Діагностика новоутворення починається з консультації онколога. Під час прийому лікар спочатку вислуховує скарги та задає уточнюючі питання, щоб краще представити клінічну картину, дізнатися, чи хворів на рак хтось із близьких пацієнта, і чи є у нього інші фактори ризику. Після цього він проводить огляд та пальпацію мошонки. Лікар порівнює розмір здорового та зміненого яєчка, відзначає наявність набряклості, хворобливості та інших симптомів, а також перевіряє стан молочних залоз і особливості розподілу жирових тканин по тілу. Це дозволяє спеціалісту краще оцінити стан пацієнта і скласти план подальших обстежень.
Для діагностики лікар може призначити:
-
УЗД мошонки;
-
доплерографію;
-
лабораторні аналізи;
-
комп'ютерну томографію органів черевної порожнини, грудної клітки та головного мозку;
-
біопсію з гістологічним аналізом отриманого зразка та інші обстеження.
УЗД мошонки дозволяє виявити новоутворення, але за його результатами можна сказати, чи носить воно злоякісний характер. Для цього необхідні інші дослідження – в першу чергу аналіз крові на наявність онкомаркерів.
Остаточний діагноз ставлять, як правило, за результатами гістологічного аналізу зразка тканин. Для цього проводять біопсію – забір невеликої кількості клітин пухлини. Біопсія може бути пункційною або відкритою. Першу виконують за допомогою голки, яку під контролем УЗД вводять в мошонку. Процедура проходить під місцевим знеболенням.
Відкрита біопсія проводиться в випадках, коли пацієнту відразу рекомендують видалення пухлини – зразок для аналізу відбирається під час операції.
Щоб виключити розвиток метастаз або наявність інших вогнищ злоякісного процесу, можуть призначити КТ органів черевної порожнини, грудної клітки та головного мозку. Також доцільним може бути проведення комплексного онкоскринінгу.