кровотечі поза менструальним циклом
Рак піхви найчастіше діагностують у жінок у постменопаузі. Але він може розвинутись й в молодшому віці. Близько 10% випадків припадає на пацієнток віком до 40 років.
Рак піхви – це злоякісне новоутворення, яке розвивається з клітин відповідного органу. Він становить від 1 до 3% онкозахворювань сечостатевої системи у жінок та розвивається переважно у період постменопаузи. У молодому віці рак піхви зустрічається дуже рідко й зазвичай є не самостійним захворюванням, а метастазом чи вторинним ураженням, викликаним раком шийки матки, матки, сечового міхура чи іншого органу.

Для визначення стадії раку онкологи використовують міжнародну систему класифікації TNM, яка передбачає оцінку розміру пухлини, ураження лімфатичних вузлів та наявність метастазів. Оскільки ця система є складною для пацієнтів, почали використовувати спрощену версію.
Відповідно виділяють наступні стадії раку піхви:
1 стадія – розмір пухлини менше 2 см, вона розташовується лише у піхві;
2 стадія – розмір пухлини більше 2 см, вона проростає углиб тканин, але не доходить до стінок тазу;
3 стадія – розмір пухлини збільшується, вона поширюється на стінки тазу;
4 стадія – пухлина проростає у суміжні органи та дає віддалені метастази;
Симптомами раку піхви можуть бути:
кровотечі поза менструальним циклом
домішки крові у сечі
рясні рідкі виділення з неприємним запахом
біль внизу живота
біль під час статевого акту
біль при сечовипусканні
свербіння, печіння в області статевих органів
порушення дефекації
загальна слабкість, втрата ваги, тривале підвищення температури
Перелічені симптоми є неспецифічними. Вони характерні для різних гінекологічних захворювань, у тому числі запальних та інфекційних, які легко можна вилікувати.
На початковій стадії рак піхви можна повністю вилікувати – при діагностиці на 0 або 1 стадії це відбувається більш ніж 90% випадків. Але у багатьох жінок хворобу виявляють пізніше через відсутність симптоматики. Пухлина може довго зростати та не викликати болю чи дискомфорту. Ознаки захворювання з'являються, коли вона збільшується, проростає у суміжні органи або дає метастази.
Запідозрити наявність пухлини акушер-гінеколог може при візуальному огляді, а також за результатами ПАП-тесту. Не тільки рак, але й багато інших хвороб можуть розвиватися приховано, тому жінкам рекомендують 1-2 рази на рік відвідувати лікаря з профілактичною метою.
Для уточнення діагнозу гінеколог може призначити:
розширену кольпоскопію (підготовка до розширеної кольпоскопії займає 2-3 дні);
гістологічний аналіз зразка тканин;
УЗД органів малого тазу, черевної порожнини та заочеревинного простору;
КТ різних областей, урографію, цистоскопію та інші дослідження.
Підтвердити діагноз та визначити тип новоутворення дозволяє гістологічний аналіз. Щоб його провести, роблять біопсію – під контролем УЗД тонкою голкою проколюють пухлину та відщипують невеликий шматочок тканини.
Інші обстеження проводять, щоб визначити міру поширення раку.
Тактика лікування раку піхви залежить від розміру пухлини, глибини її проростання, ураження суміжних органів та наявності метастазів. У більшості випадків застосовують комплексну терапію, яка в різному поєднанні та черговості може включати:
хірургічне лікування – проводять висічення пухлини, видалення всього органу або разом з маткою та частковою резекцією суміжних органів у разі їх ураження;
хіміотерапію – застосовують препарати, які блокують зростання клітин та викликають їх руйнування;
променеву терапію – проводять опромінення пухлини для зменшення її розміру;
симптоматичне лікування – призначають різні препарати для покращення самопочуття та полегшення побічних ефектів терапії.
При діагностиці раку піхви на ранній стадії, як правило, одразу проводять операцію – видаляють лише змінені тканини, зберігаючи орган. Більш радикальна операція може знадобитися при збільшенні розміру новоутворення та проростанні у суміжні органи. Залежно від показань проводять видалення всієї піхви або разом із ближніми лімфовузлами, маткою, частиною ураженого сечового міхура, кишечника та інших органів. У кожному випадку хірурги намагаються повністю видалити пухлину, зберігши максимальний обсяг здорових тканин.
При поширеному раку також застосовують хіміотерапію та променеву терапію. Їх можуть проводити окремо чи у комплексі. Перевагою хіміотерапії є вплив на весь організм, що важливо для лікування метастазів та профілактики рецидиву після операції.
В «Оксфорд Медікал» лікування раку проводять висококваліфіковані лікарі онкологи та хірурги з багаторічним стажем. Для кожного пацієнта вони розробляють індивідуальну програму лікування, використовуючи державні та міжнародні протоколи терапії, ефективність якої підтверджена численними дослідженнями.
«Оксфорд Медікал» – це мережа сучасних медичних центрів, одна з найбільших в Україні. Тільки у Києві працює 10 клінік, у тому числі високотехнологічний хірургічний стаціонар та відділення онкології.
Для запису на консультацію телефонуйте до нашого контакт-центру або пишіть у чат на сайті.
У більшості випадків рак піхви є вторинним ураженням і розвивається на тлі злоякісного процесу на шийці матки, піхві, сечовому міхурі або молочній залозі.
Чинниками ризику раку даної локалізації вважаються:
онкологічні захворювання інших органів;
раніше перенесений рак;
зараження вірусом папіломи людини (ВПЛ);
вірус імунодефіциту людини;
дисплазія;
хронічні інфекційні захворювання сечостатевої системи;
куріння;
вік старше 50 років.
Для профілактики раку піхви жінкам рекомендують регулярно проходити огляд у гінеколога, своєчасно лікувати всі захворювання, пройти вакцинацію від онкогенних типів ВПЛ, відмовитися від куріння та інших шкідливих звичок.
Рак піхви найчастіше діагностують у жінок у постменопаузі. Але він може розвинутись й в молодшому віці. Близько 10% випадків припадає на пацієнток віком до 40 років.
Лікування раку піхви проводить лікар-онколог або онкогінеколог.
При початку лікування на ранній стадії 90% жінок повністю одужують, на 2-3 стадії – 5-річне виживання досягає 50-60%, тоді як на 4 прогноз менш сприятливий.