Обсяг хірургічного втручання залежить від розміру та особливостей кісти, стану яєчника, віку пацієнтки та її репродуктивних планів.
Залежно від показань проводять:
-
цистектомію яєчника — видалення кісти з максимальним збереженням здорових тканин органу;
-
оваріоектомію — повне видалення яєчника;
-
аднексектомію — видалення яєчника разом із матковою трубою.
Ці операції можуть виконуватися двома способами — лапароскопічним або відкритим. Найчастіше застосовують лапароскопічний метод. Хірург робить кілька невеликих проколів на животі, через які вводить мініатюрну камеру та спеціальні інструменти. Зображення передається на монітор, завдяки чому хірург чітко бачить операційне поле та може точно виконувати необхідні маніпуляції. Лапароскопія кісти яєчника забезпечує менше травмування тканин, а пацієнтки зазвичай швидше відновлюються та раніше повертаються додому.
Якщо кіста дуже велика, є значні спайки або підозра на злоякісне утворення, може знадобитися лапаротомія. Це відкрита операція, під час якої хірург робить один більш довгий розріз на животі, щоб отримати прямий доступ до яєчника. Після такого втручання відновлення триває довше, ніж після лапароскопії.