Хірургічне лікування пупкової грижі

На хірургічні втручання у стаціонарі поширюється програма лояльності, що робить лікування ще доступнішим.

Пупкова грижа може тривалий час майже не турбувати, проте з часом випинання здатне збільшуватися, а під час фізичного навантаження, кашлю або напруження живота може з’являтися дискомфорт чи біль. У дорослому віці такий дефект самостійно не зникає, тому важливо оцінити його розмір, особливості та визначити подальшу тактику.

У медичному центрі «Оксфорд Медікал» лікування пупкової грижі проводять досвідчені хірурги у високотехнологічному хірургічному стаціонарі. Після консультації та обстеження лікар визначає, чи потрібна операція та який метод втручання буде доцільним у конкретному випадку. Записатися на консультацію можна на зручний час за телефоном або через форму онлайн-запис.

Пупкова кила — це випинання жирової тканини, сальника або частини кишківника через ослаблену ділянку чи дефект черевної стінки в зоні пупкового кільця. Грижа пупкова може бути невеликою і з’являтися лише під час кашлю або напруження живота, а може залишатися помітною постійно.

За даними NHS, у дорослих пупкові грижі за розміром можуть бути малими — близько 1 см, середніми — від 1 до 4 см та великими — понад 4 см. Розмір дефекту враховують під час вибору тактики лікування, але лікар також оцінює наявність болю, вправимість грижі, її вміст та ризик ускладнень.

Пупкова грижа у дорослих зазвичай формується через ослаблення тканин навколо пупкового кільця у поєднанні з підвищенням внутрішньочеревного тиску. Якщо ця ділянка черевної стінки не витримує навантаження, поступово може сформуватися грижове випинання.

До факторів, які підвищують ризик утворення грижі, належать:

• спадкова або набута слабкість сполучної тканини;
• вагітність, особливо повторна або багатоплідна;
• надлишкова маса тіла та ожиріння;
• тривалий кашель;
• регулярне натужування;
• піднімання важких предметів та інтенсивні фізичні навантаження;
• асцит — накопичення рідини в черевній порожнині;
• вікове ослаблення тканин черевної стінки.

Фізичне навантаження саме по собі не завжди спричиняє килу. Частіше воно підвищує внутрішньочеревний тиск і створює додаткове навантаження на вже ослаблену ділянку пупкового кільця.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють, що пупкова грижа у вагітних може виникати через поступове розтягнення передньої черевної стінки та зростання внутрішньочеревного тиску в міру збільшення матки. Ризик вищий при повторній або багатоплідній вагітності, коли тканини живота зазнають більшого навантаження.

Пупкова грижа після пологів може бути пов’язана з тим, що після значного розтягнення тканин пупкове кільце не відновлює початкової щільності. Додатковим чинником може бути діастаз прямих м’язів живота, який зменшує стабільність передньої черевної стінки.

Пупкова грижа у чоловіка проявляється так само, як і у жінки. Окремі ознаки пупкової грижі у чоловіків не виділяють — характер симптомів залежить насамперед від розміру дефекту, його вмісту, вправимості та наявності ускладнень.

Після виявлення кили не потрібно повністю відмовлятися від рухової активності, але варто уникати дій, які спричиняють біль або значне напруження передньої черевної стінки.

Основні протипоказання при пупковій грижі стосуються насамперед надмірних навантажень і самолікування. Не слід:

• підіймати значну вагу через біль або виражене напруження живота;
• виконувати силові вправи, якщо вони збільшують випинання чи спричиняють дискомфорт;
• намагатися вправити болючу або щільну килу самостійно;
• використовувати бандаж як спосіб «вилікувати» дефект;
• відкладати звернення по допомогу при різкому болю, блюванні або невправимості випинання.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують до консультації уникати саме тих навантажень, після яких випинання збільшується або з’являється біль. Повна відмова від звичайної побутової активності без медичних показань зазвичай не потрібна.

У дорослих сформований дефект пупкового кільця самостійно не закривається, а ліки, вправи, масаж або носіння бандажа не можуть його усунути. Основний метод лікування — герніопластика, під час якої закривають грижовий дефект і відновлюють міцність передньої черевної стінки.

Втручання може проводитися відкритим або лапароскопічним способом. При відкритій герніопластиці доступ до грижі отримують через розріз у ділянці пупка. Лапароскопічну операцію виконують через кілька невеликих проколів, через які вводяться спеціальні хірургічні інструменти та невелика відеокамера.

Сам дефект може закриватися власними тканинами або із застосуванням сітчастого імпланта. Сітка додатково зміцнює ослаблену ділянку черевної стінки та знижує ризик повторного утворення грижі порівняно з ушиванням лише власних тканин. Метод герніопластики лікар обирає з урахуванням розміру дефекту, стану тканин та інших клінічних факторів.

У дорослих консервативні методи не усувають дефект пупкового кільця, тому основним способом радикального лікування є хірургічне втручання. Бандаж може тимчасово підтримувати черевну стінку в окремих ситуаціях, але не закриває грижу і не замінює герніопластику.

Потребу в плановій операції хірург визначає після огляду. Враховують розмір і тип грижі, можливість її вправлення, тенденцію до збільшення, стан тканин черевної стінки та ризик ускладнень. При невеликому безсимптомному дефекті в окремих випадках може бути рекомендоване спостереження.

Якщо відбувається защемлення грижі, порушується кровопостачання тканин, що потрапили до грижового мішка. У такій ситуації потрібне невідкладне хірургічне лікування, оскільки зволікання підвищує ризик кишкової непрохідності та некрозу тканин.

Перед плановою герніопластикою пацієнт проходить консультацію хірурга, необхідні аналізи та обстеження. Також перед операцією проводиться консультація анестезіолога, який оцінює стан здоров’я та підбирає оптимальний вид анестезії.

Операцію зазвичай виконують під загальним наркозом. Хірург повертає вміст грижового мішка в черевну порожнину, закриває дефект пупкового кільця та, за показаннями, зміцнює цю ділянку сітчастим імплантом. Обсяг втручання залежить від розміру та особливостей грижі.

Після операції пацієнт залишається у стаціонарі під наглядом медичного персоналу. Уже в першу добу, якщо дозволяє самопочуття, можна вставати та поступово повертатися до звичайної рухової активності.

В «Оксфорд Медікал» після неускладненого втручання перебування у стаціонарі зазвичай нетривале. У багатьох випадках пацієнта можуть виписати наступного дня, але остаточне рішення приймає лікар з урахуванням обсягу операції та перебігу раннього післяопераційного періоду.

Щоб зрозуміти, чим небезпечна пупкова грижа, потрібно враховувати насамперед ризик защемлення її вмісту. Якщо тканини або частина кишківника затискаються в грижових воротах, може порушитися кровопостачання та робота кишківника.

До можливих ускладнень належать:

• невправимість грижі, коли її вміст уже не повертається в черевну порожнину;
• защемлення тканин у грижових воротах;
• кишкова непрохідність при потраплянні та здавленні петлі кишківника;
• странгуляція — порушення кровопостачання защемлених тканин із ризиком їх некрозу.

За даними American College of Surgeons, при защемленні частини кишківника в грижовому мішку може припинитися її кровопостачання. Такий стан є невідкладним і потребує термінового хірургічного лікування.

Якнайшвидше звернутися по медичну допомогу потрібно, якщо з’явилися:

• різкий або наростаючий біль у животі чи в ділянці грижі;
• нудота або блювання;
• тверде, болюче випинання, яке не вправляється;
• зміна кольору шкіри над грижею;
• виражене здуття живота;
• затримка випорожнення або газів;
• підвищення температури та виражена слабкість.

Такі прояви можуть свідчити про защемлення, кишкову непрохідність або порушення кровопостачання тканин. У цьому випадку не слід самостійно вправляти грижу чи чекати, доки симптоми минуть — потрібна невідкладна медична допомога.

Відновлення після герніопластики залежить від обсягу операції, способу її проведення та загального стану пацієнта.

У період реабілітації важливо:

• доглядати за післяопераційною раною відповідно до рекомендацій лікаря;
• поступово збільшувати повсякденну активність;
• тимчасово відмовитися від інтенсивних тренувань і піднімання важких предметів;
• приймати призначені препарати та не змінювати схему лікування самостійно;
• звернутися до лікаря, якщо посилюється біль, з’являється виражений набряк, почервоніння, виділення з рани або підвищується температура.

Окремо варто стежити за регулярністю випорожнення, оскільки сильне натужування підвищує внутрішньочеревний тиск. Якщо виникають закрепи, лікар може рекомендувати скоригувати харчування, питний режим або призначити відповідні препарати.

Повністю виключити ризик появи пупкової грижі неможливо, оскільки на її розвиток можуть впливати особливості сполучної тканини та будови пупкового кільця. Водночас зменшити ймовірність формування дефекту можна, якщо уникати тривалого або різкого підвищення внутрішньочеревного тиску.

Для профілактики рекомендують:

• підтримувати нормальну масу тіла;
• не піднімати надмірно важкі предмети;
• зміцнювати м’язи живота поступово;
• своєчасно лікувати захворювання, що супроводжуються тривалим кашлем;
• уникати постійного натужування під час випорожнення.

Лікарі «Оксфорд Медікал» зазначають: окрему увагу варто приділяти станам, за яких передня черевна стінка зазнає значного навантаження або розтягнення. До них належить, зокрема, вагітність і післяпологовий період. Після пологів до фізичних навантажень бажано повертатися поступово, а за наявності випинання в ділянці пупка або діастазу прямих м’язів живота — спочатку пройти огляд.

Вартість операції залежить від категорії складності втручання. Її визначає лікар після консультації та обстеження з урахуванням розміру грижового дефекту, особливостей його будови, способу герніопластики і необхідності встановлення сітчастого імпланта.

Попередньо ознайомитися з цінами на медичні послуги можна тут. Більш точно зорієнтувати щодо ціни з урахуванням діагнозу та інших індивідуальних особливостей може тільки лікар. Щоб записатися на консультацію хірурга в «Оксфорд Медікал», телефонуйте до нашого контакт-центру або скористайтеся формою онлайн-запису на сайті.

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є інструкцією до самостійної діагностики або лікування. Для встановлення діагнозу та вибору тактики лікування необхідна консультація лікаря.

Джерела:

• PubMed — EHS/AHS Guidelines

• American College of Surgeons — Adult Umbilical Hernia

• PubMed Central — Umbilical Hernia and Pregnancy