В «Оксфорд Медікал» операції проводять переважно за допомогою сучасних малоінвазивних методик. Вони супроводжуються меншим ушкодженням здорових тканин, меншим ризиком ускладнень та більш коротким та легким періодом реабілітації. При цьому, яка операція буде оптимальною для пацієнта – лапароскопічна чи відкрита – у кожному випадку хірурги визначають індивідуально.
Види операцій при кишковій непрохідності:
-
Лапароскопія – мінімально інвазивна операція. Для забезпечення доступу до кишківника на черевній стінці роблять 3-4 проколи, розміром близько 1 см. Через один з них нагнітають вуглекислий газ, що забезпечує підйом очеревини та збільшення операційного поля. Через інші проколи вводять лапароскоп, оснащений мініатюрною відеокамерою, зображення з якої передається на комп'ютер і збільшується у 30-40 разів, та хірургічні інструменти. Використовуючи їх, хірург обережно виконує всі необхідні маніпуляції. Після їх завершення інструменти виймають, викачують вуглекислий газ, на проколи накладають шви та стерильні пов'язки.
-
Лапаротомія – операція із відкритим доступом. На очеревині роблять розріз, довжиною в середньому від 15 до 20 см. Через нього хірург отримує широкий доступ до внутрішніх органів, може уважно їх оглянути і промацати, щоб виділити точно пошкоджену ділянку. Після цього за допомогою скальпеля хірург виконує резекцію та інші необхідні маніпуляції, ушиває рану та накладає шви.
У залежність ти від причини кишкової непрохідності під час операції хірург проводить:
У деяких випадках при великому ураженні кишківника після колектомії може знадобитися виведення стоми – частину кишківника закріплюють на внутрішній стороні очеревини, а кінець виводять назовні для виділення калових мас у калоприймач. Таке рішення може бути тимчасовим чи постійним.
Складність операції залежить від причини захворювання та наявності ускладнень. Чим раніше пацієнт звертається за медичною допомогою, тим кращий прогноз.