Абдомінальна хірургія

Захворювання органів черевної порожнини можуть потребувати як консервативного, так і хірургічного лікування. Абдомінальна хірургія охоплює діагностику та оперативне лікування патологій шлунка, кишківника, жовчного міхура, а також захворювань черевної стінки.

В «Оксфорд Медікал» досвідчені хірурги проводять як планові, так і невідкладні (ургентні) операції. Втручання виконують у сучасному відділенні абдомінальної хірургії в Києві з високотехнологічними операційними, оснащеними обладнанням експертного класу. За можливості застосовують малоінвазивні методики, щоб зменшити травмування тканин і полегшити подальше відновлення.

Якщо маєте захворювання або симптоми, які можуть потребувати консультації хірурга, не відкладайте звернення до лікаря. Запишіться на прийом, щоб пройти необхідне обстеження та отримати індивідуальний план лікування.

Абдомінальна хірургія — це напрям хірургії, що охоплює оперативне лікування захворювань органів черевної порожнини. До цієї сфери належать патології шлунка, тонкої та товстої кишки, жовчного міхура, очеревини та черевної стінки.

Абдомінальний хірург проводить обстеження, визначає показання до операції, виконує хірургічне втручання та спостерігає за пацієнтом у післяопераційний період. Операції на органах черевної порожнини можуть бути частиною лікування як гострих, так і хронічних захворювань.

Також планова консультація абдомінального хірурга потрібна пацієнтам із жовчнокам’яною хворобою, грижами, пухлинами органів черевної порожнини, дивертикулітом та іншими захворюваннями, при яких може розглядатися оперативне лікування.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують терміново звернутися по медичну допомогу, якщо біль у животі виник раптово й швидко посилюється, з’явилися багаторазове блювання, висока температура, виражене здуття, напруження живота або припинилося відходження газів і випорожнення. Такі симптоми можуть свідчити про гострий хірургічний стан, зокрема кишкову непрохідність або перитоніт.

Абдомінальні операції проводять, коли захворювання неможливо усунути консервативними методами або подальше спостереження підвищує ризик ускладнень.

Основними показаннями до операції можуть бути:

• гострий апендицит;
• жовчнокам’яна хвороба та її ускладнення, зокрема гострий холецистит;
• грижі передньої черевної стінки, особливо при болю, збільшенні або ризику защемлення;
• пухлини шлунка, кишківника та інших органів черевної порожнини;
• дивертикуліт із перфорацією, абсцесом або іншими ускладненнями;
• перфорація, травматичне пошкодження або некроз органів черевної порожнини;
• інші захворювання, при яких оперативне лікування є основним або найбільш доцільним методом.

Тактика залежить не лише від діагнозу, а й від перебігу захворювання, наявності ускладнень і загального стану пацієнта. В одних випадках операцію планують заздалегідь, в інших втручання потрібно виконати невідкладно, щоб усунути гострий стан і запобігти подальшим ускладненням.

Перед плановою операцією пацієнт проходить обстеження, щоб уточнити діагноз, визначити обсяг втручання та оцінити загальний стан організму. Перелік досліджень залежить від захворювання, віку, супутніх патологій і виду запланованої операції.

Залежно від показань можуть призначити:

• загальний і біохімічний аналізи крові, коагулограму та аналіз сечі;
• електрокардіографію (ЕКГ);
• УЗД органів черевної порожнини;
• КТ органів черевної порожнини, якщо потрібно детальніше оцінити локалізацію та поширеність патологічного процесу, стан навколишніх тканин або можливі ускладнення;
• ендоскопічні дослідження, зокрема гастроскопію чи колоноскопію;
• додаткові обстеження та консультації суміжних спеціалістів за показаннями.

Перед операцією пацієнта також оглядає анестезіолог. Він оцінює результати обстежень та можливі ризики анестезії.

Абдомінальні операції відрізняються за терміновістю та способом проведення. Метод втручання хірург обирає з урахуванням діагнозу, поширеності патологічного процесу, наявності ускладнень і загального стану пацієнта.

За терміновістю операції поділяють на:

• планові — виконують у заздалегідь визначений час, коли стан пацієнта дозволяє провести повне обстеження та підготовку до втручання;
• невідкладні (ургентні) — проводять при гострих станах, коли зволікання може призвести до тяжких ускладнень або становити загрозу для життя.

За способом проведення розрізняють:

• Лапароскопічні операції — малоінвазивні втручання, які проводять через кілька невеликих проколів у черевній стінці. Через них вводять лапароскоп із відеокамерою та хірургічні інструменти. Порівняно з відкритою операцією такий доступ забезпечує менше травмування тканин та сприяє швидшому відновленню.
• Відкриті операції — втручання проводяться через розріз передньої черевної стінки. Такий доступ може бути необхідний при поширеному патологічному процесі, розвитку ускладнень та в інших випадках, коли лапароскопічно безпечно виконати потрібний обсяг операції неможливо.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: лапароскопічний метод застосовують як при планових, так і при частині невідкладних втручань. Водночас малоінвазивний доступ підходить не в кожній ситуації, тому метод операції хірург визначає індивідуально.

У більшості випадків черевна хірургія передбачає загальну анестезію, або наркоз: під час втручання пацієнт спить і не відчуває болю. Для окремих операцій можуть застосовувати регіонарну анестезію або поєднувати кілька методів знеболення. Оптимальний варіант анестезіолог обирає з урахуванням виду та обсягу втручання, стану пацієнта і наявності у нього супутніх захворювань.

Тривалість втручання залежить від діагнозу та його складності. Наприклад, апендектомія при неускладненому апендициті зазвичай займає менше часу, ніж операції на кишківнику, що потребують видалення його частини або усунення тяжких ускладнень. Точну тривалість заздалегідь визначити можна не завжди, оскільки обсяг операції іноді уточнюється вже під час втручання.

Після операції пацієнта переводять до післяопераційної палати, де контролюють артеріальний тиск, пульс, дихання, температуру та загальне самопочуття. Після складних або невідкладних втручань може знадобитися спостереження у відділенні інтенсивної терапії.

Після малоінвазивних операцій за нормального перебігу відновлення пацієнт може перебувати у стаціонарі близько 1–2 днів. Після великих відкритих втручань госпіталізація нерідко триває 7–10 днів або довше, особливо якщо операцію проводили невідкладно, були тяжкі ускладнення або пацієнт потребує тривалішого медичного спостереження.

Тривалість відновлення залежить від обсягу втручання, способу його проведення та загального стану пацієнта. Після лапароскопічних операцій, наприклад лапароскопічної холецистектомії або герніопластики, повернення до звичного режиму зазвичай відбувається швидше, ніж після відкритих втручань, оскільки травмування тканин є меншим.

У післяопераційний період важливо:

• починати вставати й ходити якомога раніше після стабілізації стану, поступово збільшуючи активність;
• не піднімати важкі предмети та уникати значного навантаження на м’язи живота;
• доглядати за післяопераційними ранами та стежити, щоб не з’являлися виражене почервоніння, набряк або виділення;
• приймати призначені препарати та приходити на контрольні огляди;
• дотримуватися рекомендацій щодо харчування з урахуванням виду перенесеної операції.

Харчування відновлюють поступово. У перші дні раціон зазвичай складається з легкої їжі невеликими порціями, а надалі його поступово розширюють. Після операцій на шлунку, кишківнику або жовчному міхурі рекомендації щодо дієти можуть відрізнятися.

Після виписки пацієнт продовжує відновлення вдома. Строки повернення до роботи, спорту та звичних фізичних навантажень визначають індивідуально: після малоінвазивних втручань вони зазвичай коротші, після великих відкритих операцій — довші.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують звернутися по медичну допомогу, якщо після операції підвищилася температура, посилюється біль у животі, з’явилися багаторазове блювання, значне здуття, кровотеча або виділення з післяопераційної рани. Такі симптоми можуть свідчити про розвиток ускладнень.

У клініці абдомінальної хірургії «Оксфорд Медікал» проводять планові та невідкладні оперативні втручання. Вартість лікування залежить від виду та складності операції, способу її проведення, обсягу необхідних обстежень і тривалості перебування у стаціонарі. Точну ціну хірург визначає після консультації та діагностики, коли відомі діагноз і запланований обсяг втручання.

Попередньо ознайомитися з актуальними цінами на медичні послуги можна тут. Щоб записатися на консультацію абдомінального хірурга, скористайтеся формою онлайн-запису на сайті або зателефонуйте до контакт-центру.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• World Society of Emergency Surgery
• Society of American Gastrointestinal and Endoscopic Surgeons
• American Society of Anesthesiologists