Лікування раку шийки матки

Рак шийки матки – це злоякісне захворювання, яке проявляється розвитком пухлини з клітин слизової оболонки цервікального каналу. Він займає 4 місце за поширеністю серед усіх онкопатологій у жінок. У 2020 р. хворобу виявили у 371 тисячі пацієнток. Більшість з них становлять жінки віком від 35 до 55 років, але ризик захворювання існує у будь-якому віці.

Основною причиною раку шийки матки вважається зараження високоонкогенним типом вірусу папіломи людини (ВПЛ). При цьому розвитку пухлини, як правило, передують передракові стани, зокрема дисплазія.

Для діагностики цих захворювань жінкам рекомендують щороку проходити огляд у гінеколога та робити ПАП-тест. Регулярність обстеження має значення, оскільки зазначені патології розвиваються на ранніх стадіях безсимптомно.

При лікуванні раку шийки матки на ранній стадії більш ніж 90% жінок вдається досягти повного одужання.

Лікарі-онкологи для визначення стадії раку використовують міжнародну систему TNM:

• T (tumor size) – розмір пухлини;

• N (nodes) - ураження лімфовузлів;

• M (metastasis) – наявність метастазів.

Відповідно, діагноз може бути визначений як T1N1M0, T2N0M0 тощо, що для більшості пацієнтів залишається незрозумілим. Тому паралельно стали використовувати більш спрощену класифікацію.

Так, говорячи про рак шийки матки виділяють:

• І стадію – пухлина обмежена шийкою матки;

• ІІ стадію – пухлина поширюється на верхню частину піхви та іноді тіло матки;

• III стадію – пухлина проростає в нижню частину піхви, тіло матки та кістки таза;

• IV стадію – пухлина поширюється на сечовий міхур, пряму кишку та/або дає віддалені метастази.

Діагностика захворювання починається з гінекологічного огляду.

Під час першого візиту лікар проводить:

• огляд із дзеркалами – візуально оцінює стан стінок піхви та шийки матки;

• розширену кольпоскопію – за допомогою приладу, що забезпечує багаторазове збільшення (при відеокольпоскопії зображення виводиться на екран комп'ютера), фахівець уважно оглядає слизову оболонку шийки матки, після чого наносить на неї розчин йоду, по реакції тканин на який діагностують дисплазію; рак шийки матки кольпоскопія дозволяє запідозрити на стадії появи першиї очагів атипових кллітин, але для уточнення діагнозу необхідні й інші дослідження. 

• зіскрібок клітин шийки матки для проведення цитологічного аналізу (ПАП-тест);

• мазок виділень для аналізу інфекції.

При підозрі на рак шийки матки, гінеколог також проводить біопсію (бере зразок тканин) та віддає отриманий матеріал на гістологічний аналіз. Саме він дозволяє підтвердити чи спростувати діагноз. Якщо у пацієнтки немає скарг, це дослідження призначають лише при отриманні відповідного результату ПАП-тесту.

При гістологічному підтвердженні раку шийки матки для визначення його типу, стадії та наявності метастазів жінці можуть призначити:

• імуногістохімічний аналіз;

• аналіз крові на антиген плоскоклітинної карциноми (SCC Ag);

• загальні аналізи крові та сечі;

• УЗД органів малого тазу;

• КТ різних ділянок та інші дослідження за показаннями.

Які дослідження потрібно провести, лікар вирішує індивідуально.

Тактика лікування при раку шийки матки залежить насамперед від стадії захворювання. Велике значення має розмір та локалізація пухлини, ураження ближніх лімфовузлів та наявність віддалених метастазів.

На ранніх стадіях можливе проведення органозберігаючої операції – видалення лише змінених тканин. Це дозволяє жінці зберегти дітородну функцію та в майбутньому виносити дитину.

Якщо пухлина має великий розмір і проросла у лімфовузли, може знадобитися складніша операція, у деяких випадках з видаленням матки.

Крім хірургічного лікування, пацієнтці можуть призначити:

• хіміотерапію до або після операції;

• променеву терапію;

• таргетну терапію;

• імунотерапію.

Програма лікування складається індивідуально на основі державних та міжнародних протоколів лікування.

В «Оксфорд Медікал» працюють досвідчені лікарі-онкологи та хірурги, які володіють сучасними хірургічними та консервативними методами лікування раку шийки матки.

Основною причиною розвитку раку шийки матки вважається зараження ВПЛ.

Однак ймовірність захворювання також збільшують:

• ранній початок статевого життя;

• часта зміна статевих партнерів;

• інфекції, що передаються статевим шляхом;

• куріння;

• ожиріння;

• перша вагітність до 17 років;

• більше 3 доношених вагітностей протягом життя;

• прийом гормональних контрацептивів понад 5 років;

• негативний вплив радіації на організм, контакт із канцерогенами;

• ослаблений імунітет;

• генетична схильність.

Для профілактики раку шийки матки жінкам рекомендують пройти вакцинацію від найпоширеніших типів ВПЛ, а також використовувати контактні методи контрацепції, не палити та 1-2 рази на рік проходити огляд у гінеколога.