Тубектомія (видалення маткової труби)

На хірургічні втручання у стаціонарі поширюється програма лояльності, що робить лікування ще доступнішим.

Деякі захворювання маткових труб не вдається вилікувати медикаментозно. У таких випадках лікар може рекомендувати хірургічне втручання. Воно допомагає усунути джерело захворювання, запобігти розвитку ускладнень і, за можливості, зберегти репродуктивне здоров’я жінки. У більшості випадків операцію виконують лапароскопічно — через кілька невеликих проколів черевної стінки.

У медичному центрі «Оксфорд Медікал» тубектомію проводять досвідчені гінекологи в умовах сучасного стаціонару, оснащеного обладнанням експертного класу. Щоб дізнатися, чи потрібне хірургічне лікування саме у вашому випадку, запишіться на консультацію гінеколога за телефоном контакт-центру або через форму онлайн-запису на сайті.

Тубектомія — це операція з видалення однієї або обох маткових труб. Інша медична назва цього втручання — сальпінгектомія. Операцію проводять, коли зберегти трубу неможливо або її видалення є найбезпечнішим способом лікування.

Фалопієва труба — парний орган жіночої репродуктивної системи, через який яйцеклітина після овуляції потрапляє з яєчника до порожнини матки. Якщо видаляють лише одну маткову трубу, а друга залишається здоровою, жінка може завагітніти природним шляхом.

Тубектомія може бути односторонньою, коли видаляють одну маткову трубу, або двосторонньою — якщо видаляють обидві.

За способом проведення:

• Лапароскопічна тубектомія — малоінвазивна операція, яку виконують через 3–4 невеликі проколи черевної стінки. Через них лікар вводить лапароскоп із мінікамерою та спеціальні хірургічні інструменти, а всі етапи втручання контролює на моніторі. Після такого лікування відновлення зазвичай проходить швидше.

• Лапаротомна тубектомія — класична відкрита операція, яку проводять через розріз передньої черевної стінки. Такий доступ використовують рідше — переважно при масивній внутрішній кровотечі, вираженому спайковому процесі або якщо лапароскопічне втручання неможливе.

За даними Royal College of Obstetricians and Gynaecologists, при хірургічному лікуванні позаматкової вагітності перевагу надають лапароскопічному доступу, якщо стан пацієнтки дозволяє провести операцію саме таким способом.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: у деяких випадках замість повного видалення виконують резекцію маткових труб — операцію, під час якої видаляють лише уражену ділянку труби.

Однією з причин непрохідності маткових труб може бути перенесений аднексит — запалення маткових труб і яєчників. Запальний процес може призвести до утворення спайок і рубцевих змін, через які порушується прохідність труби.

Видалення труб матки потрібне не в кожному випадку. Якщо це можливо й безпечно, гінеколог призначає консервативне лікування. Операцію рекомендують, коли зберегти маткову трубу неможливо.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: при деяких гінекологічних захворюваннях обсяг операції може бути більшим і включати ампутацію матки з трубами. Таке втручання можуть проводити, зокрема, при злоякісних новоутвореннях, великих міомах або поширених патологічних процесах, коли видалення лише маткових труб є недостатнім.

Перед плановою операцією лікар оцінює загальний стан здоров'я пацієнтки, щоб переконатися, що втручання можна провести безпечно. Якщо виявляють захворювання або стани, які підвищують ризик операції чи застосування загальної анестезії, тубектомію тимчасово відкладають.

До основних протипоказань належать:

• гострі інфекційні захворювання з підвищенням температури тіла;

• тяжкі порушення згортання крові;

• декомпенсовані захворювання серця або легень;

• неконтрольована артеріальна гіпертензія.

Ці протипоказання стосуються лише планових втручань. При невідкладних станах, зокрема позаматковій вагітності з внутрішньою кровотечею, операцію виконують у терміновому порядку. За даними American College of Obstetricians and Gynecologists, розрив маткової труби може призвести до масивної внутрішньої кровотечі та становить загрозу для життя, тому потребує невідкладного хірургічного лікування.

Перед плановою тубектомією пацієнтка проходить консультацію гінеколога та передопераційне обстеження. Лікар уточнює скарги, анамнез, результати попередніх обстежень, оцінює стан органів малого таза та визначає, чи немає тимчасових протипоказань до операції.

Зазвичай підготовка включає:

• УЗД органів малого таза;

• загальний аналіз крові та сечі;

• біохімічний аналіз крові;

• коагулограму;

• визначення групи крові та резус-фактора;

• аналізи на ВІЛ, сифіліс, вірусні гепатити B і C;

• електрокардіограму;

• консультацію анестезіолога.

Якщо тубектомію планують через підозру на позаматкову вагітність, обов’язково проводять трансвагінальне УЗД і визначають рівень β-ХГЛ у крові. При невідкладному стані обсяг діагностики скорочують до досліджень, які потрібні для безпечного проведення операції.

Тубектомію виконують під загальною анестезією, тому напередодні важливо дотримуватися правил підготовки до наркозу. Зазвичай їсти не можна протягом 6-8 годин до операції, а прозорі негазовані рідини дозволені не пізніше ніж за 2 години.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують: заздалегідь повідомте хірурга про всі препарати, які ви приймаєте постійно. Особливо це стосується антикоагулянтів, антиагрегантів, гормональних препаратів, ліків від цукрового діабету та підвищеного тиску. Деякі з них не можна приймати перед операцією, тому лікар заздалегідь пояснить, які препарати та коли потрібно пропустити.

Операцію з видалення труби матки проводять під загальною анестезією. У більшості випадків використовують лапароскопічний метод: хірург робить 3–4 невеликі проколи на животі, через які вводить лапароскоп — тонкий оптичний прилад із камерою та світлодіодом — і хірургічні інструменти. Зображення з камери передається на монітор у збільшенні, тому лікар добре бачить операційне поле і може з високою точністю виконувати всі маніпуляції.

Основні етапи операції:

1. Огляд органів малого таза. Хірург оглядає матку, яєчники та маткові труби, оцінює стан ураженої труби, наявність спайок, а при позаматковій вагітності — крові в черевній порожнині.

2. Відокремлення маткової труби. Лікар перекриває кровоносні судини та поступово відділяє трубу від прилеглих тканин.

3. Видалення труби. Відокремлену маткову трубу поміщають у спеціальний контейнер і виводять через один із проколів. При двосторонній тубектомії таким самим способом видаляють обидві труби.

4. Завершення операції. Хірург перевіряє, чи немає кровотечі, виймає інструменти та закриває проколи невеликими швами або спеціальними пластирами.

Якщо лапароскопічний метод не підходить, операцію з видалення маткових труб можуть провести лапаротомно — через розріз передньої черевної стінки. Відкритий доступ застосовують, зокрема, при значній внутрішній кровотечі, вираженому спайковому процесі або інших ускладненнях. Перейти до лапаротомії хірург може і під час лапароскопічної операції, якщо безпечно завершити її через невеликі проколи неможливо.

Після лапароскопічної тубектомії пацієнтка зазвичай залишається у стаціонарі до наступного дня. Зазвичай вставати й обережно ходити можна вже через кілька годин після операції, коли це дозволяє самопочуття. Після відкритого втручання перебування у стаціонарі довше — найчастіше кілька днів.

У перші дні можуть бути помірний біль у ділянці проколів або розрізу, тягнучі відчуття внизу живота, слабкість і незначні кров’янисті виділення зі статевих шляхів. Після лапароскопії ці симптоми зазвичай поступово зменшуються протягом кількох днів.

Після виписки рекомендується:

• приймати знеболювальні препарати, призначені після операції;

• тримати післяопераційні рани чистими та сухими;

• протягом 1–2 тижнів не піднімати важкі предмети та не займатися спортом;

• щодня ходити та поступово збільшувати фізичну активність;

• утримуватися від статевих контактів до припинення кров’янистих виділень і болю;

• не керувати автомобілем, доки різкі рухи та натискання на педалі спричиняють біль або ви приймаєте препарати, що впливають на швидкість реакції.

За інформацією Royal College of Obstetricians and Gynaecologists, після оперативної лапароскопії багато пацієнток повертаються до роботи приблизно через 2–3 тижні. Після лапаротомії повне відновлення може тривати близько 4–6 тижнів.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують: зверніться по медичну допомогу, якщо після операції температура підвищилася понад 38 °C, біль у животі стає сильнішим, кров’янисті виділення стають рясними або з післяопераційної рани з’являються гнійні виділення. Задишка, раптовий біль у грудях, а також біль і набряк однієї ноги потребують термінової медичної допомоги, оскільки можуть бути ознаками тромбозу або тромбоемболії.

Видалення однієї маткової труби зазвичай не позбавляє жінку можливості завагітніти природним шляхом. Якщо друга труба здорова та прохідна, яйцеклітина може потрапити через неї до порожнини матки. Овуляція та менструальний цикл після операції зберігаються.

Після двостороннього видалення маткових труб природне зачаття вже неможливе. При збережених яєчниках і матці жінка може завагітніти за допомогою ЕКЗ: яйцеклітину запліднюють поза організмом, а отриманий ембріон переносять безпосередньо в порожнину матки.

На гормональний фон тубектомія безпосередньо не впливає, оскільки статеві гормони виробляють яєчники, а не маткові труби. Тому видалення труб не спричиняє менопаузу. Інша ситуація — видалення придатків матки, при якому разом із матковими трубами видаляють яєчники. Якщо видалені обидва яєчники, їхня гормональна функція припиняється і настає хірургічна менопауза.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: якщо планується видалення обох маткових труб і жінка хоче мати дітей у майбутньому, можливість вагітності та проведення ЕКЗ варто обговорити з гінекологом до операції.

Загальна вартість операції залежить від того, потрібно видалити одну чи обидві маткові труби, способу хірургічного доступу, виду анестезії та тривалості перебування у стаціонарі.

Дізнатися, яка на видалення маткових труб ціна, можна тут. Детальніше щодо обсягу операції та необхідних медичних послуг вас зорієнтує лікар під час консультації. Щоб записатися на прийом, зателефонуйте до контакт-центру або скористайтеся формою онлайн-запису.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• Royal College of Obstetricians and Gynaecologists

• American Society for Reproductive Medicine

• PubMed