Лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ)

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) — це хронічне захворювання травної системи, при якому шлунковий вміст регулярно потрапляє назад у стравохід. У нормі цьому процесу перешкоджає нижній стравохідний сфінктер. Якщо його функція порушується, виникає патологічний гастро-рефлюкс — зворотне закидання шлункового вмісту, що подразнює слизову оболонку стравоходу.

На початкових етапах захворювання може проявлятися лише епізодичною печією. Проте при тривалому перебігу запальний процес посилюється, і формується рефлюкс-езофагіт — ушкодження слизової оболонки стравоходу з розвитком ерозивних або виразкових уражень.

Перебіг ГЕРХ може бути різним: від легких функціональних проявів без видимих змін слизової до тяжких форм із ускладненнями. Саме тому важливо своєчасно встановити стадію захворювання та обрати правильну тактику лікування.

Основною причиною розвитку ГЕРХ є порушення роботи нижнього стравохідного сфінктера — м’язового кільця між стравоходом і шлунком. У нормі він відкривається під час ковтання їжі та щільно закривається після її проходження. Якщо тонус сфінктера знижується або він розслабляється занадто часто, шлунковий вміст потрапляє назад у стравохід.

Факторами ризику є:

• надлишкова маса тіла та ожиріння, що підвищують внутрішньочеревний тиск;
• переїдання, особливо перед сном;
• вживання великої кількості жирної, гострої або кислої їжі;
• газовані напої, шоколад, міцна кава;
• куріння та алкоголь;
• вагітність;
• прийом деяких лікарських препаратів (зокрема спазмолітиків, нітратів, гормональних засобів).

ГЕРХ зазвичай розвивається під впливом поєднання кількох факторів. Розуміння причин дозволяє не лише лікувати захворювання, а й зменшити частоту загострень шляхом корекції способу життя.

Також можливі атипові симптоми ГЕРХ. До них належать сухий кашель, осиплість голосу, часте першіння в горлі, епізоди захриплості або навіть напади, що нагадують бронхоспазм. Вони пов’язані з подразненням слизової оболонки дихальних шляхів через закидання шлункового вмісту.

Симптоми часто посилюються після вживання гострої, жирної або кислої їжі, шоколаду, цитрусових, томатів, газованих напоїв, міцної кави та алкоголю. Переїдання й пізні вечері також провокують загострення.

Обстеження починається з консультації гастроентеролога. Лікар уточнює характер симптомів, їхню тривалість, частоту виникнення та зв’язок із прийомом їжі. Саме під час прийому визначається необхідність подальших досліджень.

За показаннями можуть застосовуватися:

• гастроскопія — це ендоскопічне дослідження, під час якого у стравохід і шлунок вводиться тонкий гнучкий ендоскоп з камерою для оцінки стану слизової оболонки, виявлення ерозій, виразок та інших змін;
• біопсія слизової оболонки — забір невеликого фрагмента тканини під час гастроскопії для подальшого гістологічного дослідження, що дозволяє уточнити характер змін і виключити передракові стани;
• добова рН-метрія стравоходу — дослідження, при якому в стравохід встановлюється дуже маленький датчик для вимірювання рівня кислотності протягом 24 годин, що допомагає зафіксувати частоту та тривалість епізодів рефлюксу;
• імпеданс-рН-метрія — метод, який дозволяє виявити рефлюкс незалежно від рівня кислотності та оцінити рух вмісту по стравоходу;
• манометрія стравоходу — дослідження, що оцінює скорочувальну здатність стравоходу та функцію нижнього стравохідного сфінктера;
• рентгенологічне дослідження з контрастом — метод, під час якого пацієнт приймає контрастну речовину, після чого виконуються знімки для виявлення анатомічних змін або грижі стравохідного отвору діафрагми;
• лабораторні аналізи — додаткові обстеження, що призначаються за потреби для оцінки загального стану та можливих ускладнень.

Комплексне обстеження дозволяє встановити діагноз ГЕРХ, визначити ступінь ураження слизової оболонки та підібрати оптимальну тактику лікування.

За відсутності своєчасного лікування гастроезофагеальна рефлюксна хвороба може призводити до структурних змін стравоходу та порушення його функції. Ризик ускладнень зростає при тривалому перебігу захворювання, частих загостреннях і самолікуванні.

Можливі ускладнення:

• утворення ерозій і виразок слизової оболонки стравоходу;
• кровотеча з ушкоджених ділянок слизової;
• звуження стравоходу (стриктура), через що стає важко ковтати їжу;
• постійний кашель, осиплість голосу або запалення горла через регулярне потрапляння шлункового вмісту;
• стравохід Баррета — зміна клітин слизової оболонки, яка вважається передраковим станом.

Насторожити мають такі симптоми: труднощі з ковтанням, біль під час прийому їжі, необґрунтована втрата ваги, слабкість через можливу анемію або поява крові в блювотних масах. У таких випадках необхідно негайно звернутися до лікаря. Своєчасне лікування дозволяє контролювати захворювання та значно зменшити ризик розвитку ускладнень.

Після зменшення гострих проявів важливо підтримувати стабільний стан і не провокувати повторні епізоди рефлюксу. Реабілітація при ГЕРХ спрямована на загоєння слизової оболонки стравоходу, зниження частоти загострень і підтримання ремісії. Навіть якщо симптоми стали менш вираженими, рекомендацій слід дотримуватися тривалий час.

Харчування має бути регулярним, без переїдання та тривалих перерв між прийомами їжі. Оптимально — 4–5 невеликих прийомів їжі на день. Вечеря повинна бути легкою і не пізніше ніж за 2–3 години до сну. Варто обмежити продукти, після яких найчастіше посилюється печія:

• гострі та пряні страви;
• жирну їжу;
• кислі продукти, цитрусові, томати;
• шоколад;
• газовані напої;
• міцну каву та алкоголь.

Перевагу краще надавати відвареним, тушкованим або запеченим стравам без надлишку жиру. Їжа повинна бути теплою — не надто гарячою й не холодною.

Важливими є й побутові звички. Рекомендується не лягати одразу після їжі, спати з припіднятим тулубом, уникати тісного одягу в зоні живота та різких нахилів уперед після прийому їжі.

Після загострення або хірургічного лікування режим відновлення визначається індивідуально. У перші тижні може призначатися більш щадний раціон із поступовим розширенням меню під контролем лікаря. Дотримання рекомендацій дозволяє підтримувати стабільний стан і знизити ризик ускладнень.

Вартість лікування залежить від форми захворювання та, відповідно, від обсягу необхідної діагностики та обраної тактики терапії. У більшості випадків лікування обмежується консультацією гастроентеролога та медикаментозною терапією, проте при ускладненому перебігу може знадобитися додаткове обстеження або хірургічне втручання.

Попередньо ознайомитися з цінами на консультації можна тут. Під час прийому лікар зорієнтує вас щодо необхідних процедур та їх вартості. Щоб записатись на прийом, зверніться до контакт-центру або скористайтеся формою онлайн-запису на сайті.