сфінктера та м’язів тазового дна. Якщо одна з цих ланок працює неправильно, людині стає складніше відчути позив або утримати кишковий вміст до відвідування туалету. Нерідко анальна інконтиненція виникає через поєднання кількох причин.

До основних причин належать:

• пошкодження анального сфінктера після травми, операції або складних пологів;
• порушення роботи нервової системи після інсульту, травми хребта або на тлі неврологічних захворювань;
• діарея, оскільки часті рідкі випорожнення складніше утримувати;
• тривалий закреп із переповненням прямої кишки та підтіканням рідкого вмісту;
• запальні захворювання кишківника та інші порушення травлення;
• ослаблення м’язів тазового дна, опущення органів малого таза або випадання прямої кишки.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють, що у жінок проблема може бути пов’язана з пошкодженням м’язів і нервів під час пологів, а у чоловіків — із травмами та перенесеними операціями в ділянці прямої кишки або малого таза. У людей похилого віку ризик підвищується через зниження тонусу м’язів, неврологічні захворювання та обмеження рухливості.

При частих епізодах шкіра навколо анального отвору може подразнюватися, спричиняючи свербіж, печіння та дискомфорт. Якщо порушення пов’язане із захворюваннями кишківника, також може виникати метеоризм.

Діагностика починається з консультації проктолога. Лікар уточнює, як часто виникають епізоди, чи відчуває людина позив, який характер мають випорожнення та чи були раніше травми або операції. Потім проводить огляд і пальцеве дослідження прямої кишки, щоб оцінити стан анального сфінктера.

Щоб встановити причину інконтиненції калу, за потреби призначають:

• аноскопію або ректороманоскопію — для огляду анального каналу та прямої кишки;
• аноректальну манометрію — для оцінки сили сфінктера, чутливості прямої кишки та роботи м’язів;
• УЗД анального каналу — для виявлення пошкоджень анального сфінктера;
• колоноскопію — огляд усієї товстої кишки за допомогою ендоскопа, якщо потрібно виключити запалення, новоутворення або інші захворювання.

Перелік досліджень лікар визначає індивідуально після огляду, тому повний комплекс діагностики потрібен не кожному пацієнту. Результати діагностики допомагають з’ясувати, чи пов’язане порушення з роботою сфінктера, нервової системи, м’язів тазового дна або захворюваннями кишківника, та підібрати відповідне лікування.

Лікування анального нетримання підбирають після обстеження, оскільки однакові симптоми можуть мати різні причини. Основне завдання терапії — нормалізувати випорожнення, покращити роботу сфінктера та м’язів тазового дна, а також усунути захворювання, яке призвело до порушення.

Залежно від результатів діагностики лікування може включати:

• терапію запальних та інших захворювань кишківника, які спричиняють часті позиви, рідкі випорожнення або підтікання;
• індивідуальну корекцію харчування — при закрепі до раціону додають овочі, фрукти, цільнозернові продукти та достатню кількість води, а при діареї обмежують жирну, гостру їжу, кофеїн та інші продукти, які посилюють симптоми;
• препарати для нормалізації консистенції та частоти випорожнень, зменшення раптових позивів або усунення закрепу;
• вправи для м’язів тазового дна, які допомагають правильно скорочувати м’язи, краще відчувати позив і контролювати сфінктер;
• вироблення регулярного режиму дефекації — відвідування туалету у визначений час, найчастіше після їди, щоб зробити випорожнення більш передбачуваними;
• лікування неврологічних порушень разом із неврологом або іншим профільним спеціалістом.

Лікарі «Оксфорд Медікал» попереджають: самостійно приймати проносні або протидіарейні препарати не варто. Неправильно підібрані засоби можуть посилити підтікання, закреп або раптові позиви.

Якщо консервативне лікування не допомагає або під час обстеження виявлено значне пошкодження сфінктера чи анатомічні зміни, може знадобитися операція. Лікар може відновити пошкоджений сфінктер, усунути випадання прямої кишки або інше порушення, яке заважає утримувати кал. В окремих випадках встановлюють невеликий пристрій, що передає слабкі імпульси до нервів і допомагає покращити контроль випорожнення. Тактику лікування проктолог визначає індивідуально.

Профілактика енкопрезу спрямована на підтримання регулярної роботи кишківника, збереження тонусу м’язів тазового дна та своєчасне лікування станів, які можуть порушувати контроль випорожнення.

Для зниження ризику рекомендується:

• своєчасно лікувати тривалий закреп, діарею та запальні захворювання кишківника;
• стежити за харчуванням, пити достатньо води та підтримувати фізичну активність;
• не відкладати відвідування туалету та уникати тривалого натужування;
• виконувати рекомендовані лікарем вправи для м’язів тазового дна після пологів, травм або операцій;
• звертатися до проктолога при перших епізодах підтікання калу чи втрати контролю над газами.

Своєчасне обстеження та лікування допомагають зменшити ризик повторних епізодів мимовільної дефекації та запобігти посиленню порушення.

Вартість лікування залежить від причини порушення, необхідного обсягу діагностики та обраної тактики. Спочатку пацієнт проходить консультацію проктолога, після якої лікар визначає, які дослідження потрібні та чи достатньо консервативної терапії.

Актуальні ціни на консультації лікарів можна переглянути тут. Щоб записатись на прийом до відділення проктології, скористайтеся формою онлайн-запису або зателефонуйте до нашого контакт-центру.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases
• American Society of Colon and Rectal Surgeons
• National Institute for Health and Care Excellence