Лікування періоститу щелепи (флюсу)

Біль, набряк, почервоніння ясен і різке погіршення самопочуття можуть свідчити про серйозний запальний процес, який потребує невідкладної допомоги. Так може проявлятися періостит — запалення окістя щелепи. Найпоширенішою його формою у стоматології є періостит щелепи, який у побуті частіше називають флюсом.

Проблема полягає в тому, що на початкових етапах захворювання може проявлятися лише незначним дискомфортом або зубним болем. Без своєчасного лікування запалення може перейти в гнійну форму, спричинити виражений набряк обличчя, поширитися на навколишні тканини та призвести до розвитку небезпечних ускладнень, зокрема флегмони.

У стоматології «Оксфорд Медікал» у Києві лікар визначає джерело інфекції, оцінює поширеність запального процесу та підбирає оптимальну тактику лікування. Запишіться на консультацію стоматолога телефоном або через форму онлайн-запису.

За даними European Society of Endodontology (ESE), основною причиною флюсу є поширення бактеріальної інфекції від зуба до окістя щелепи. Найчастіше це відбувається, коли запальний процес тривалий час залишається без лікування.

Періостит щелепи може розвиватися внаслідок:

• глибокого карієсу, який ускладнився запаленням пульпи;
• періодонтиту, коли інфекція поширюється за межі кореня зуба;
• запалення тканин навколо зуба мудрості під час його прорізування;
• інфікування тканин після травми зуба або щелепи.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: у більшості випадків періостит зуба не виникає раптово. Зазвичай йому передує нелікований карієс, пульпіт або періодонтит, через які інфекція поступово поширюється за межі зуба й уражає окістя щелепи.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують: звернутися до стоматолога вже при появі перших симптомів. А якщо біль швидко посилюється, набряк збільшується або підвищується температура тіла, тим паче не відкладайте візит до лікаря.

Основна небезпека флюсу полягає в тому, що інфекція не залишається локалізованою. Без лікування запальний процес може поширюватися за межі окістя, уражаючи сусідні м'які тканини, кістку та інші анатомічні структури.

До можливих ускладнень флюсу належать:

• утворення абсцесу з накопиченням гною;
• поширення інфекції на м'які тканини обличчя з розвитком флегмони;
• ураження кісткової тканини щелепи (остеомієліт);
• потрапляння інфекції в кров із розвитком тяжких інфекційних ускладнень.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують: не намагатися самостійно розкривати флюс або приймати антибіотики без призначення лікаря. Це не усуває джерело інфекції та може лише тимчасово зменшити прояви захворювання, тоді як запальний процес продовжує розвиватися.

Способи лікування залежать від стадії запального процесу, наявності гною та стану зуба, який став джерелом інфекції. Після огляду й обстеження стоматолог визначає, що робити при флюсі в кожному конкретному випадку, та складає індивідуальний план лікування. Він може включати консервативні або хірургічні методи, а в багатьох випадках — їх поєднання.

Консервативна терапія

Консервативне лікування можливе лише на початкових стадіях захворювання або як частина комплексної терапії після хірургічного втручання. Воно може включати медикаментозне лікування, а також лікування зуба, який став джерелом інфекції, якщо його можна зберегти. Водночас лише консервативна терапія не забезпечує одужання, якщо вже сформувався гнійний осередок.

Хірургічне втручання

Якщо в ділянці окістя вже накопичився гній, проводять хірургічне лікування. Воно передбачає розкриття гнійного осередку, забезпечення відтоку гною та усунення джерела інфекції. Залежно від клінічної ситуації лікар може провести лікування зуба або, якщо зберегти його неможливо, рекомендувати видалення.

Необхідність хірургічного лікування стоматолог визначає після огляду та обстеження. Рішення про операцію приймають тоді, коли для усунення запального процесу потрібно забезпечити відтік гною або існує високий ризик подальшого поширення інфекції.

Показаннями до хірургічного лікування періоститу зуба є:

• сформований гнійний осередок у ділянці окістя;
• відсутність природного відтоку гною;
• швидке збільшення набряку м'яких тканин;
• неефективність консервативного лікування.

Після визначення показань лікар обирає оптимальний обсяг втручання.

Хірургічне лікування періоститу щелепи проводять під місцевою анестезією. Обсяг втручання залежить від поширеності запального процесу та індивідуальних особливостей клінічної ситуації.

Основні етапи операції:

1. Підготовка до втручання — перед початком операції лікар проводить місцеве знеболення та обробляє операційне поле антисептичним розчином.
2. Розріз м'яких тканин — виконується невеликий розріз у ділянці запалення для забезпечення доступу до гнійного осередку.
3. Дренування гнійного вогнища — лікар виконує видалення абсцесу, видаляє гній і промиває порожнину антисептичним розчином.
4. Встановлення дренажу — за потреби встановлюють дренаж, який забезпечує відтік гною та запобігає його повторному накопиченню.

Після хірургічного втручання лікар оцінює стан зуба, який став причиною розвитку періоститу щелепних кісток. Якщо його можна зберегти, проводять лікування. Якщо ж це неможливо, лікар може рекомендувати видалення зуба.

За показаннями пацієнту також призначають медикаментозне лікування, яке може включати антибактеріальні, протизапальні та знеболювальні препарати. Також лікар надає рекомендації щодо догляду за порожниною рота та призначає дату контрольного огляду. Під час повторного візиту оцінюють процес загоєння, видаляють дренаж і, за потреби, коригують подальше лікування.

У більшості випадків біль починає зменшуватися протягом 1–3 днів після операції, а набряк поступово спадає протягом 3–7 днів. Тривалість відновлення залежить від поширеності запального процесу, обсягу проведеного втручання та індивідуальних особливостей організму.

У період відновлення рекомендується:

• своєчасно приймати призначені лікарем препарати;
• підтримувати ретельну гігієну порожнини рота, уникаючи травмування ділянки операції;
• протягом перших днів відмовитися від гарячої їжі, алкоголю та куріння;
• обмежити інтенсивні фізичні навантаження до повного стихання гострого запального процесу;
• своєчасно приходити на контрольні огляди.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують: якщо після операції біль або набряк посилюються, з'являється рясне виділення гною, висока температура тіла чи інші симптоми, що викликають занепокоєння, необхідно якнайшвидше звернутися до стоматолога. Це може свідчити про розвиток післяопераційних ускладнень або повторне поширення інфекції, що потребує огляду лікаря та корекції лікування.

Вартість лікування залежить від стадії запального процесу, необхідності хірургічного втручання, лікування або видалення зуба, а також обсягу інших процедур, які можуть знадобитися в конкретному випадку. Попередній план лікування та його орієнтовну вартість лікар визначає після огляду та необхідного обстеження.

Дізнатися вартість консультації стоматолога можна тут. Щоб записатися на прийом, залиште заявку через форму онлайн-запису або зателефонуйте до контакт-центру.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• American Dental Association
• US National Library of Medicine
• National Center for Biotechnology Information