Операцію проводять під загальним наркозом, у поодиноких випадках – з місцевою або спинномозковою анестезією. Тривалість складає близько 1,5 години.
При лапароскопічній герніопластиці хірурги роблять на передній черевній стінці 3 проколи, діаметром до 1 см. Через них вводять лапароскоп, оснащений мініатюрною відеокамерою, та хірургічні інструменти. Щоб збільшити операційне поле, у черевну порожнину нагнітають вуглекислий газ.
Зображення з лапароскопа передається на екран монітора із багаторазовим збільшенням. Воно дозволяє хірургу виконувати всі маніпуляції з максимальною точністю.
У ході операції хірург витягує внутрішні органи з грижового мішка та повертає їх у черевну порожнину. Після цього зшиває пошкоджену стінку і в разі потреби встановлює сітчастий ендопротез. Він виготовляється із гіпоалергенного матеріалу, тому не відторгається організмом.
Ендопротез запобігає рецидиву захворювання, оскільки при збільшенні внутрішньочеревного тиску навантаження йде саме на нього, а не на післяопераційні шви та ослаблені тканини.
Після завершення всіх маніпуляцій хірург витягує ендоскопічні інструменти та викачує з черевної порожнини вуглекислий газ. На місця проколів накладає невеликі стерильні пов'язки.
Якщо операція проводиться з відкритим доступом, на черевній стінці роблять широкий розріз. Після цього дістають органи з грижового мішка, вшивають вхідний отвір, встановлюють сітчастий ендопротез і накладають косметичні шви.
