Видалення кісти селезінки

На хірургічні втручання у стаціонарі поширюється програма лояльності, що робить лікування ще доступнішим.

Кіста в селезінці — це порожнисте утворення, заповнене рідиною. Невеликі кісти зазвичай не спричиняють симптомів і не потребують операції. Проте в окремих випадках може знадобитися хірургічне лікування. Сучасні методи дозволяють у багатьох випадках видалити кісту зі збереженням селезінки.

В «Оксфорд Медікал» операції проводять досвідчені хірурги в сучасному стаціонарі з обладнанням експертного класу. За наявності показань застосовують лапароскопічний метод, який дозволяє виконати втручання через невеликі проколи, зменшити травматизацію тканин і скоротити період відновлення порівняно з відкритою операцією.

Якщо у вас виявили кісту селезінки, запишіться на консультацію до хірурга «Оксфорд Медікал». Лікар оцінить результати обстежень і визначить, чи потрібне оперативне лікування.

Походження кістозних утворень може бути різним. За даними наукового огляду в World Journal of Gastroenterology, серед основних причин виділяють:

• вроджені особливості розвитку — пов’язані з особливостями формування тканин органа під час внутрішньоутробного розвитку;

• травми селезінки — після удару або іншого ушкодження в органі може виникнути крововилив, на місці якого згодом іноді формується псевдокіста;

• порушення кровопостачання — після інфаркту селезінки, коли частина тканини гине через припинення надходження крові, може сформуватися кістозна порожнина;

• паразитарні інфекції — зараження ехінококом може призвести до утворення паразитарної кісти, яка потребує особливого підходу до лікування.

Важливо розрізняти прості, посттравматичні та паразитарні кісти, оскільки вони відрізняються за будовою, ризиком ускладнень та, відповідно, потребують різного підходу до лікування.

Інтенсивність болю не завжди відповідає розміру кісти: навіть значне утворення іноді не викликає скарг. Водночас біль у лівому підребер’ї не обов’язково пов’язаний із селезінкою. З’ясувати його причину допомагають інструментальні дослідження.

Невеликі кісти зазвичай не становлять загрози для здоров’я. Однак у міру збільшення утворення може зростати ризик ускладнень. До можливих ускладнень належать:

• Розрив кісти. Її стінка може пошкодитися внаслідок удару або спонтанно. Якщо при цьому розривається тканина селезінки та виникає внутрішня кровотеча, пацієнт може втратити значну кількість крові. Це загрожує геморагічним шоком і потребує невідкладної допомоги.

• Крововилив у кісту. При пошкодженні кровоносних судин кров накопичується всередині утворення, через що воно може швидко збільшитися. Виникає різкий біль у лівому підребер’ї. У разі подальшого розриву кісти можливе потрапляння крові в черевну порожнину.

• Інфікування та нагноєння. Потрапляння бактерій у порожнину кісти може призвести до утворення абсцесу — обмеженого скупчення гною. Без своєчасного лікування інфекція здатна поширитися за межі селезінки та спричинити сепсис — небезпечний для життя стан.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують негайно викликати швидку допомогу, якщо раптовий сильний біль у лівій частині живота супроводжується різкою слабкістю, запамороченням або непритомністю. Це можуть бути ознаки внутрішньої кровотечі. Висока температура з ознобом і посиленням болю також потребує термінового звернення по медичну допомогу.

Кістозні утворення селезінки нерідко виявляють під час обстеження з іншого приводу. Щоб уточнити діагноз і визначити подальшу тактику, лікар може призначити:

• УЗД органів черевної порожнини — основний метод первинного обстеження, який дозволяє виявити кісту, визначити її розміри, розташування та особливості внутрішнього вмісту;

• комп'ютерну томографію органів черевної порожнини — допомагає детальніше оцінити будову утворення, його зв’язок із судинами та сусідніми органами;

• лабораторні аналізи — загальний аналіз крові може виявити ознаки запалення, а за підозри на ехінококоз призначають спеціальні дослідження крові на антитіла до паразитарних інфекцій;

• МРТ селезінки — якщо результати попередніх обстежень неоднозначні, лікар може призначити для детальнішої оцінки характеру новоутворення.

Якщо кіста має типову доброякісну будову, додаткова діагностика може не знадобитися. Натомість потовщені стінки, перегородки, неоднорідний вміст або наявність щільних компонентів потребують уточнення. За результатами обстежень лікар визначає, чи достатньо спостереження, чи необхідне лікування.

Якщо кіста має характерні ознаки доброякісного утворення та не спричиняє скарг, лікар може рекомендувати спостереження. Водночас деякі пухлини селезінки можуть мати кістозну будову, тому за нетипових результатів обстеження важливо спочатку уточнити діагноз.

Можливі підходи до лікування:

• Динамічне спостереження. Пацієнту призначають контрольне УЗД, щоб відстежувати розміри та стан кісти. Якщо вона не збільшується і не викликає симптомів, операція може не знадобитися.

• Медикаментозна терапія. Якщо утворення спричинене ехінококом, застосовують протипаразитарні засоби, зокрема альбендазол. Залежно від особливостей кісти препарат можуть призначати як самостійне лікування або в поєднанні з хірургічним втручанням.

За даними Canadian Journal of Surgery, навіть деякі великі безсимптомні непаразитарні кісти можна спостерігати без негайної операції. Сам по собі розмір утворення не є єдиним критерієм вибору тактики.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: якщо кіста збільшується, викликає біль або виникає загроза ускладнень, розглядають необхідність хірургічного втручання. За можливості перевагу надають методам, які дозволяють видалити утворення зі збереженням селезінки.

Перед операцією пацієнт проходить консультацію хірурга. Лікар вивчає результати обстежень, уточнює розташування кісти та її зв’язок із судинами. Це допомагає визначити обсяг втручання та оцінити можливість збереження селезінки. Також хірург з’ясовує, чи є супутні захворювання, алергічні реакції та які препарати пацієнт приймає постійно.

Передопераційне обстеження зазвичай включає:

• загальний аналіз крові та сечі;

• біохімічний аналіз крові;

• коагулограму для оцінки згортання крові;

• електрокардіограму та консультацію анестезіолога.

За потреби лікар призначає додаткові дослідження. Якщо пацієнт приймає препарати, що впливають на згортання крові, хірург визначає, чи потрібно тимчасово змінити схему їх приймання перед операцією.

Лікарі «Оксфорд Медікал» розповідають: якщо планується повне видалення селезінки, важливо заздалегідь подбати про вакцинацію. Після такої операції організм стає більш вразливим до деяких тяжких бактеріальних інфекцій. Тому перед плановою спленектомією перевіряють наявні щеплення та за потреби проводять вакцинацію проти пневмокока, менінгокока й гемофільної інфекції типу b. Рекомендований термін — щонайменше за 14 днів до операції.

Лапароскопічне та відкрите втручання проводять під загальною анестезією. За 8 годин до операції не можна їсти, а чисту негазовану воду слід припинити пити за 2 години. У день втручання можна приймати лише ті ліки, які дозволив анестезіолог, запиваючи їх невеликою кількістю води.

В «Оксфорд Медікал» видалення кіст селезінки проводять хірурги з багаторічним досвідом. Сучасний операційний блок оснащений обладнанням експертного класу для виконання складних хірургічних втручань і контролю життєво важливих показників пацієнта. Операцію проводять під загальною анестезією.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: за можливості застосовують лапароскопічний метод, який дозволяє провести операцію без великого розрізу живота. Хірург робить кілька невеликих проколів, через які вводить відеокамеру та спеціальні інструменти. Зображення з камери виводиться на монітор, завдяки чому лікар може детально оглядати тканини та точно виконувати необхідні маніпуляції. Порівняно з відкритою операцією лапароскопія зазвичай супроводжується меншою травматизацією тканин, коротшою госпіталізацією та швидшим відновленням. Якщо цей метод не дозволяє безпечно виконати втручання, хірург застосовує відкритий доступ.

Обсяг операції залежить від розташування та особливостей кісти. Якщо у пацієнта кіста селезінки, операція не обов’язково передбачає видалення всього органа. За можливості хірурги обирають методи, які дозволяють зберегти селезінку.

Можливі три варіанти втручання:

• Видалення кісти зі збереженням селезінки. При поверхневому розташуванні утворення хірург може розкрити його, видалити рідину та висікти частину стінки. В окремих випадках кісту можна видалити повністю, не видаляючи тканину селезінки.

• Часткова резекція селезінки. Якщо кіста розташована глибоко або її неможливо безпечно відокремити від тканин органа, хірург видаляє уражену частину селезінки разом із кістою, зберігаючи решту органа.

• Повне видалення селезінки — спленектомія. Таке втручання може знадобитися, якщо кіста займає значну частину органа, зберегти достатній обсяг здорової тканини неможливо або виникли ускладнення, за яких органозберігальна операція небезпечна.

Наприкінці операції хірург перевіряє, чи немає кровотечі, за потреби встановлює дренаж і закриває місця проколів або накладає шви на розріз. Після цього пацієнта переводять до післяопераційної палати. Тривалість госпіталізації залежить від обсягу операції, способу доступу та перебігу післяопераційного періоду.

У перші дні після операції можливі біль у ділянці проколів або розрізу, слабкість і дискомфорт у животі. Для полегшення самопочуття лікар призначає знеболювальні препарати.

Після лапароскопічного втручання пацієнти зазвичай відновлюються швидше, ніж після відкритої операції. Проте терміни відновлення залежать не лише від способу доступу, а й від обсягу втручання. Після видалення кісти зі збереженням селезінки повернення до звичних справ зазвичай відбувається швидше, ніж після часткової резекції або повного видалення органа.

Основні рекомендації на період реабілітації:

• Догляд за ранами. Утримуйте місця проколів або розрізу чистими й сухими. Душ приймайте після дозволу хірурга, а ванну, басейн і сауну відкладіть до повного загоєння ран.

• Рухова активність. Починайте ходити вже в першу добу після операції, якщо дозволяє самопочуття. Короткі прогулянки допомагають знизити ризик утворення тромбів. Тривалого постільного режиму слід уникати.

• Фізичні навантаження. Протягом 4–6 тижнів не піднімайте важкі предмети, не виконуйте вправи на м’язи живота та не займайтеся силовими тренуваннями. Після часткової резекції селезінки обмеження можуть бути тривалішими. До контактних видів спорту повертайтеся лише після дозволу хірурга через ризик травмування органа.

• Харчування. У перші години після анестезії починайте з невеликої кількості води, потім поступово можна відновлювати харчування. Починайте з невеликих порцій легкої їжі: каш, супів, овочевого пюре, нежирного м’яса. У перші дні уникайте жирних і смажених страв, алкоголю та продуктів, які спричиняють здуття. Поступово розширюйте раціон, якщо немає нудоти й дискомфорту в животі.

Після нескладної лапароскопічної операції до роботи без фізичних навантажень часто можна повернутися протягом 1–3 тижнів. Після відкритого втручання повне відновлення може тривати 6–8 тижнів. Ці терміни орієнтовні та залежать від обсягу операції й особливостей загоєння.

Лікарі «Оксфорд Медікал» попереджають: якщо з’явилися наростаючий біль у животі, кровотеча, почервоніння або гнійні виділення з рани, потрібно терміново звернутися по медичну допомогу. Після повної спленектомії підвищення температури до 38 °C і вище потребує невідкладного звернення до лікаря, оскільки інфекція може розвиватися дуже швидко.

Вартість хірургічного лікування залежить від обсягу втручання та способу його проведення. Видалення лише кісти, часткова резекція або повне видалення селезінки мають різну вартість. На ціну також впливає обраний хірургічний доступ — лапароскопічний або відкритий.

Попередньо ознайомитися з цінами на медичні послуги можна тут. Під час консультації хірург пояснить, який обсяг операції необхідний у вашому випадку, та зорієнтує щодо її вартості. Щоб записатися на прийом, скористайтеся формою онлайн-запису на сайті або зателефонуйте до контакт-центру.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• Canadian Journal of Surgery

• Surgical Management of Nonparasitic Splenic Cysts

• Centers for Disease Control and Prevention