сухість піхви та відчуття стягнутості;
Так. Без лікування симптоми зазвичай поступово посилюються, а зміни слизової оболонки прогресують. Своєчасна терапія допомагає зменшити сухість, дискомфорт і біль, а також знизити ризик приєднання інфекції.
На відміну від більшості запальних захворювань піхви, атрофічний вагініт пов'язаний не з інфекцією, а зі змінами слизової оболонки, які виникають на тлі дефіциту естрогенів. Через це симптоми можуть поступово посилюватися та викликати значний дискомфорт, але сучасне лікування дозволяє ефективно їх усунути.
У клініці «Оксфорд Медікал» досвідчені гінекологи проведуть необхідне обстеження, визначать причину симптомів і підберуть індивідуальне лікування відповідно до сучасних клінічних рекомендацій. Не відкладайте турботу про своє здоров'я, записавшись на консультацію через форму онлайн-запису на сайті або за зателефонувавши до контакт-центру.
Атрофічний вагініт — це захворювання, при якому через дефіцит естрогенів стоншується слизова оболонка піхви, зменшується вироблення природного секрету та погіршуються її захисні властивості. Через це слизова оболонка втрачає еластичність, легше травмується та стає більш вразливою до подразнення й інфекцій.
Захворювання найчастіше розвивається у жінок старшого віку, тому його також називають віковий кольпіт або сенільний кольпіт. Незважаючи на вікові зміни, цей стан успішно лікується, тому не варто вважати його неминучою нормою.
За даними The Menopause Society, основною причиною атрофічного кольпіту є дефіцит естрогенів. Саме ці гормони підтримують нормальний стан слизової оболонки піхви, забезпечують її природне зволоження та допомагають зберігати здорову мікрофлору. Коли рівень естрогенів знижується, поступово розвивається вагінальна атрофія, що створює умови для появи симптомів захворювання.
Дефіцит естрогенів може виникати:
під час менопаузи;
після хірургічного видалення обох яєчників;
у період грудного вигодовування;
на тлі лікування, яке пригнічує вироблення або дію естрогенів;
після променевої терапії органів малого таза.
Лікарі «Оксфорд Медікал» розповідають, що найчастіше атрофічний вагініт у період після менопаузи розвивається поступово, тому перші прояви жінки нерідко пов'язують із природними віковими змінами. Проте дефіцит естрогенів не є нормою, яку потрібно терпіти. Своєчасне звернення до гінеколога дозволяє підтвердити діагноз, оцінити вираженість змін і підібрати лікування, яке допоможе усунути симптоми та запобігти їх подальшому прогресуванню.
Симптоми атрофічного вагініту зазвичай з'являються поступово. Через це їх нерідко
помилково сприймають як природні вікові зміни, відкладаючи звернення до гінеколога.
Найпоширенішими симптомами є:
свербіж, печіння або подразнення в інтимній зоні;
дискомфорт чи печіння під час сечовипускання.
Стоншена слизова оболонка піхви легко травмується, тому після статевого контакту або гінекологічного огляду іноді можуть з'являтися незначні кров'янисті виділення. Якщо на тлі атрофії слизової оболонки піхви розвивається інфекція, можливі нетипові вагінальні виділення, неприємний запах, а також посилення свербежу й печіння.
Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують звертатися до гінеколога вже при появі перших симптомів. Своєчасне лікування допомагає швидко усунути дискомфорт, зменшити прояви захворювання та повернути комфорт інтимного життя.
Діагностика атрофічного вагініту починається з консультації гінеколога. Під час прийому лікар уточнює скарги, час появи симптомів та особливості менструального циклу, після чого проводить гінекологічний огляд.
Для підтвердження діагнозу можуть бути призначені:
мазки на мікрофлору та цитологічне дослідження;
визначення рівня pH вагінального середовища;
розширена кольпоскопія для детальної оцінки стану слизової оболонки шийки матки;
УЗД органів малого таза, якщо необхідно виключити супутні гінекологічні захворювання.
Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють, що симптоми атрофії піхви можуть нагадувати інфекційні вагініти, доброякісні та передракові зміни шийки матки й піхви. Саме тому важливо не займатися самолікуванням, а пройти повноцінне обстеження, щоб встановити точний діагноз і підібрати ефективне лікування.
Як зазначено в The Menopause Society, вибір методу терапії залежить від вираженості симптомів, віку жінки та загального стану здоров'я.
Лікування може включати:
місцеві негормональні засоби для зволоження слизової оболонки піхви;
локальну естрогенотерапію за відсутності протипоказань;
системну менопаузальну гормональну терапію;
рекомендації щодо інтимної гігієни та способу життя для зменшення симптомів.
Якщо у жінки підтверджено атрофічний кольпіт, лікування завжди підбирають індивідуально. Лікар враховує причину дефіциту естрогенів, вираженість симптомів, супутні захворювання та можливі протипоказання до препаратів. Самолікування або безконтрольне застосування гормональних препаратів може бути неефективним і навіть небезпечним.
Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не відкладати лікування. Своєчасно розпочата терапія допомагає швидше усунути симптоми, покращити стан слизової оболонки піхви та знизити ризик повторної появи скарг.
Без лікування прояви атрофічного кольпіту можуть поступово посилюватися. Через тривалий дефіцит естрогенів слизова оболонка піхви продовжує стоншуватися, втрачає еластичність і стає більш вразливою до подразнення та інфекцій.
Можливі наслідки вульвовагінальної атрофії:
посилення сухості та дискомфорту в інтимній зоні;
біль і дискомфорт під час статевого контакту;
часті рецидиви вагінальних інфекцій;
зниження комфорту в повсякденному житті.
Атрофічний кольпіт важливо діагностувати на ранніх етапах і контролювати його перебіг відповідно до рекомендацій гінеколога.
Повністю запобігти розвитку атрофічного вагініту не завжди можливо, оскільки його основною причиною є дефіцит естрогенів. Проте правильний догляд за інтимною зоною та своєчасна корекція перших симптомів допомагають зменшити дискомфорт і сповільнити прогресування захворювання.
Для підтримання здоров'я слизової оболонки піхви рекомендується:
використовувати засоби для інтимної гігієни з нейтральним рівнем pH та уникати ароматизованих засобів і спринцювань;
за потреби застосовувати вагінальні зволожувачі та лубриканти, особливо при появі сухості;
своєчасно розпочинати лікування при появі перших симптомів, щоб запобігти прогресуванню захворювання.
З віком ризик розвитку постменопаузного атрофічного вагініту значно зростає. Тому при появі сухості, печіння або інших неприємних відчуттів в інтимній зоні не варто чекати, що симптоми зникнуть самостійно. Своєчасно розпочате лікування допомагає контролювати захворювання та запобігати його прогресуванню.
Вартість лікування атрофічного вагініту залежить від обсягу необхідної діагностики та обраної тактики терапії. Остаточний план лікування лікар визначає після проведення огляду та обстеження.
Ознайомитися з цінами на консультації лікарів можна тут. Щоб записатися на прийом, залиште заявку через форму онлайн-запису або зверніться до контакт-центру. Лікар проведе обстеження, відповість на всі запитання та підбере оптимальне лікування відповідно до вашої клінічної ситуації.
Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.
Джерела:
Так. Без лікування симптоми зазвичай поступово посилюються, а зміни слизової оболонки прогресують. Своєчасна терапія допомагає зменшити сухість, дискомфорт і біль, а також знизити ризик приєднання інфекції.
Тривалість лікування залежить від вираженості симптомів, причини дефіциту естрогенів та обраного методу терапії. У багатьох випадках лікування має тривалий підтримувальний характер, а контрольні огляди допомагають оцінювати його ефективність і за потреби коригувати схему.
У багатьох жінок патологічні виділення відсутні. Якщо вони з'являються, то можуть бути незначними, водянистими або з домішками крові через підвищену чутливість слизової оболонки. Неприємний запах чи рясні виділення можуть свідчити про приєднання інфекції.
Так, але через сухість і стоншення слизової оболонки піхви статевий контакт може бути неприємним або болючим. Правильно підібране лікування та використання лубрикантів зазвичай допомагають зменшити дискомфорт і зробити інтимне життя комфортнішим.