Секторальна резекція молочної залози

При деяких доброякісних новоутвореннях і на ранніх стадіях раку молочної залози проводять органозберігальні операції. Під час такого втручання хірург видаляє пухлину разом із невеликою ділянкою навколишніх тканин, зберігаючи молочну залозу.

У медичному центрі «Оксфорд Медікал» у Києві операції виконують досвідчені хірурги-мамологи та онкохірурги з використанням обладнання експертного класу. Щоб дізнатися про можливі методи лікування, запишіться на консультацію мамолога телефоном або через форму онлайн-запису на сайті.

Лампектомія — це органозберігальна операція, під час якої хірург видаляє пухлину разом із невеликою ділянкою навколишніх тканин. Інша назва втручання — секторальна резекція молочної залози. Обсяг видалення залежить від розміру, розташування та характеру новоутворення.

Після операції видалені тканини направляють на гістологічне дослідження. Воно дозволяє встановити або підтвердити характер новоутворення, а при раку — перевірити, чи немає злоякісних клітин по краях видаленої ділянки.

Секторальне видалення молочної залози має низку переваг порівняно з проведенням мастектомії. Вони стосуються як перебігу хірургічного втручання та подальшого відновлення, так і естетичного результату операції.

Основні переваги лампектомії:

• менший розріз і менше травмування тканин порівняно з мастектомією;
• збереження більшої частини тканин молочної залози;
• швидше відновлення та повернення до повсякденних справ зазвичай протягом 1–2 тижнів;
• можливість зберегти природну форму грудей із мінімальними змінами зовнішнього вигляду.

За даними National Cancer Institute (NCI), органозберігальна операція в поєднанні з променевою терапією забезпечує таку саму тривалість життя, як і мастектомія, у пацієнток із ранніми стадіями раку молочної залози, яким підходять обидва методи.

Водночас лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють, що можливість проведення лампектомії залежить від розміру та розташування пухлини, співвідношення її розміру з об'ємом молочної залози та інших онкологічних показань.

Водночас більшість простих кіст і невеликих фіброаденом не потребують хірургічного видалення. Якщо утворення має доброякісні ознаки та не спричиняє симптомів, лікар може рекомендувати спостереження з періодичним проведенням УЗД або мамографії. За підозрілих змін проводять біопсію, а подальшу тактику визначають за її результатами.

Операція секторальна резекція молочної залози підходить не всім пацієнткам. У деяких випадках органозберігальна операція не дозволяє повністю видалити злоякісні тканини або досягти задовільного естетичного результату.

Основні протипоказання до лампектомії:

• великі пухлини, розміри яких не дозволяють зберегти достатній об'єм тканин молочної залози;
• кілька злоякісних вогнищ у різних ділянках молочної залози;
• поширені злоякісні зміни, зокрема великі ділянки підозрілих мікрокальцинатів;
• неможливість проведення променевої терапії, якщо вона необхідна після операції;
• неможливість повністю видалити пухлину з чистими краями резекції.

Окремо враховують загальний стан здоров'я пацієнтки, супутні захворювання та ризики анестезії. Якщо лампектомія протипоказана, розглядають інші варіанти лікування, зокрема мастектомію.

Перед лампектомією пацієнтка проходить обстеження, необхідні для уточнення діагнозу, планування обсягу втручання та оцінки загального стану здоров'я. Перелік досліджень визначає лікар залежно від характеру новоутворення та наявності супутніх захворювань.

Підготовка до секторальної резекції молочної залози включає:

• консультацію хірурга-мамолога або онкохірурга;
• УЗД молочних залоз та/або мамографію для визначення розмірів і розташування утворення;
• біопсію за показаннями для уточнення характеру новоутворення;
• лабораторні аналізи крові, коагулограму, ЕКГ та інші обстеження за показаннями;
• консультацію анестезіолога для оцінки анестезіологічних ризиків і вибору оптимального виду анестезії.

Лікарі «Оксфорд Медікал» зазначають: обстеження допомагають не лише визначити розміри та розташування новоутворення, а й відрізнити його від інших захворювань молочної залози. Наприклад, запальний інфільтрат при маститі іноді може нагадувати пухлинне утворення.

На консультації слід обговорити з лікарем приймання постійних препаратів. Особливу увагу приділяють засобам, що впливають на згортання крові: за потреби лікар визначає, чи потрібно змінити схему їх приймання перед операцією.

Якщо втручання проводять під загальною анестезією, зазвичай необхідно утримуватися від їжі протягом 6-8 годин, а прозорі рідини можна пити не пізніше ніж за 2 години до операції. Точні обмеження визначає анестезіолог з урахуванням стану пацієнтки.

Лампектомію зазвичай проводять під загальною анестезією. Залежно від розміру та розташування новоутворення втручання триває приблизно 60-90 хвилин.

Основні етапи лампектомії:

• Підготовка операційного поля. Після проведення анестезії хірург обробляє шкіру антисептиком і визначає місце розрізу.
• Доступ до новоутворення. Лікар виконує розріз шкіри, враховуючи розташування пухлини та можливість збереження природної форми грудей.
• Видалення пухлини. Хірург висікає новоутворення разом із ділянкою навколишніх тканин. При злоякісному процесі хірург прагне видалити пухлину з достатнім відступом від її меж, щоб знизити ризик залишення ракових клітин.
• Оцінка лімфатичних вузлів. За показаннями одночасно можуть провести біопсію сторожового лімфатичного вузла, щоб перевірити наявність пухлинних клітин.
• Завершення операції. Хірург зупиняє кровотечу, накладає шви та стерильну пов'язку.

Після завершення втручання пацієнтку переводять до післяопераційної палати. Медичний персонал контролює її стан, артеріальний тиск, пульс та інші життєві показники до повного пробудження після наркозу.

Після секторальної резекції молочної залози пацієнтка зазвичай перебуває у стаціонарі до наступного дня. У перші дні можливі помірний біль, набряк, синці та відчуття стягнення в ділянці шва. Ці симптоми поступово зменшуються в міру загоєння тканин.

Для відновлення після операції лікарі рекомендують:

• приймати призначені знеболювальні препарати та дотримуватися графіка перев'язок;
• підтримувати післяопераційну рану чистою та сухою відповідно до рекомендацій хірурга;
• носити підтримувальний бюстгальтер без жорстких кісточок;
• протягом перших 1–2 тижнів уникати підняття важких предметів, інтенсивних тренувань і навантаження на грудні м'язи;
• поступово відновлювати рухливість руки на боці операції та повсякденну активність;
• прийти на контрольний огляд у визначений хірургом термін.

Повернутися до звичного способу життя більшість пацієнток може протягом 1–2 тижнів, однак повне загоєння тканин зазвичай займає близько 2–4 тижнів. Тривалість відновлення залежить від обсягу втручання, особливостей загоєння та загального стану здоров'я.

Після лампектомії ускладнення виникають нечасто, проте, як і після будь-якого хірургічного втручання, повністю виключити їх неможливо. Ризик залежить від обсягу операції та загального стану здоров'я пацієнтки.

До можливих післяопераційних ускладнень належать:

• гематома — скупчення крові в ділянці операції, що може спричиняти біль і набряк;
• серома — скупчення серозної рідини в ділянці операції;
• інфікування післяопераційної рани;
• порушення загоєння рани, зокрема розходження швів;
• зміна форми молочної залози, утворення помітного рубця або зниження чутливості шкіри в ділянці операції.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують негайно звернутися до хірурга, якщо після операції посилюються біль або набряк, з'являються виражене почервоніння, виділення з рани чи підвищується температура тіла. Своєчасний огляд допомагає виявити ускладнення та розпочати необхідне лікування.

На секторальну резекцію молочної залози ціна залежить від обсягу та складності операції. Орієнтовну вартість зможе повідомити хірург-мамолог або онкохірург після консультації та проведення необхідної діагностики.

Актуальні ціни на консультації можна переглянути тут. Щоб записатися на прийом до лікаря, зателефонуйте до контакт-центру або замовте зворотний дзвінок. Також ви можете скористатися формою онлайн-запису на сайті.

Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.

Джерела:

• National Cancer Institute
• The American Society of Breast Surgeons
• National Institutes of Health