Видалення апендициту (апендектомія)

На хірургічні втручання у стаціонарі поширюється програма лояльності, що робить лікування ще доступнішим. 

Апендицит — це запалення апендикса (червоподібного придатка сліпої кишки, довжина якого може бути від 5 до 15 см, а діаметр близько 1 см). Захворювання починається у гострій формі і вимагає термінового хірургічного втручання. В ході апендектомії апендикс видаляють. За відсутності своєчасного лікування може призвести до розвитку ускладнень або перейти у хронічну форму.

За даними National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases, апендицит може розвиватися з різних причин, але найчастіше запалення пов’язане із закупоркою просвіту апендикса або інфекцією. Унаслідок цього всередині червоподібного відростка розмножуються бактерії, його стінки набрякають, а кровопостачання погіршується.

До можливих причин апендициту належать:

• калові камені — щільні скупчення кишкового вмісту, які можуть перекрити просвіт апендикса;

• збільшення лімфоїдної тканини у стінці червоподібного відростка після інфекції травної системи або іншого інфекційного захворювання;

• запальні захворювання кишківника, які можуть поширюватися на тканини апендикса;

• новоутворення, що перекривають просвіт червоподібного відростка;

• рідше — паразитарні інвазії або потрапляння стороннього тіла у просвіт апендикса.

Закупорка просвіту апендикса спричиняє швидкий розвиток запального процесу. Без своєчасного лікування може статися розрив стінки червоподібного відростка, тому при характерних симптомах важливо якомога швидше звернутися по медичну допомогу.

Гострий апендицит — це запалення червоподібного відростка, яке швидко прогресує та потребує невідкладної медичної допомоги. Його основним проявом є біль у правому боці. Найчастіше він спочатку виникає навколо пупка або у верхній частині живота, а через кілька годин переміщується у праву нижню частину.

Лікарі «Оксфорд Медікал» розповідають: пацієнти часто запитують, як зрозуміти, що болить апендицит? Насторожити має біль, який поступово посилюється, переміщується у праву нижню частину живота та стає відчутнішим під час ходьби, кашлю або різких рухів. Однак точно визначити причину болю можна лише після огляду та обстеження.

Біль може супроводжуватися такими симптомами:

• нудотою, іноді блюванням;
• зниженням або відсутністю апетиту;
• підвищенням температури;
• здуттям живота;
• закрепом або діареєю;
• напруженням м’язів передньої черевної стінки.

Розташування та інтенсивність болю можуть відрізнятися. Якщо апендикс розташований нетипово, біль може відчуватися у правому підребер’ї, попереку, тазовій ділянці або над лобком. У дітей, вагітних і людей старшого віку симптоми також нерідко бувають менш характерними.

Лікарі «Оксфорд Медікал» попереджають: раптове зменшення сильного болю не завжди свідчить про покращення. Іноді це може бути ознакою руйнування стінки апендикса та поширення запалення на очеревину. Тому при болю в животі, який посилюється або супроводжується температурою, нудотою чи блюванням, потрібно терміново звернутися по медичну допомогу. Самостійно приймати знеболювальні, прогрівати живіт або намагатися встановити діагноз не слід.

При підозрі на апендицит пацієнта терміново госпіталізують. Первинний діагноз може бути поставлений за результатами огляду та оцінки симптомів, але для його підтвердження проводять низку аналізів та інструментальних обстежень:

• аналізи крові та сечі;

• УЗД органів черевної порожнини;

• комп'ютерну томографію;

• діагностичну лапароскопію

Симптоми апендициту схожі на прояви інших захворювань, тому на етапі діагностики важливо їх виключити. Для цього можуть знадобитися консультації лікарів інших спеціальностей: гінеколога, уролога, проктолога, гастроентеролога.

У хірургічному стаціонарі «Оксфорд Медікал» встановлено нове обладнання та працює команда досвідчених фахівців, що дозволяє швидко та якісно провести обстеження та з'ясувати точний діагноз.

Після апендектомії пацієнт зазвичай залишається у стаціонарі на кілька днів. Уже в день операції або наступного дня, якщо дозволяє стан, можна обережно вставати й ходити. Після лапароскопічного втручання виписка та повернення до звичних справ зазвичай відбуваються швидше, ніж після відкритої операції.

Після виписки рекомендується:

• тримати післяопераційну рану чистою і сухою, не знімати пов’язку без потреби та змінювати її за рекомендаціями хірурга;

• прийняти душ не раніше ніж через 24–48 годин після операції: не терти ділянку проколів або розрізу, а після миття обережно промокнути її чистим рушником;

• не приймати ванну, не відвідувати басейн, сауну та лазню до повного загоєння рани;

• приймати призначені препарати у визначеному дозуванні та не припиняти курс самостійно;

• щодня ходити пішки, починаючи з коротких прогулянок і поступово збільшуючи їх тривалість;

• не піднімати предмети вагою понад 3–5 кг протягом перших 2–4 тижнів, а після відкритої операції — до 4–6 тижнів;

• не виконувати вправи на прес, не бігати та не займатися силовими тренуваннями до дозволу хірурга;

• пройти контрольний огляд у призначений лікарем термін.

Строки можуть відрізнятися залежно від методу операції та перебігу відновлення, тому під час виписки хірург надає пацієнту індивідуальні рекомендації.

Лікарі «Оксфорд Медікал» зазначають: у більшості випадків апендикс видаляють лапароскопічно, оскільки цей метод менш травматичний і забезпечує швидше відновлення. Відкритий доступ застосовують, якщо через виражене запалення, спайки або пошкодження навколишніх тканин хірург не може чітко виділити й видалити апендикс через невеликі проколи.

Незалежно від обраного методу апендектомія включає такі основні етапи:

• проведення загальної анестезії;

• створення лапароскопічного або відкритого хірургічного доступу;

• огляд апендикса та органів черевної порожнини;

• виділення і видалення червоподібного відростка;

• очищення черевної порожнини (за потреби);

• контроль операційної ділянки та закриття проколів або операційного розрізу.

В «Оксфорд Медікал» апендектомію проводять у цілодобовому хірургічному стаціонарі, що дає змогу швидко виконати необхідну діагностику та розпочати лікування у будь-який час без зволікань. Операції виконують лікарі-хірурги вищої категорії з багаторічним досвідом лікування ургентних станів. Стаціонар оснащений сучасним діагностичним та операційним обладнанням експертного класу. Після втручання пацієнт перебуває під цілодобовим медичним наглядом у комфортних одномісних або двомісних палатах готельного типу.

Після апендектомії важливо поступово повертатися до звичного раціону, щоб не перевантажувати травну систему. У першу добу після операції обсяг їжі та напоїв визначає лікар залежно від самопочуття пацієнта та відновлення роботи кишківника. Надалі раціон розширюють поступово.

Харчування після видалення апендициту в перші кілька днів зазвичай включає легкозасвоювані страви:

• нежирні бульйони;

• рідкі або добре розварені каші;

• овочеві пюре;

• відварене або запечене нежирне м'ясо й рибу;

• омлет на парі;

• кисломолочні продукти за доброї переносимості.

Протягом перших 1–2 тижнів рекомендують уникати жирної, смаженої, гострої та копченої їжі, алкоголю, газованих напоїв, а також продуктів, що можуть спричиняти здуття кишківника, зокрема бобових, великої кількості свіжої капусти та здобної випічки. Їсти краще невеликими порціями 5–6 разів на день і підтримувати достатній питний режим.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: якщо після операції не виникає ускладнень, приблизно через 2–3 тижні більшість пацієнтів поступово повертаються до звичного раціону. Якщо після вживання їжі з'являються виражений біль у животі, нудота, блювання або тривале порушення випорожнення, необхідно звернутися до лікаря.

В «Оксфорд Медікал» працює цілодобовий хірургічний стаціонар і служба швидкої допомоги. Пацієнти, які потребують термінової госпіталізації, можуть звернутися до клініки у будь-який час.

Ціна видалення апендициту залежить від:

• складності патологія та наявності ускладнень;
• методу хірургічного втручання – лапароскопічний або з відкритим доступом.

Ознайомитися з цінами операцій в «Оксфорд Медікал» можна тут.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

Society of American Gastrointestinal and Endoscopic Surgeons

World Society of Emergency Surgery

US National Library of Medicine