Оваріоектомія (видалення яєчника)

Необхідність видалення яєчника зазвичай викликає у жінки багато запитань: чи справді без операції не обійтися, що буде після втручання і як воно вплине на гормональний фон та можливість завагітніти. У медичному центрі «Оксфорд Медікал» ви можете отримати консультацію досвідченого гінеколога, який відповість на всі запитання та запропонує оптимальний метод лікування.

Якщо операція дійсно необхідна, пройти хірургічне втручання можна у стаціонарі клініки. Висока кваліфікація лікарів і сучасне обладнання експертного класу дають змогу більшість операцій виконувати малоінвазивним методом. Зробіть крок до відновлення жіночого здоров’я — записатися на консультацію гінеколога можна за телефоном контакт-центру або через форму на сайті.

Оваріоектомія — це хірургічна операція з видалення одного або обох яєчників. У медичній практиці також використовують терміни оваріектомія та оофоректомія.

Яєчники — парні статеві залози, розташовані по обидва боки від матки. Вони виконують дві основні функції: у них дозрівають яйцеклітини та виробляються жіночі статеві гормони — насамперед естрогени й прогестерон.

Залежно від обсягу операції оваріоектомія може бути:

• односторонньою — проводять видалення одного яєчника, правого або лівого;

• двосторонньою — видаляють обидва яєчники.

Вибір обсягу операції залежить від виду захворювання. Якщо патологічний процес поширюється не лише на яєчник, а й на маткову трубу, лікар може рекомендувати видалення придатків матки. Обсяг операції визначають індивідуально після обстеження.

За способом хірургічного доступу розрізняють:

• Лапароскопічну оваріоектомію. Операцію виконують через 3–4 невеликі проколи черевної стінки. Через них вводять лапароскоп із камерою та хірургічні інструменти. Зображення передається на монітор, що дає змогу лікарю контролювати всі етапи втручання.

• Лапаротомну оваріоектомію. Операцію проводять через розріз передньої черевної стінки. Відкритий доступ застосовують, зокрема, при великих новоутвореннях, значній внутрішній кровотечі або вираженому спайковому процесі.

Спосіб проведення операції лікар обирає з урахуванням діагнозу, характеру виявлених змін і стану пацієнтки.

У деяких випадках показанням до операції також може бути кіста яєчника, якщо вона має великі розміри, часто рецидивує або її неможливо видалити зі збереженням здорової тканини органа.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: якщо це можливо, лікарі намагаються провести органозберігальну операцію — наприклад, видалити лише кісту або інше патологічне утворення, зберігши яєчник. Оваріоектомію рекомендують лише тоді, коли цього зробити неможливо або це недоцільно.

Перед плановою оваріоектомією лікар оцінює загальний стан здоров'я пацієнтки та результати обстеження, щоб переконатися у безпечності операції й загальної анестезії. За наявності станів, які можуть підвищити ризик ускладнень, втручання відкладають до їх усунення або стабілізації стану.

До основних протипоказань належать:

• гострі інфекційні захворювання;

• тяжкі порушення згортання крові;

• декомпенсовані захворювання серцево-судинної або дихальної системи.

Після лікування гострого захворювання або стабілізації стану питання про проведення операції розглядають повторно.

Ці обмеження стосуються лише планових втручань. При невідкладних станах, зокрема перекруті чи розриві яєчника з внутрішньою кровотечею або тубооваріальному абсцесі, операцію виконують у терміновому порядку. Відповідно до рекомендацій American College of Obstetricians and Gynecologists, при гострому перекруті яєчника своєчасне хірургічне втручання є необхідним для запобігання тяжким ускладненням.

Підготовка до операції починається з консультації гінеколога та передопераційного обстеження. Лікар уточнює діагноз, оцінює результати діагностики та визначає обсяг майбутнього втручання.

Зазвичай перед операцією призначають:

• трансвагінальне УЗД органів малого таза;

• загальний та біохімічний аналізи крові;

• загальний аналіз сечі;

• коагулограму;

• визначення групи крові та резус-фактора;

• аналізи на ВІЛ, сифіліс, вірусні гепатити B і C;

• електрокардіограму;

• консультацію анестезіолога.

За показаннями лікар може також рекомендувати визначення онкомаркерів, комп'ютерну або магнітно-резонансну томографію чи інші обстеження, якщо потрібно детальніше оцінити характер новоутворення.

Операцію проводять під загальною анестезією, тому перед втручанням важливо дотримуватися рекомендацій щодо підготовки до наркозу. Зазвичай прийом їжі припиняють за 6–8 годин, а вживання води — за 2 години до операції.

Лікарі «Оксфорд Медікал» зазначають, що треба заздалегідь повідомити лікаря про всі препарати, які ви приймаєте постійно. Деякі з них, зокрема засоби, що впливають на згортання крові, а також окремі препарати для лікування цукрового діабету, можуть бути протипоказані перед операцією. Лікар пояснить, які саме ліки, коли потрібно припинити та коли можна відновити їх прийом.

Операцію з видалення яєчника у жінок найчастіше виконують лапароскопічно під загальною анестезією. Хірург робить кілька невеликих проколів на передній черевній стінці, через які вводить лапароскоп — оптичний прилад із камерою — та спеціальні хірургічні інструменти. Зображення у збільшеному вигляді виводиться на монітор, що дає змогу точно контролювати кожен етап втручання.

Основні етапи операції:

1. Огляд органів малого таза. Лікар оцінює стан яєчників, маткових труб, матки та навколишніх тканин, визначає поширеність патологічного процесу.

2. Виділення яєчника. Хірург послідовно відокремлює яєчник від прилеглих тканин, одночасно перекриваючи кровоносні судини.

3. Видалення яєчника. Орган поміщають у спеціальний контейнер і видаляють через один із проколів. Якщо потрібно, таким самим способом видаляють і другий яєчник.

4. Завершення операції. Лікар перевіряє, чи немає кровотечі, після чого виймає інструменти та закриває проколи.

У деяких випадках операцію виконують відкритим способом — через розріз передньої черевної стінки. Такий доступ може бути необхідний при великих новоутвореннях, поширеному спайковому процесі або інших складних клінічних ситуаціях. Якщо ж під час лапароскопії виникають обставини, які не дозволяють безпечно завершити втручання через невеликі проколи, хірург також може перейти до відкритої операції.

Після лапароскопічної оваріоектомії пацієнтка зазвичай залишається у стаціонарі до наступного дня. Після відкритої операції госпіталізація триває довше — найчастіше кілька діб. Перші підйоми з ліжка зазвичай дозволяють уже в день втручання або наступного ранку, оскільки рання рухова активність сприяє швидшому відновленню.

У післяопераційному періоді можливі помірний дискомфорт у нижній частині живота, болючість у ділянці проколів або післяопераційного шва, відчуття втоми та незначні кров'янисті виділення. У більшості пацієнток ці прояви поступово слабшають у міру загоєння тканин і не потребують додаткового лікування.

Після виписки рекомендується:

• приймати препарати, призначені лікарем;

• доглядати за післяопераційними ранами відповідно до отриманих рекомендацій;

• щодня ходити, поступово збільшуючи фізичну активність;

• протягом 1–2 тижнів уникати піднімання важких предметів та інтенсивних фізичних навантажень;

• утримуватися від статевих контактів до контрольного огляду гінеколога.

За даними Royal College of Obstetricians and Gynaecologists, після лапароскопічної операції більшість жінок можуть повернутися до роботи приблизно через 2–3 тижні. Після лапаротомії цей період, як правило, довший і часто становить 4–6 тижнів.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують: після виписки уважно стежте за своїм самопочуттям. Якщо температура тіла підвищилася понад 38 °C, біль у животі посилюється, кров'янисті виділення стали рясними або з післяопераційної рани з'явилися гнійні виділення, необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря. Негайно викликати швидку допомогу слід при раптовому болю в грудях, задишці або появі болю й набряку однієї ноги, оскільки такі симптоми можуть свідчити про розвиток тромбозу чи тромбоемболії.

Наслідки операції залежать насамперед від її обсягу. Якщо видаляють один яєчник, другий у більшості випадків продовжує виробляти статеві гормони та забезпечує дозрівання яйцеклітин. Тому менструальний цикл зазвичай зберігається, а природна вагітність залишається можливою.

Після видалення обох яєчників ситуація інша. Організм перестає виробляти основну кількість естрогенів і прогестерону, тому настає хірургічна менопауза.

Вона може супроводжуватися:

• припливами жару;

• нічною пітливістю;

• сухістю слизової піхви;

• змінами настрою;

• порушенням сну.

За даними The Menopause Society, жінкам, яким двосторонню оваріоектомію виконали до природної менопаузи, за відсутності протипоказань можуть рекомендувати менопаузальну гормональну терапію для полегшення симптомів і профілактики віддалених наслідків дефіциту естрогенів.

Вартість операції залежить від обсягу хірургічного втручання та способу проведення (лапароскопічного чи відкритого). Попередньо дізнатися, яка на видалення яєчників ціна, можна тут. Детальніше щодо особливостей операції та її вартості вас зорієнтує лікар під час консультації. Записатися на прийом можна за телефоном контакт-центру або через форму онлайн-запису на сайті.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• US National Library of Medicine
• American College of Obstetricians and Gynecologists
• Royal College of Obstetricians and Gynaecologists