Хірургічне лікування перитоніту

Перитоніт – це гостре запальне ураження очеревини, яке супроводжується тяжкою інтоксикацією організму та швидким порушенням роботи життєво важливих органів. Перитоніт є невідкладним станом, що становить безпосередню загрозу життю та потребує негайної медичної допомоги. Захворювання прогресує стрімко, а навіть незначне зволікання з лікуванням значно підвищує ризик тяжких ускладнень, зокрема сепсису та поліорганної недостатності.

У більшості випадків запалення очеревини неможливо усунути медикаментозними методами. Основою ефективного лікування є своєчасне хірургічне втручання, спрямоване на усунення джерела інфекції, санацію черевної порожнини та стабілізацію загального стану пацієнта.

У клініці «Оксфорд Медікал» у Києві хірургічне лікування перитоніту проводиться в умовах цілодобового хірургічного стаціонару. У нас працюють лікарі-хірурги вищої категорії з багаторічним досвідом, а стаціонар оснащений сучасним діагностичним та операційним обладнанням експертного класу.

Перитоніт розвивається внаслідок потрапляння інфекції або агресивних речовин у черевну порожнину з подальшим розвитком запального процесу в очеревині. У більшості випадків захворювання є ускладненням інших патологій органів черевної порожнини.

Основні причини виникнення перитоніту включають:

• перфорацію або розрив внутрішніх органів, зокрема при гострому апендициті, прориві виразки шлунка чи дванадцятипалої кишки, кишковій непрохідності, некрозі стінки кишківника, тяжких формах панкреатиту;
• поширення інфекції з органів черевної порожнини або малого таза, зокрема при гінекологічних захворюваннях із розвитком пельвіоперитоніту;
• спонтанний бактеріальний перитоніт, який може виникати у пацієнтів із цирозом печінки та асцитом без явного джерела перфорації;
• післяопераційні ускладнення, пов’язані з неспроможністю швів, інфікуванням операційної рани або ускладненим перебігом відновного періоду, що призводить до розвитку післяопераційного перитоніту;
• діалізний перитоніт як ускладнення перитонеального діалізу;
• закриті та відкриті травми живота, внутрішні кровотечі, прориви абсцесів;
• потрапляння в черевну порожнину жовчі, крові, шлункового або кишкового вмісту.

У всіх зазначених випадках створюються умови для швидкого поширення інфекції та розвитку тяжкого запалення очеревини

Перитоніт у період вагітності має низку клінічних особливостей, які ускладнюють своєчасну діагностику. На ранніх етапах захворювання симптоми можуть бути нетиповими або слабо вираженими через фізіологічні зміни в організмі жінки, особливо на пізніх термінах вагітності.

Біль у животі нерідко маскується під акушерські або гастроентерологічні скарги, а напруження м’язів черевної стінки може бути виражене недостатньо. У міру прогресування запального процесу стан вагітної погіршується, з’являються ознаки загальної інтоксикації та порушення гемодинаміки, що створює ризики як для жінки, так і для плода.

Тактика лікування визначається індивідуально з урахуванням терміну вагітності та тяжкості стану пацієнтки. У більшості випадків перитоніт під час вагітності потребує невідкладного хірургічного втручання, яке проводять за участі мультидисциплінарної команди лікарів. Своєчасне звернення по медичну допомогу є ключовим чинником зниження ризику ускладнень.

На першому етапі лікар проводить клінічний огляд пацієнта. Оцінюється загальний стан, характер болю в животі, наявність напруження м’язів черевної стінки, показники артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і температури тіла. Важливе значення має аналіз скарг та динаміки їх розвитку.

Лабораторна діагностика дозволяє оцінити вираженість запального процесу та інтоксикації. Зазвичай призначають:

• загальний аналіз крові для виявлення лейкоцитозу та зсуву лейкоцитарної формули;
• біохімічний аналіз крові для оцінки функції печінки, нирок і водно-електролітного балансу;
• аналіз сечі для контролю роботи нирок і загального стану організму.

Інструментальні методи обстеження дають змогу уточнити локалізацію та причину патологічного процесу. Залежно від клінічної ситуації можуть застосовуватися:

• ультразвукове дослідження органів черевної порожнини для виявлення вільної рідини, абсцесів або ознак перфорації;
• рентгенографія органів черевної порожнини для визначення вільного газу чи рівнів рідини;
• комп’ютерна томографія, яка є одним із найбільш інформативних методів діагностики перитоніту та його причин.

У складних або сумнівних випадках може застосовуватися ендоскопія або діагностична лапароскопія. Вона дозволяє безпосередньо оцінити стан очеревини, уточнити джерело запалення та, за потреби, одразу перейти до хірургічного лікування.

Лікування перитоніту проводиться в умовах стаціонару та потребує комплексного підходу. Тактика визначається тяжкістю стану пацієнта, стадією захворювання, причиною запалення та наявністю супутніх патологій. Основна мета лікування – зупинити запальний процес, усунути джерело інфекції та запобігти розвитку ускладнень.

Консервативна терапія є підготовчим і підтримувальним етапом лікування. Вона включає інтенсивну інфузійну терапію для корекції водно-електролітних порушень і зменшення інтоксикації, антибактеріальне лікування широкого спектра дії, а також заходи для стабілізації артеріального тиску та функцій життєво важливих органів. Медикаментозна терапія дозволяє тимчасово стабілізувати стан пацієнта, однак у більшості випадків не може повністю усунути причину перитоніту.

Важливою складовою лікування є моніторинг стану пацієнта. Постійно контролюють показники гемодинаміки, діурез, лабораторні маркери запалення та функцію внутрішніх органів. За потреби проводиться лікування супутніх ускладнень, зокрема дихальної або ниркової недостатності.

У разі прогресування захворювання або за наявності джерела інфекції в черевній порожнині консервативні методи не є достатніми. У таких ситуаціях основним і вирішальним етапом лікування стає хірургічне втручання.

Хірургічний стаціонар «Оксфорд Медікал» оснащений сучасним діагностичним та операційним обладнанням експертного класу. Оперативні втручання виконують лікарі-хірурги вищої категорії з багаторічним практичним досвідом, що забезпечує високий рівень безпеки та ефективності лікування навіть у складних ургентних випадках.

Після операцій пацієнтів переводять до одномісних або двомісних палат готельного типу, де вони залишаються під постійним наглядом медичного персоналу. Це дозволяє забезпечити комфортні умови перебування, своєчасно контролювати стан пацієнта та оперативно реагувати на будь-які зміни самопочуття.

У післяопераційний період пацієнтам рекомендовано:

• у перші дні після операції дотримуватися режиму, визначеного лікарем;
• регулярно приймати призначені препарати;
• поступово відновлювати фізичну активність відповідно до рекомендацій лікаря;
• дотримуватися призначеного режиму харчування з поетапним розширенням раціону;
• уважно стежити за станом післяопераційної рани та повідомляти лікаря про будь-які зміни або дискомфорт;
• уникати фізичних навантажень і піднімання важких предметів до повного відновлення;
• проходити контрольні огляди у визначені лікарем терміни.

Дотримання рекомендацій у післяопераційний період є важливою умовою безпечного відновлення, зниження ризику ускладнень та повернення до звичного способу життя.

Вартість хірургічного лікування перитоніту залежить від:

• обраного методу оперативного втручання – лапароскопічного або з відкритим доступом;
• обсягу необхідного післяопераційного лікування та перебування у стаціонарі.

Попередньо ознайомитися з цінами на хірургічні втручання в клініці «Оксфорд Медікал» можна тут. Більш точну вартість лікування може визначити лікар після огляду пацієнта та проведення діагностики.