Лікування раку товстої кишки

Рак товстої кишки (колоректальний) – це злоякісне новоутворення, яке розвивається в одному з його відділів. Найбільш поширені пухлини прямої кишки та ободової. У 2019 р. в Україні було виявлено 9311 та 7655 нових випадків відповідно. У світі цей показник сягає 1,8 млн.

На ранній стадії колоректальний рак розвивається безсимптомно, що ускладнює своєчасну діагностику. Тому чоловікам та жінкам після 40 років рекомендують щороку проходити профілактичний огляд у проктолога. На ранній стадії хвороба добре піддається лікуванню, і більш ніж 90% пацієнтів вдається досягти одужання.

«Оксфорд Медікал» – це великий медичний центр із сучасним відділенням онкології. У клініці створені всі умови для точної діагностики та ефективного лікування. У нас працюють одні з найкращих у Києві та Україні лікарі-онкологи та хірурги з багаторічним стажем, які володіють усіма сучасними методами лікування раку, у тому числі застосовують таргетну та імунотерапію.

Для запису на консультацію телефонуйте до нашого контакт-центру або пишіть у чат на сайті.

Новоутворення кишечника можуть розвиватися з різних клітин органу та, залежно від цього, відрізнятися агресивністю та реакцією на лікування. У даній локалізації у 80% випадків діагностують аденокарциноми – пухлини, що виростають із залозистого епітелію.

Згідно з Міжнародною морфологічною класифікацією, виділяють такі види раку товстої кишки:

1. Аденокарцинома:

• високодиференційована (структура злоякісних клітин трохи відрізняється від нормальної, що говорить про хорошу реакцію на лікування та низький ризик метастазування);

• помірно диференційована (структура клітин значно відрізняється від нормальної);

• низькодиференційована (злоякісні клітини сильно відрізняються від здорових, поводяться агресивно та погано реагують на лікування);

2. Слизова аденокарцинома:

• мукоїдна;

• слизова;

• колоїдна;

3. Перстневидно-клітинний рак;

4. Недиференційований рак.

Небезпека раку товстої кишки полягає у тому, що багато пацієнтів помічають перші ознаки захворювання лише на 3 або 4 стадії. У цей час пухлина збільшується, проростає через стінки органу та дає метастази. Крім того, симптоми, які з'являються, неспецифічні, тобто можуть розвиватися при різних патологіях шлунково-кишкового тракту. Це стає ще однією причиною несвоєчасного звернення до лікаря та пізньої діагностики новоутворення.

За наявності кількох симптомів потрібно негайно звернутися до проктолога та пройти діагностику, але до отримання результатів не варто налаштовуватися на найскладніший варіант. Нерідко перелічені порушення виникають при легших хворобах, які успішно лікуються.

Під час прийому проктолог проведе огляд, вивчить скарги та історію хвороби, після чого призначить аналізи та інструментальні дослідження.

Основними методами діагностики є:

• загальні аналізи крові, сечі та калу;

• аналіз калу на приховану кров;

• аналізи крові на онкомаркери;

• трансректальне УЗД прямої кишки;

• колоноскопія – ендоскопічне дослідження товстої кишки;

• іригоскопія – рентген-дослідження кишечника із застосуванням контрастної речовини;

• біопсія з гістологічним аналізом – взяття зразка тканин новоутворення та аналіз, який дозволяє визначити його тип;

• імуногістохімічний аналіз – оцінка характеристик злоякісної пухлини;

• УЗД, КТ або МРТ різних ділянок тіла для оцінки поширення раку та виявлення метастазів.

Найбільш інформативним дослідженням є колоноскопія – ендоскопічне дослідження товстої кишки. Його виконують за допомогою спеціального пристрою – колоноскопа, тонкого та гнучкого катетера, який вводять у кишечник через анальний отвір. Завдяки мініатюрній відеокамері, розташованій на його кінці, зображення передається на екран монітора та багаторазово збільшується. Це дозволяє лікарю уважно оглянути слизову оболонку кишечника та виявити патологічні зміни.

При виявленні пухлини під час процедури одразу роблять біопсію – мікрохірургічними інструментами беруть зразок тканин, який потім передають на гістологічний аналіз. Він дозволяє визначити, чи є пухлина злоякісною.

Інші обстеження є додатковими та проводяться для уточнення стадії раку, діагностики метастазів та оцінки загального стану здоров'я пацієнта.

Для кожного пацієнта онкологи «Оксфорд Медікал» складають індивідуальну програму лікування. Вони керуються державними та міжнародними протоколами, використовуючи високоефективні методи з клінічно підтвердженою ефективністю.

При раку товстої кишки застосовують комплексну терапію, яка може включати:

• оперативне видалення пухлини;

• хіміотерапію;

• променеву терапію;

• таргетну терапію;

• імунотерапію;

• симптоматичну терапію (для полегшення симптомів раку та побічних ефектів лікування).

В «Оксфорд Медікал» операції проводять у високотехнологічному хірургічному стаціонарі із двома операційними блоками, відділенням реанімації та палатами інтенсивної терапії.

Якщо рак діагностований на ранній стадії, операція може стати єдиним методом лікування. На 2 і 3 стадії можливе призначення хіміотерапії та/або променевої терапії. Їх можуть проводити як до операції для зменшення розміру новоутворення, так і після для профілактики рецидиву чи лікування метастазів.

Променева терапія точково впливає на пухлину та руйнує її. В результаті уповільнюється процес зростання та відбувається деструкція тканин.

Хіміотерапія має системну дію на весь організм. Її проводять цитостатичними та цитотоксичними препаратами. Перші блокують процес розділу клітин, схильних до швидкого оновлення, що сприяє уповільненню росту пухлини. Цитотоксичні препарати спричиняють руйнування тканин пухлини.

За рахунок комплексного впливу на організм хіміотерапія дає хороші результати у лікуванні метастазів та запобіганні повторному розвитку пухлини. Але з цієї причини вона викликає побічні ефекти, негативно впливаючи на здорові органи.

Також у ряді випадків застосовують таргетну терапію препаратами, що впливають безпосередньо на клітини пухлини, та імунотерапію, що забезпечує посилення захисних сил організму для боротьби зі злоякісними клітинами.

Основними факторами ризику колоректального раку вважаються:

• поліпи та доброякісні новоутворення кишечника;

• хронічні запальні захворювання кишечника (виразковий коліт та хвороба Крона);

• генетична схильність та мутації генів hMLH1, hMSH2, hMSH6, hPMS1 та hPMS2;

• вік старше 50 років;

• раніше проведена променева терапія органів черевної порожнини;

• цукровий діабет;

• ожиріння;

• куріння;

• зловживання алкоголем;

• незбалансоване харчування.

Найбільший ризик асоційований зі спадковістю, поліпами кишечника та хронічними запальними захворюваннями. У відносно здорових людей ймовірність захворювання становить від 1 до 3%, тоді як за наявності сімейного анамнезу зростає щонайменше до 30%. Великі поліпи та доброякісні утворення, площею понад 16 см2, піддаються малігнізації у 18 та 56% випадків відповідно. А виразковий коліт, діагностований понад 20 років тому, призводить до розвитку раку у 50% пацієнтів. При хворобі Крона цей показник становить 15-20%.

Колоректальний рак досить рідко зустрічається у пацієнтів віком до 40 років. Тому при досягненні цього віку і чоловікам, і жінкам рекомендується регулярно проходити огляд у проктолога і робити колоноскопію. Найбільш важливо це за наявності кількох факторів ризику. При виявленні пухлини на ранній стадії більш ніж у 90% випадків можна досягти повного одужання.

Для зниження ризику захворювання фахівці рекомендують:

• своєчасно лікувати усі захворювання шлунково-кишкового тракту;

• збалансовано харчуватися, вживаючи більше свіжих овочів, фруктів та цільнозернових продуктів;

• підтримувати вагу в межах норми

• вести активний спосіб життя;

• відмовитися від куріння та вживання алкоголю.