Періодонтит може протікати в гострій або хронічній формі.
При гострому перебігу з'являється постійний локалізований біль. Спочатку він ниючий, але може посилюватися при натисканні на зуб. При прогресуванні захворювання і переході до стадії гнійного запалення біль стає більш інтенсивним, пульсуючим, з рідкісними безболісними проміжками. Можливо погіршення загального самопочуття, слабкість, безсоння та підвищення температури.
При хронічному періодонтиті періодично може з'являтися несильний біль. Найчастіше він відчувається при кусанні, натисканні на зуб і постукуванні по ньому. Також можливе потемніння зуба. При скупченні гною може з'явитися свищивий отвір, через який він буде виділятися, та гангренозний запах з рота.
Виділяють 3 стадії хронічного періодонтиту:
-
фіброзна – початкова стадія, для якої характерний рідкісний та незначний біль;
-
гранулююча – набрякають ясна, з'являється постійний біль та гнійні виділення;
-
гранулематозна – в періодонті утворюються гранульоми та кісти, заповнені гноєм.
Хронічний періодонтит нерідко призводить до видалення зуба, оскільки пацієнт внаслідок слабковиражених симптомів пізно звертається за допомогою.
Залежно від причини запалення виділяють:
-
інфекційний періодонтит – найчастіше розвивається при глибокому карієсі або невилікуваному пульпіті;
-
медикаментозний – з'являється внаслідок неякісного лікування і пломбування каналів зуба;
-
травматичний – з'являється після перенесених травм (забиття, пошкодження ясен тощо);
-
алергічний – може розвинутися при алергії на анестетик, пломбувальний матеріал тощо.