Видалення грижі (герніопластика)

Невелике випинання, яке спочатку майже не турбує, легко залишити без уваги. Проте грижа не зникає самостійно й поступово може збільшуватися, спричиняти біль, обмежувати фізичну активність і призводити до небезпечних ускладнень. Своєчасне звернення до хірурга дає змогу пройти лікування планово, не чекаючи різкого погіршення стану.

У медичному центрі «Оксфорд Медікал» операції з видалення гриж проводять досвідчені хірурги в сучасному стаціонарі, оснащеному обладнанням експертного класу. Застосування малотравматичних методик, зокрема лапароскопії, допомагає зменшити пошкодження тканин і полегшити відновлення після втручання. Запишіться на консультацію хірурга, щоб пройти обстеження та отримати індивідуальні рекомендації щодо лікування.

Грижа (кила) — це випинання внутрішнього органа, його частини або тканин через природний отвір чи ослаблену ділянку м’язів і сполучної тканини. Випинання може утворюватися під шкірою, між м’язами або всередині організму. Його поява пов’язана з ослабленням тканин, які зазвичай утримують органи в правильному положенні.

Залежно від місця утворення розрізняють такі основні види:

• Пахова грижа. Утворюється в пахвинній ділянці, коли тканини виходять через пахвинний канал. Це найпоширеніший вид, який значно частіше діагностують у чоловіків. У деяких випадках випинання може поширюватися в мошонку.

• Стегнова грижа. Проявляється випинанням нижче пахвинної складки, у верхній частині стегна. Вона виникає рідше за пахвинну та частіше зустрічається у жінок.

• Пупкова грижа. Формується через розширене або ослаблене пупкове кільце. Випинання з’являється в ділянці пупка та може бути вродженим або виникнути в дорослому віці.

• Грижа білої лінії живота. Виникає через дефект у сухожилкових волокнах по серединній лінії живота, найчастіше вище пупка. Через нього може випинатися жирова тканина, а за більшого розміру дефекту — частина внутрішнього органа.

• Діафрагмальна грижа. Розвивається, коли орган або його частина зміщується з черевної порожнини через отвір чи дефект у діафрагмі. Найчастіше діагностують килу стравохідного отвору, за якої частина шлунка переміщується в грудну порожнину.

• Післяопераційна грижа. Формується в ділянці рубця після операції на органах черевної порожнини внаслідок ослаблення тканин. Таке ускладнення може виникнути як невдовзі після втручання, так і через кілька років.

Зовнішні грижі зазвичай проявляються помітним або відчутним випинанням, тоді як внутрішні можуть не мати видимих ознак. Тому точний діагноз встановлює хірург після огляду та необхідних обстежень.

Грижа найчастіше виникає, коли м’язи та сполучна тканина в певній ділянці недостатньо міцні, а тиск усередині черевної порожнини регулярно підвищується.

До основних причин і факторів ризику належать:

• вроджені особливості будови та недостатня міцність сполучної тканини;

• вікове ослаблення м’язів і зв’язок;

• раніше перенесені операції на черевній порожнині;

• надлишкова маса тіла, що збільшує навантаження на черевну стінку;

• вагітність, особливо повторна або багатоплідна;

• тривалий кашель при захворюваннях дихальної системи;

• хронічні закрепи та регулярне сильне натужування;

• утруднене сечовипускання, що супроводжується напруженням м’язів живота;

• піднімання важких предметів і значні фізичні навантаження.

Лікарі «Оксфорд Медікал» розповідають: пацієнти часто запитують, від чого з’являється грижа, та пов’язують її лише з підніманням важкого. Проте фізичне навантаження зазвичай стає пусковим фактором, якщо тканини вже ослаблені. У більшості випадків на її утворення впливають одразу кілька причин.

Без лікування кила може поступово збільшуватися. Це підвищує ризик розвитку ускладнень, які можуть потребувати невідкладного хірургічного втручання.

Найпоширеніші ускладнення гриж:

• защемлення грижі — вміст грижового мішка стискається в грижових воротах, що супроводжується сильним болем і потребує термінової медичної допомоги;

• порушення кровопостачання защемлених тканин, яке може призвести до їх відмирання (некрозу);

• кишкова непрохідність, якщо до грижі потрапляє петля кишківника;

• запалення тканин у ділянці кили;

• збільшення розмірів дефекту, через що може знадобитися складніше та більш об’ємне хірургічне втручання.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не чекати розвитку ускладнень. Якщо з’явилося випинання, біль або дискомфорт у ділянці живота чи паху, варто звернутися до хірурга для обстеження та визначення оптимальної тактики лікування.

Діафрагмальна кила зазвичай не утворює зовнішнього випинання. Вона може проявлятися печією, відрижкою, болем за грудниною та дискомфортом після їжі.

Лікарі «Оксфорд Медікал» наголошують: якщо випинання стало різко болючим, щільним і перестало вправлятися, а також з’явилися нудота, блювання, затримка випорожнення або газів, необхідно негайно звернутися по медичну допомогу. Такі симптоми можуть свідчити про защемлення органів.

Діагностика починається з консультації хірурга. Лікар уточнює, коли з’явилося випинання, чи змінюється воно під час навантаження та які симптоми турбують пацієнта.

Під час огляду хірург оцінює розташування й розмір кили, стан шкіри, болючість і можливість вправлення. Пацієнта можуть попросити покашляти або напружити м’язи живота, оскільки при підвищенні внутрішньочеревного тиску випинання стає помітнішим.

Для уточнення діагнозу можуть призначити:

• УЗД — для визначення розміру грижового дефекту та вмісту;

• КТ — при великих, післяопераційних або складних грижах;

• МРТ — якщо потрібно детальніше оцінити м’які тканини;

• гастроскопію та інші дослідження — при підозрі на діафрагмальну килу.

Обсяг обстеження визначають індивідуально. У багатьох випадках зовнішню килу можна діагностувати вже під час огляду, а інструментальні методи потрібні для уточнення її особливостей і планування лікування.

Грижа пов’язана з утворенням дефекту або ослабленням тканин, через які відбувається випинання внутрішніх структур. За даними National Health Service, основним методом лікування є хірургічна операція. Ліки, вправи, бандажі та інші консервативні методи не можуть усунути цей дефект.

Намагатися самостійно вправляти випинання або лікувати килу в домашніх умовах небезпечно. Це може призвести до травмування тканин і відтермінувати звернення по медичну допомогу при розвитку ускладнень.

Операція з усунення грижі називається герніопластикою. Під час втручання хірург повертає вміст грижового мішка у правильне анатомічне положення, закриває дефект і зміцнює ослаблену ділянку. У більшості випадків для цього використовують сітчастий імплант, який підтримує тканини та знижує ризик повторного утворення кили.

Герніопластику проводять відкритим або лапароскопічним методом.

• Відкрита герніопластика. Хірург виконує розріз, отримує доступ до грижового мішка та усуває дефект. Такий метод може бути доцільним при великих, повторних або ускладнених килах, а також в інших випадках, коли лапароскопічний доступ не рекомендований.

• Лапароскопічна герніопластика. Операцію виконують через кілька невеликих проколів, через які вводять лапароскоп із камерою та хірургічні інструменти. Камера передає на монітор збільшене зображення внутрішніх структур, тому хірург може точно контролювати положення інструментів і виконувати необхідні маніпуляції без великого розрізу.

Основна відмінність між методами полягає у способі доступу. Відкрита операція передбачає один розріз безпосередньо в ділянці випинання, а лапароскопічна — кілька невеликих проколів. Після лапароскопічного втручання зазвичай залишається менше післяопераційних слідів, а відновлення може проходити швидше. Водночас цей метод підходить не всім пацієнтам, тому спосіб операції хірург обирає з урахуванням виду, розміру та розташування кили, попередніх втручань і загального стану здоров’я.

Лікарі «Оксфорд Медікал» зазначають: у більшості випадків оперування грижі проводять лапароскопічним методом. Для цього у хірургічному стаціонарі створені сучасні операційні та встановлене обладнання експертного класу. Після втручання пацієнт проходить відновлення у комфортній палаті під цілодобовим наглядом медичного персоналу.

Профілактика передбачає зменшення надмірного навантаження на черевну стінку та усунення чинників, які підвищують внутрішньочеревний тиск. Особливо важливо дотримуватися рекомендацій людям із надмірною масою тіла, хронічним кашлем, закрепами або після перенесених операцій.

Для зниження ризику утворення кили рекомендують:

• підтримувати нормальну масу тіла;

• правильно піднімати важкі предмети та уникати навантажень, які не відповідають фізичній підготовці;

• поступово зміцнювати м’язи живота і спини;

• своєчасно лікувати захворювання, що супроводжуються тривалим кашлем;

• запобігати закрепам за допомогою достатнього вживання рідини, збалансованого харчування та регулярної фізичної активності;

• після операцій дотримуватися встановлених лікарем обмежень і не повертатися до інтенсивних навантажень раніше рекомендованого терміну.

За появи випинання, болю або відчуття тиску в ділянці живота чи паху варто звернутися до хірурга. Раннє обстеження дає змогу уточнити причину симптомів і своєчасно визначити подальшу тактику.

Вартість операції залежить від виду грижі та методу хірургічного втручання — з відкритим доступом або лапароскопічно. Ознайомитися з цінами видалення грижі можна тут.

Більш точно зорієнтувати вас щодо вартості герніопластики в Києві у медичному центрі «Оксфорд Медікал» може лише хірург після консультації та обстеження, оскільки необхідно врахувати діагноз та індивідуальні особливості. Записуйтеся на консультацію на зручний для вас час.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• US National Library of Medicine
• NCBI Bookshelf
• European Hernia Society